ГЛАВА 5. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ ДАНИХ ОБЛІКУ

 

 

5.1. Етапи процесу підготовки та прийняття

управлінських рішень

 

Значну частину робочого часу менеджери підприємств витрачають на прийняття різноманітних управлінських рішень. Вказані рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем, що виникають у процесі господарської діяльності.

Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються і потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об’єктом таких рішень, зазвичай, є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків збуту тощо.

Поряд із стратегічними рішеннями, менеджери приймають також рішення, пов’язані з використанням ресурсів у процесі поточної діяльності. Такі рішення називаються короткотерміновими або оперативними і стосуються, головним чином, нижчого та середнього рівней управління. Об’єктом короткотермінових рішень можуть бути ціна та обсяг реалізації продукції, прийняття спеціальних замовлень, скорочення або розширення виробництва певних виробів тощо.

У більшості випадків прийняття рішення передбачає вибір із декількох можливих варіантів того варіанта, який найкращим чином дозволяє досягти необхідних результатів.

Отже, прийняття рішення – це цілеспрямований вибір із декількох альтернативних варіантів такої дії, яка забезпечує досягнення обраної мети або розв’язання певної проблеми.

Процес підготовки та прийняття управлінського рішення включає декілька етапів (рис. 5.1).

На етапі підготовки та аналізу даних здійснюється вибір мети або постановка проблеми. Для суб’єктів господарювання, що зай-маються комерційною діяльністю, такою метою може бути максимізація прибутку або майбутніх грошових надходжень, досягнення лідерства на ринку тощо.

Зазвичай, згідно економічної теорії, власники організації переслідують мету отримання максимальних прибутків або, точніше, збіль-шення багатства акціонерів. Висунення такої мети аргументують по-різному. З юридичної точки зору, власники звичайних акцій є власниками організації, яка для отримання ними прибутків повинна управлятися їх довіреними менеджерами.

 

Рис. 5.1 – Процес підготовки та прийняття управлінських рішень

Є й інший аргумент на користь вибору вказаної мети, а саме: збільшення прибутків призведе до зростання загального благополуччя, тобто, збільшуючи своє благополуччя, ви тим самим підвищуєте благополуччя всього суспільства. Більш того, цілком розумною є думка про те, що значні прибутки слугують інтересам організації краще, ніж незначні.

Мають місце певні причини для того, щоб виділити мету максимізації прибутків як таку, що має певні такі переваги:

1) малоймовірно, що вибір будь-якої іншої мети дасть можливість з такою самою ефективністю оцінювати здатність організації успішно функціонувати в майбутньому;

2) сумнівно, що максимізація приведеної вартості майбутніх надходжень готівки може бути реалізована на практиці без розробки принципів, необхідних для досягнення цієї мети;

3) реалізація вказаної мети допомагає власникам акцій зрозуміти, у що їм обійдеться вибір інших цілей, оскільки стає відомим розподіл сум готівки між акціонерами.

Метою некомерційних підприємств та організацій здебільшого є забезпечення споживачів власними послугами у межах наявних ресурсів та можливостей. Тому вибір конкретної мети залежить від сфери та умов діяльності компанії.

На другому етапі визначаються можливі варіанти дій. Суть даного етапу полягає у тому, що виявляються дії, які сприятимуть досягненню поставленої мети або розв’язанню певної проблеми. Це передбачає дослідження усіх можливих варіантів дій, які можуть бути при цьому обрані. Але на практиці, зазвичай, беруться до уваги лише декілька основних альтернатив.

Наприклад, для збільшення прибутку та зміцнення власних позицій на ринку суб’єкт господарювання може розглядати наступні альтернативи:

– розробка нових виробів для існуючих ринків;

– розробка нових виробів для нових ринків;

– пошук нових ринків збуту для існуючих виробів.

На третьому етапі здійснюється збір даних про альтернативи. Щоб зробити правильний вибір, менеджер повинен мати всю необхідну інформацію щодо альтернативних варіантів дій. При цьому облікова інформація, що застосовується для прийняття управлінських рішень, мусить бути релевантною, своєчасною та достовірною.

Оскільки значна частина управлінських рішень пов’язана з аналізом витрат та доходів, то насамперед слід розглядати релевантні витрати та доходи.

Як зазначалося раніше, релевантними є витрати та доходи, що можуть бути змінені в результаті прийняття управлінського рішення. При цьому слід враховувати той момент, що вирішення будь-якої проб-леми стосується лише майбутніх витрат та доходів, оскільки витрати і доходи, що уже мали місце в минулому, не можуть бути зміненими внаслідок прийняття рішення, варіанти якого розглядаються в тепе-рішній час.

