Лекція 1. Суть і предмет аудиту

 

 Суть і причини виникнення аудиту

 Класифікація аудиту

 Предмет і об’єкти аудиту

 

1.1. Суть і причини виникнення аудиту

 

Однією із форм економічного контролю є аудит. Аудит набув широ­кого застосування у світовій практиці, оскільки в його результатах зацікавлені різні учасники господарського процесу.

Виникнення аудиту обумовлено рядом причин, які поділяються на загальні та специфічні. У США і Великобританії дотримуються наступних теорій необхідності виникнення аудиту: теорія постійного або існуючого інвестора; теорія агентів або керуючих; теорія мотивації.

До специфічних причин виникнення аудиту в Україні відносять: перехід на ринкові умови; роздержавлення і приватизація майна; створення підпри­ємств з різними формами власності; розширення зовнішньоекономічних зв’язків;

У практиці аудиту використовують такі поняття: аудиторська діяль­ність; аудит; аудиторські послуги.

Аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка вклю­чає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту; практичне вико­нання аудиторських перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність у всіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, ПС(Б)О або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Відповідно до МСА 200 “Мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудитору можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концеп­туальній основі фінансової звітності”. Для висловлення аудиторської думки ви­користовуються формулювання: “справедливо достовірно відображає” або “ві­дображає достовірно в усіх суттєвих аспектах”, які є еквівалентнимитермінами.

Всі інші роботи, які не пов’язані з аудитом (перевіркою) фінансової звітності отримали назву аудиторські послуги. Рішенням Аудиторської па­лати України від 27.09.2007 р., № 185/5 зазначено значний перелік видів пос­луг, які може надавати аудитор або аудиторська фірма. У зв’язку з цим вини­кає потреба їх класифікації.

1.2. Класифікація аудиту

 

Класифікація аудиту (табл. 1.1) дозволяє більш глибоко зрозуміти його суть. Вона має практичне застосування, оскільки визначає об’єкт, дже­рела, критерії, достовірність фінансової інформації, що впливає на планування і методику аудиту, вибір форми і формування змісту аудиторських висновків.

 

Таблиця 1.1 – Класифікація аудиту

 

Якщо про внутрішній аудит в Україні ведуться розмови тільки в тео­ретичному аспекті, то зовнішній набуває широкого впровадження (табл. 1.2).

 

Таблиця 1.2 – Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

 

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 %. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Аудиторські фірми можуть створюватися у будь-яких організаційно-правових формах, за винятком ВАТ.

 

1.3. Предмет і об’єкти аудиту

 

Предметом аудиту є процес розширеного відтворення суспільно не­обхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерсь­кого обліку і звітності, а також дослідження ефективності ділової активності з дотриманням чинного законодавства.

Досить часто в практиці аудиту його предмет ототожнюють з пред­метом контролю і ревізії. Разом з тим, між аудитом і ревізією є суттєві від­мінності (табл. 1.3).

 

Таблиця 1.3 – Відмінні риси між аудитом та контролем і ревізією