Лекція 7. Аудит фінансової звітності

 

 Перевірка організації бухгалтерського обліку підприємства

 Перевірка залишків на рахунках.

Загальні підходи до перевірки фінансової звітності

 Перевірка балансу

 Перевірка звіту про фінансові результати

7.1. Перевірка організації

бухгалтерського обліку підприємства

 

Метою аудиту фінансової звітності підприємства є висловлення ауди­тором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, у всіх суттєвих аспек­тах, законодавчим актам, які регламентують порядок підготовки і подання фінансової звітності. Під час аудиту необхідно дотримуватися вимог Кодексу професійної етики аудиторів України, нормативних актів уряду країни про орга­нізацію, методику бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виходячи із поставленої мети аудитор повинен вирішити наступні завдання аудиту:

– дати загальну оцінку стану облікового процесу на підприємстві;

– визначити, чи забезпечує облік систематичний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства, збереженням і використанням ресур­сів, станом розрахунків;

– установити наявні порушення у бухгалтерському обліку і розро­бити рекомендації замовнику;

– дати оцінку достовірності фінансової звітності.

Аудит фінансової звітності розпочинається з перевірки організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Після цього перевіряється планування та організація праці праців­ників бухгалтерії. При цьому аудитор перевіряє зміст посадових інструкцій працівника бухгалтерії, наявність графіка документообігу, графіків здачі ви­конаної роботи кожним бухгалтером головному бухгалтеру, платіжні графіки.

Проводиться поглиблене вивчення стану обліку по окремих розділах облікового процесу. Вибірково проводиться формальна перевірка первинних документів, реєстрів обліку. Головна книга дозволяє провести перевірку звітності.

 

7.2. Перевірка залишків на рахунках.

Загальні підходи до перевірки фінансової звітності

 

Корисною для користувачів може бути лише достовірна інформація. Достовірність досягається за відсутності суттєвих помилок та необ’єктивних (упереджених) суджень. Як правило, керівництво підприємства намагається так надати інформацію, щоб результати діяльності виглядали найпривабливіше для інвестора або кредитора. З цією метою фінансова звітність може містити помилки, обман, завищений фінансовий результат або вартість активів тощо. Ступінь достовірності фінансової звітності оцінюється за допомогою аудиту.

До початку проведення перевірки аудитор ознайомлюється з норма­тивними документами, які регулюють ведення бухгалтерського обліку і фі­нансової звітності. Розпочинається аудит фінансової звітності з її огляду. Більшість помилок аудитор встановлює саме при першому ознайомленні із звітністю підприємства.

Особливій перевірці підлягають ті статті балансу, які характеризують негативні сторони господарської діяльності й на яких можливе відображення нестач, розтрат, крадіжок, а також сум дебіторської заборгованості, грошові кошти в дорозі, незавершене виробництво, резерв сумнівних боргів, дебіторська заборгованість з бюджетом, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), від­строчені податкові зобов’язання, а також товари на відповідальному зберіганні.

Інформація, відображена у фінансовій звітності, повинна бути досто­вірною i не містити помилок i перекручень, які впливають на користувачів звітності.