Наприклад, якщо розглядається можливість заміни застарілого комп’ютера новим, то вартість придбання старого комп’ютера не є релевантними витратами, оскільки кошти на його придбання уже витрачені. Але вартість нового комп’ютера та можливий дохід від реалізації (списання) старого комп’ютера є релевантними витратами та доходами відповідно, оскільки вони стосуються майбутніх господарських операцій.

Слід враховувати, що не всі майбутні витрати та доходи є релевантними. Наприклад, якщо розмір окремих видів майбутніх витрат та доходів є однаковим для усіх варіантів, що розглядаються, то такі витрати і доходи також можна не брати до уваги, оскільки вони не можуть бути змінені в результаті прийняття управлінського рішення.

Релевантні витрати та доходи складають кількісний елемент релевантної інформації. Але в процесі підготовки управлінського рішення необхідно враховувати і якісні фактори. Наприклад, розглядаючи витрати на відрядження для вибору виду транспорту, не слід обмежуватись лише порівнянням вартості квитків на поїзд та літак. Необхідно враховувати також тривалість поїздки та погодні умови.

На останньому етапі, як результат усієї попередньої роботи, приймається відповідне управлінське рішення.

 

 

5.2. Методи побудови функції витрат

 

Оцінка витрат та побудова їх функції може бути здійснена на основі вивчення поведінки витрат.

Поведінка витрат – це характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства. Зміни у складі та величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, яка впливає на витрати, називають фактором витрат.

Приклади факторів витрат наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1 – Приклади факторів витрат для різних функцій бізнесу

 

Розуміти взаємозв’язок між витратами та певними факторами дуже важливо, оскільки це дозволяє передбачити майбутні релевантні витрати, що конче необхідно для прийняття управлінських рішень.

Вивчення поведінки витрат дозволяє зробити оцінку витрат і побудувати їхню функцію.

Оцінка витрат – це процес обрахунку поведінки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами та різними чинниками на основі дослідження минулої діяльності.

Функція витрат – це математичний опис взаємозв’язку витрат та їхнього чинника. У спрощеному вигляді функцію витрат може бути описано так:

 

Y = a + bx,       (5.1)

 

де Y – сукупні витрати;

а – загальні постійні витрати;

b – змінні витрати на одиницю діяльності;

х – значення фактора (чинника) витрат.

На практиці витрати мають декілька факторів витрат, але для побудови функції витрат, здебільшого, обирають один або два най-впливовіші фактори.

Функція витрат полегшує передбачення витрат. Передбачення витрат – це прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов діяльності).

 

Приклад. Бухгалтер-аналітик торговельного підприємства визначив, що постійні витрати крамниці становлять 80000 грн, а середні змінні витрати на одиницю товару – 500 грн.

Звідси функція витрат підприємства матиме вигляд:

 

Y = 80000 + 500 х.

 

Отже, якщо підприємство планує реалізувати 100 одиниць товару, то загальні витрати становитимуть:

 

Y = 80000 + (500 × 100) = 80000 + 50000 = 130000 грн.

 

Для визначення функції витрат застосовують різні методи:

– технологічний аналіз;

– аналіз рахунків;

– метод вищої (нижчої) точки;

– метод візуального пристосування;

– регресійний аналіз;

– спрощений статистичний аналіз.

Розглянемо процес побудови функції витрат за допомогою методів аналізу рахунків та вищої (нижчої) точки.

 

5.3. Побудова функції витрат методом аналізу рахунків

 

Метод передбачає розподіл витрат на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку.

 

Приклад. Крамниця за звітний період реалізувала 500 годинників. Аналіз витрат крамниці, відображених на рахунках бухгалтерського обліку, наведено у табл. 5.2.

 

Таблиця 5.2 – Аналіз витрат крамниці, грн

 

За результатами наведеного аналізу функція витрат даної крамниці може бути описана наступним чином:

 

Y = 58000 + 258 x.

 

Таким чином, якщо у наступному періоді керівництво крамниці передбачає збільшити обсяг продаж до 1000 годинників, а витрати на оренду приміщень при цьому зростуть на 5000 грн, то загальні витрати крамниці складуть:

(58000 + 5000) + (258 × 1000) = 63000 + 258000 = 321000 грн.

 

5.4. Побудова функції витрат методом вищої (нижчої) точки

 

Для розгляду вказаного методу використаємо вихідні дані, наведені у табл. 5.3, що є результатами спостережень взаємозв’язку між тривалістю роботи устаткування та витратами на його утримання протягом 12 тижнів.

