Міжнародна міграція робочої сили: поняття, причини та напрями. Вплив міжнародної міграції робочої сили на ринок праці.    

Міграція робочої сили - переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру.

Основні види міжнародної міграції: Імміграція - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі.Еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі. Міграційне сальдо - різниця імміграції з країни й еміграції в країну. Витік мозків» - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів. Рееміграція - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання. Форми міграцій: прості, тимчасові, нелегальні.

Можна виділити наступні країни і регіони, що є крапками притягання мігрантів з інших країн:

• США, Канада й Австралія. • Західна Європа. • Близький Схід. Нафтовидобувні країни цього регіону залучають дешеву іноземну робочу силу на важкі низькооплачувані роботи. Робітники приїжджають в основному із сусідніх арабських країн, а також з Індії, Пакистану, Бангладеш, Кореї, Філіппін. • Латинська Америка

Сутність і причини міграції робочої сили вона зумовлена, по-перше, дією законів нерівномірності економічного розвитку (у т. ч. нерівномірністю розгортання НТР), народонаселення та ін., які викликають відносне перенаселення в одних країнах та брак робочої сили в інших; по-друге, істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати, рівні життя, умовах підприємницької діяльності тощо; по-третє, циклічним характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного циклу в різних країнах; по-четверте, демографічними чинниками, різницею у природному прирості населення.

Причини: 1) Економічні – вища зп, вищі соціальні виплати по безробіттю, рівень пенсійного забезпечення, рівень безробіття. 2) Позаекономічні – конфлікти расові, сімейні, релігійні, політичні. Економічний ефект ММРС

В умовах відсутності ММРС: LA запас роб сили кр 1, L”A в кр 2. Ставка зп у 1 кр LA та в 2 кр L”D. Обсяг виробленого продукту: 1 кр – (a+b+c+d+e+f), 2 країна - (i+J+k). Дохід власників факторі праця – I – (a+f) II – (j+k). Дохід власників інших факторів – I (b+c+d+e), II – (i)

При знятті бар’єрів рух робочої сили з 1 кр в 2-гу. Триватиме токи не вирівняється зп між країнами.  Обсяг виробленого продукту: 1 кр – (a+b+c+d), 2 країна - (i+J+k+g+h+c+f). Дохід власників факторі праця – I – (a+f+b+d+e+h) II – (k). Дохід власників інших факторів – I (c), II – (i+j+g)

Ефект для світу – приріст обсягу виробництва на (g+h)

Наслідки міжнародного руху трудових ресурсів для країн-експортерів і країн-імпортерів. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили.

Позитивними для країн-експортерів робочої сили є зменшення безробіття, набуття емігрантами нових знань і досвіду, поліпшення їх (та членів їхніх сімей) умов життя, отримання країною-експортером додаткового джерела валютних доходів у формі грошових переказів від емігрантів, а отже, покр ащення її платіжного балансу (крім того, повертаючись із еміграції, наймані працівники привозять із собою цінності та заощадження на суму, яка приблизно дорівнює їхнім грошовим переказам), відповідне зменшення витрат держави на соціальні блага.

До негативних наслідків країни-експортери відносять, насамперед, відплив високоосвічених та висококваліфікованих кадрів (так звана “втеча мізків”), зменшення надходження податків, які сплачувалися емігрантами,

Позитивними для країн-імпортерів є підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів за рахунок зменшення витрат виробництва пов’язаних з меншою ціною іноземної роб сили, економія витрат пов’язана з прийняттям мігрантів з освітою, додаткові податкові надходження з працею іммігрантів, збільшення виробництва, доходів і зайнятості окремих галузей, поліпшення демографічної ситуації.

Негативним для кр-імпортерів є додаткове суттєве навантаження на держ бюджет (витрати на безкоштовну медицину, освіту, сплата допомоги по безробіттю, витрати на охорону громадського порядку), можливість зростання безробіття, соціальна напруга, відплив конвертованої валюти.

Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили.Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили — сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на міграційний рух працездатного населення з метою його пристосування до потреб національної економіки і, насамперед, до потреб розширеного відтворення крупного капіталу. Національна міграційна політика – комплекс законодавчих, організаційних та інших заходів, які регулюють питання вїзду до країни та виїзду з неї на рівні держави. Основні форми держ регулювання імміграції: 1) встановлення кількісних квот на вїзд мігрантів, мета квот – забезпечення поступового припливу мігрантів, усунення неконтрольованого вїзду. 2) прийняття програм, що фінансуються з бюджету, спрямованих на обмеження припливу мігрантів (економічна допомога країнам масової іміграції) або на стимулювання рееміграції 9повернення тих, хто виїхав, на батьківщину – освітні програми для мігран, виплата реемігрантам спеціальних допомог) 3) Обмеження приватного характеру (вимоги до здоровя, віку, політичного і соціального обличчя іммігрантів) 4) Часові обмеження (візи).