Міжнародне запозичення та кредитування: суть, причини розвитку та інструменти. Міжчасова торгівля.
Міжнародне запозичення і
кредитування стало результатом розвитку, з одного боку, внутрішнього кредитного
ринку найбільш розвинених країн світу, а з іншого боку - відповіддю на потребу
фінансування міжнародної торгівлі. На міждержавному рівні потреба в
кредитуванні виникає в зв'язку з необхідністю покриття негативних сальдо
міжнародних розрахунків.
Міжнародне запозичення і кредитування - видача й одержання засобів у борг на
термін, що передбачає виплату відсотка за їхнє використання.
Міжнародне кредитування –
це рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов”язаний
з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та
сплати процентів.
Причини розвитку міжнар кр-ня зумовлені:
- потребами фін-ня зростаючої міжн. торгівлі;
- розвитком внутр кр-го ринку найбільш розвинених країн світу.
Сучасні тенденції розвитку міжн кр-ня: збільшення обсягів, подовження і
диференціація термінів надання кредиту.
У міжнародних масштабах як позичковий капітал в основному використовується
офіційний капітал з державних джерел, хоча міжнародне кредитування з приватних
джерел також досягає дуже значних обсягів. Основні інструменти міжнародного
запозичення і кредитування, що знаходять відображення в платіжному балансі наступні:
• Торгові кредити -
вимоги і пасиви, що виникають у результаті прямого надання кредиту
постачальниками і покупцями по угодах з товарами і послугами, і авансові
платежі за роботу, що здійснюється в зв'язку з такими угодами. Торгові кредити
можуть надаватися як урядами, так і частками підприємствами й іншими
неурядовими організаціями. Більшість з них є короткостроковими.
• Позики -
фінансові активи, що виникають унаслідок прямого позичання засобів кредитором
позичальнику, у результаті якого кредитор або не одержує ніякого письмового
гарантійного зобов'язання від позичальника, або одержує борговий цінний папір.
До числа позик відносяться позики на фінансування торгівлі, інші позики й
аванси, включаючи іпотечні позики, фінансові лизы, а також кредити МВФ. Позики
можуть надаватися і виходити грошовою владою, урядом, банками й іншими
секторами і поділяються на короткострокові і довгострокові.
• Валюта -
банкноти і монети, що знаходяться в обігу і используемые для здійснення
платежів. Національна валюта, що знаходиться в розпорядженні нерезидентів,
вважається пасивом, а іноземна валюта, що знаходиться в розпорядженні
резидентів, - активом. Валюта може знаходитися в розпорядженні грошової влади і
банків.
• Депозити -
деноміновані в місцевій чи іноземній валюті перекладні депозити, що
безперешкодно на першу вимогу перетворюються в готівку і можуть бути
використані для здійснення платежів. Депозити резидентів за рубежем вважаються
пасивом, депозити нерезидентів усередині даної країни - активом. Депозити
здійснюються грошовою владою і банками.
• Інші активи і пасиви -
залишкова категорія, до якої відносяться всі інші види руху капіталу, наприклад
внески країн у міжнародні організації.
Оцінка обсягів міжнародного кредитування
Міжнародне запозичення і кредитування звичайне показуються в розбивці на
довгострокове і короткострокове запозичення і кредитування і традиційно
виражаються в сумах нетто (міжнародне кредитування мінус запозичення). У
сукупному платіжному балансі видача й оплата міжнародних кредитів показуються
тільки в розбивці на кредити, видавані урядами за рахунок державного бюджету,
кредити, видавані грошовою владою (центральним чи державним банком) і комерційними
банками, а також всіма іншими організаціями.
Міжчасова торгівля
Найважливішою специфічною рисою капіталу як фактору виробництва є в тому, що при його використанні велику роль відіграє фактор часу. Інвестуючи або надаючи в позичку капітал, його власник відмовляється від поточного споживання, щоб у майбутньому одержати більший прибуток. Відповідно відсоток як прибуток на капітал є платою за те, що кредитор надає позичальнику можливість використовувати ресурси сьогодні, замість того, щоб чекати, поки будуть накопичені гроші для їхнього придбання в майбутньому.
На відміну від звичайної міжнародної торгівлі, коли відбувається обмін товару на товар, при міжнародному переміщенні фінансових коштів відбувається свого роду обмін сьогоднішнього товару на товар у майбутньому. Якщо країна дає кредит, то вона скорочує своє поточне споживання, але в майбутньому після повернення кредиту й одержання відсотка по ньому вона зможе споживати більше. Країна, що одержує за кордоном позику, навпаки, зможе сьогодні споживати більше, ніж виробляє, але в майбутньому їй прийдеться повертати цю позику із відсотками й у результаті споживати менше, ніж вона буде виробляти.
25 26 27 28 29 30 31 32 Наверх ↑