Лекція 5. Планування аудиту

 

 Порядок укладання договору на проведення аудиту та його зміст

 Необхідність складання та зміст загального плану робіт

 Порядок складання програми аудиту

 

5.1. Порядок укладання договору

на проведення аудиту та його зміст

 

Існує два види співпраці між замовником і виконавцем. Перший вид – це постійні зв’язки аудитора і підприємства; другий – аудитор і замовник співпрацюють вперше. У кожному випадку аудитор повинен мати інформацію про замовника. Залежно від виду співпраці таку інформацію аудитор отримує з наступних джерел (табл. 5.1).

 

Таблиця 5.1 – Співпраця аудитора і замовника

та інформаційне забезпечення укладання договору

 

Незважаючи на те, який вид аудиту (обов’язків чи добровільний) про­водиться, перш за все повинен укладатись договір на його проведення.

Укладанню договору передує певна робота, а саме обмін листами.

Договір на проведення аудиту складається з цілої низки відокремле­них розділів, в яких передбачаються предмет, масштаб аудиту, тривалість робіт, форма їх оплати, обов’язки і відповідальність сторін та особливі умови. Договір на проведення аудиту готує аудиторська фірма або аудитор і передає його на розгляд замовнику, який має право вносити корективи, після чого договір підписується у двосторонньому порядку.

 

5.2. Необхідність складання та зміст загального плану робіт

 

Невід’ємною складовою процесу аудиту є планування. Аудитор приступає до планування процесу аудиту одразу після укладання договору на проведення аудиту. Під плануванням аудиту розуміють розробку аудиторомконкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є визначення аудитором найважливіших напрямів пере­вірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вивчити усі фактори, що сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.

Необхідність і порядок планування регламентується міжнародним стандартом аудиту 300 “Планування аудиту фінансових звітів” та МСА 315 “Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”.

План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив пере­вірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.

У зв’язку з цим процес планування поділяється на три великих етапи:

– перший – проводиться вивчення діяльності підприємства, яке переві­ряють, і на підставі цього визначається основний напрям майбутньої перевірки;

– другий – розробляється стратегія перевірки і складається детальний опис майбутніх робіт; перші етапи стосуються складання загального плану робіт;

– третій – складається програма перевірки.

Аудитор може одержувати відомості про галузь і суб’єкт господарю­вання з багатьох джерел. Такими джерелами можуть бути:

– попередній досвід роботи з цим суб’єктом господарювання в його галузі;

– спілкування з працівниками суб’єкта господарювання (наприклад, директорами і провідними спеціалістами);

– спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими консуль­тантами, які надавали послуги цьому суб’єкту господарювання або в цій галузі;

– спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому суб’єкті господарювання;

– публікації, що стосуються галузі (наприклад, офіційна статис­тика;оглядові матеріали, статті, професійні журнали);

– законодавство та нормативні акти, які суттєво впливають на діяль­ність суб’єкта господарювання;

– відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб’єкта господарювання;

– документи, підготовлені суб’єктом господарювання (наприклад, протоколи засідань; матеріали, що розсилалися акціонерам або подавалися органам регулювання; рекламні матеріали; фінансові звіти за попередні роки; бюджети; внутрішні звіти управлінського персоналу; проміжні фінансові звіти; інструкції з політики управління; інструкції щодо систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; план рахунків; посадові інструкції; плани маркетингу та продажів).

План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив пере­вірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.

Загальний план роботи – це послідовний перелік дій у процесі вико­нання аудиту звітності. У ньому аудитор послідовно передбачає:

– термін проведення роботи;

– дату надання інформації замовнику за результатами аудиту;

– складання графіка проведення аудиту;

– склад аудиторської групи та її підпорядкованість;

– час на проведення інструктажу аудиторів стосовно перевірки;

– час, необхідний для перевірки старшими фахівцями якості роботи, виконаної молодими аудиторами.

У процесі роботи аудитор має право, з вагомих причин, вносити ко­рективи у загальний план, але кожна зміна повинна докладно документуватися.

 

5.3. Порядок складання програми аудиту

 

Для виконання загального плану робіт аудитор готує програму, в якій розробляє завдання, заходи, процедури контролю стосовно кожного об’єкта і виду робіт.

Програма аудиту повинна бути детальною, оскільки її використання має двояке значення: з одного боку – для підлеглих, які приймають участь у перевірці; а з іншого – засіб контролю аудитора за роботою підлеглих.

У розрізі об’єктів перевірки передбачається певне коло питань, які слід з’ясувати і перевірити, наприклад, стосовно основних засобів:

– правильність оцінки основних засобів;

– аналіз причин вибуття основних засобів;

– правильність нарахування амортизації;

– правильність проведення переоцінки основних засобів;

– правильність врахування витрат на ремонт основних засобів;

– правильність відображення в обліку вартості основних засобів, переданих або прийнятих в фінансову оренду.

– правильність відображення в обліку руху основних засобів.

Програма в розрізі кожного об’єкта, яка заздалегідь підписана директором або аудитором фірми, доводиться до аудиторів або асистентів. Ступінь її виконання досить ретельно перевіряється.