Основні тенденції в географічній спрямованості міжнародної торгівлі:

1)                на розвинуті країни припадає 50-55% світового товарообміну, на країни, що розвиваються, - 40-45%, на країни з перехідною економікою – 5% (у 2007 р. – РК – 58%, КЩР – 38%, КПЕ – 4%; у 2011 р. - РК – 53%, КЩР – 42,5%, КПЕ – 4,5%).

2)                 Країни, що розвиваються, в основному залишаються постачальниками на світовий ринок сировини і продовольства, а також простих готових виробів;

Причини цього:

·                   нарощуванню їх експорту (і розвитку переробної галузі) завадило зменшення попиту на сировину і продовольство на світовому ринку на початку 1990-х рр.;

·                   розвинуті країни збільшили свою частку у світовому експорті продовольства та сировини. Частка країн, що розвиваються, у світовому експорті цих товарів скоротилася із 40% (1960) до 28% (поч. ХХІ ст.);

·                   існує протидія з боку розвинутих країн для розширення експорту готових виробів з країн, що розвиваються.

3)                Помітно зростає роль Азіатсько-Тихоокеанського регіону у МТ. Сьогодні близько 30% всього обсягу світової торгівлі зосереджено в цьому регіоні.

4)                Поглиблюється МПП між розвинутими країнами, що веде до збільшення їх взаємної торгівлі і зменшенню частки країн, що розвиваються (3/4 експорту розвинутих країн йде в інші розвинуті країни, при цьому 4/5 експорту – непродовольчі товари). За даними СОТ, на 38 країн з розвиненою економікою припадає 53% світового експорту, а на 146 країн, що розвиваються – 42%.

5)                Китай та Японія останнім часом суттєво розширюють взаємну торгівлю, в результаті чого змінюється схема світових товарних потоків, в якій основним партнером Японії досі були США (у 2010 р. 22% японського експорту йшло у Китай, і лише 16% - у США; ще у 2005 р. було навпаки).

6)                дещо зменшується роль ЄС у світовій торгівлі. Хоча на сьогодні ЄС є центром світової торгівлі, а його експорт в 3 р. перевищує експорт США, частка ЄС у міжнародній торгівлі поступово скорочується (1991 – 44% світового експорту, 1997 – 40%, 2004 – 32%, 2010 р. – 33,7%).

Причини цього:

експортна експансія країн Південно-Східної Азії;

ЄС недостатньо виробляє продукції високих технологій, відстаючи від США в цьому напрямку.

12.  Товари, що торгуються, і товари, що не торгуються.

Товари, що торгуються – тов., що можуть переміщуватися між різними країнами, приймають участь у МТ. Для світу ВСІ ТОВАРИ ЩО ТОРГУЮТЬСЯ, а для окремої економіки є товари, що не торгуються – такі, що використовуються в країні, де вони виробляються, і не переміщуються між країнами.

Важливим чинником того торгується тов. чи ні є:

- величина транспортних витрат

- заходи держ зовнішньо торг політики

Країні вигідніше мати більше тов. що торгуються.

Послуги що тор: освіта, туризм, франчайзинг, міжн транспорт, медицина, банківські перекази.

Не торг – комунальні , особисті, гром харчування, побутові, оренда.