 

Таблиця 5.3 - Результати спостережень взаємозв’язку між тривалістю

роботи устаткування та витратами на його утримання

Тиждень	Машино-години	Витрати на обслуговування, грн
1	2	3
1	122	18810
2	135	18123
3	95	18060
4	128	16955
5	89	9550
6	152	22820
7	129	18700
8	68	10460

Продовження таблиці 5.3

1	2	3
9	125	16340
10	138	20480
11	122	16980
12	81	11245

 

Метод вищої (нижчої) точки передбачає побудову функції витрат на основі припущення, що змінні витрати – це різниця між за-гальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності.

Дані таблиці 5.3 свідчать про те, що найвищий обсяг діяльності становить 152 машино-години, а найнижчий – 68 машино-годин. Перенесемо ці дані у таблицю 5.4 та розрахуємо різницю між витратами у вищій та нижчій точках діяльності.

 

Таблиця 5.4 – Розрахунок різниці між витратами у вищій

та нижчій точках діяльності

Результат спостережень	Фактор витрат, машино-години	Витрати на обслуговування устаткування, грн
Найвище значення фактора витрат	152	22820
Найнижче значення фактора витрат	68	10460
Різниця	84	12360

 

Отже, при зростанні обсягу діяльності на 75 машино-годин загаль-ні витрати збільшились на 11190 грн. Таким чином, змінні витрати на 1 машино-годину складають:

12360/84 = 147,14 грн.

 

Виходячи з цього, постійні витрати становлять:

 

22820 – (152 × 147,14) = 22820 – 22365 = 455 грн,

 

або    10460 – (68 × 147,14) = 10460 – 10005 = 455 грн.

 

Отже, функція витрат у даному випадку має вигляд:

 

Y = 455 + 147,14 х.

 

5.5. Модель прийняття рішень в умовах невизначеності

 

Однією з головних проблем прийняття управлінських рішень є неможливість передбачити усі релевантні майбутні події, які не залежать від менеджера. Тому навіть за наявності ідеальної функції, передбачення майбутніх витрат або доходів ускладнюється внаслідок невизначеності явищ (попит, погодні умови, політична нестабільність тощо), які впливають на діяльність підприємства.

Відсутність достатньої інформації про можливі події означає невизначеність. Невизначеність, у свою чергу, зумовлює ризик, тобто можливість відхилення фактичних результатів діяльності від очікуваних. Чим більша невизначеність, тим більший ризик при прийнятті рішення. Для зниження міри ризику доцільно враховувати ймовірність тих або інших явищ.

Ймовірність – це число, що характеризує ступінь об’єктивної можливості події. Відповідно, подія – це явище, можливість виникнення якого вивчається. За теорією ймовірності усі події, що спостерігаються, можна поділити на три групи: достовірні, неможливі та випад-кові (табл. 5.5).

 

Таблиця 5.5 – Класифікація подій

Подія	Визначення події	Значення ймовірності події (Р)
Достовірна	Подія, що обов’язково трапиться, якщо здійснено випробування	Р = 1
Неможлива	Подія, що явно не трапиться, якщо здійс-нити випробування	Р = 0
Випадкова	Подія, яка може трапитись або не тра-питись, якщо здійснено випробування	0 < P < 1

 

Невизначеність пов’язана з наявністю можливих випадкових подій. Тому насамперед потрібно встановити ці можливі випадкові події та визначити їхню ймовірність.

Ймовірність випадкової події А – це відношення числа сприятливих наслідків випробування (m) до загального числа усіх можливих наслідків (n), а саме:

       (5.2)

 

Приклад. Студент добре засвоїв 14 із 20 тем навчального предмета. Ймовірність того, що він складе іспит, дорівнює 14/20= 0,7. Перелік усіх можливих результатів події та ймовірності кожного із них називається розподілом ймовірності. У нашому прикладі розподіл ймовірності має наступний вигляд:

   Подія         Ймовірність

Студент складе іспит       – 0,7

Студент не складе іспит       – 0,3

Разом             – 1,0

Отже, сума ймовірності усіх подій повинна дорівнювати 1.

 

Ймовірність подій, визначена шляхом математичних розрахунків або за допомогою статистичних спостережень минулих подій, є об’єк-тивною ймовірністю. Об’єктивну ймовірність може бути визначено щодо масових подій, які періодично повторюються.

Але об’єктом рішення не завжди є такі події, тому доволі час-то менеджери змушені користуватися ймовірністю, визначеною на основі їх власного досвіду або експертної оцінки відповідних фахівців.

Наявність інформації про ймовірність релевантних явищ дає змогу визначити очікувані результати майбутніх дій з урахуванням ймовірності можливих подій.

Очікувана величина – це сума можливих значень змінної величини, зважених за допомогою їхньої ймовірності. Ця величина розраховується наступним чином:

 

        (5.3)

 

де – очікувана величина;

– значення змінної величини для -ї події;

– ймовірність -ї події;

n – число випадків події.

Для ілюстрації методики розрахунку очікуваної величини та її використання для прийняття управлінських рішень розглянемо наступ-ний приклад.

 

Приклад. Компанія купує гуртові партії апельсинів та реалізує їх вроздріб з лотка. Витрати на закупівлю апельсинів(включаючи транспортно-заготівельні витрати) складають 20 грн за ящик. Ціна реалізації – 50 грн за ящик.

Компанія розглядає питання укладання довготермінового конт-ракту з постачальником апельсинів.

Фахівці компанії, на основі дослідження продажу в попередні періоди, визначили можливий попит на апельсини та його ймовірність, а також розрахували прибуток при різних обсягах закупівлі апельсинів (табл. 5.6).

Виходячи з даних табл. 5.6 та інформації щодо ймовірності попиту на апельсини (табл. 5.7), визначається очікуваний прибуток (збиток) при різних обсягах закупівлі.

 

Таблиця 5.6 – Розрахунок прибутку при різних обсягах закупівлі та попиту

Тижневий попит (подія),ящиків	Обсяг закупівлі (дія), ящиків
	200	400	600	800
	Прибуток, грн
200	6000	2000	–2000	–6000
400	6000	12000	8000	4000
600	6000	12000	18000	14000
800	6000	12000	18000	24000

 

Таблиця 5.7 – Розподіл ймовірності попиту на апельсини

Тижневий попит, ящиків	Ймовірність
200	0,2
400	0,4
600	0,3
800	0,1

 

Наприклад, при обсязі закупівлі 400 ящиків апельсинів щотиж-ня, очікуваний прибуток складе (табл. 5.8):

 

Таблиця 5.8 – Розрахунок очікуваного прибутку

Тижневий попит, ящиків	Прибуток, грн	Ймовірність попиту	Очікуваний прибуток, грн
200	2000	0,2	400
400	12000	0,4	4800
600	12000	0,3	3600
800	12000	0,1	1200

 

Аналогічно розраховується очікуваний прибуток при інших обсягах закупівлі. Результати розрахунків наведено у табл. 5.9.

 

Таблиця 5.9 – Очікуваний прибуток (збиток) при різних обсягах закупівлі

Тижневий попит, ящиків	Ймовірність події	Обсяг закупівлі щотижня, ящиків
		100	200	300	400
200	0,2	1200	400	–400	–1200
400	0,4	2400	4800	3200	1600
600	0,3	1800	3600	5400	4200
800	0,1	600	1200	1800	2400
Загальний очікуваний прибуток(збиток), грн		6000	10000	10000	7000

Теми рефератів

1. Методи побудови функції витрат.

2. Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності.

3. Сутність дерева рішень та його побудова.

4. Внутрішньофірмове планування: значення, необхідність, основні принципи.

 

Питання для самоконтролю

1.  Що розуміється під поняттям “прийняття управлінського рішення”?

2.  Яка роль бухгалтера в процесі прийняття управлінського рішення?

3.  Які ви знаєте етапи прийняття управлінських рішень?

4.  Що відбувається на першому етапі підготовки управлінського рішення?

5.  Назвіть мету підприємств, що займаються комерційною діяльністю.

6.  Від чого залежить мета діяльності конкретного підприємства?

7.  Назвіть мету некомерційних підприємств.

8.  Що відбувається на другому етапі підготовки управлінського рішення?

9.  Як вибираються можливі варіанти дій при прийнятті управлінського рішення?

10. Які альтернативи існують для збільшення прибутку і зміцнення власних позицій підприємства на ринку?

11. Мета третього етапу прийняття управлінського рішення.

12. Як відбувається збір даних про альтернативи?

13. Вимоги до інформації для прийняття управлінського рішення.

14. Сутність релевантних доходів і витрат.

15. Основні ознаки релевантних доходів і витрат.

16. Основні ознаки нерелевантних доходів і витрат.

17. Яке місце займають якісні фактори для прийняття управлінського рішення?

18. Що відбувається на останньому етапі прийняття управ-лінського рішення?

19. Що таке поведінка витрат?

20. Для чого визначають функцію витрат?

21. Що таке фактор витрат?

22. Назвіть приклади факторів витрат.

23. Що таке функція витрат?

24.Назвіть основні методи, які використовуються для визначення функції витрат.

25.Передбачення витрат – це ...

26.За якою формулою визначається функція витрат?

27.Сутність методу аналізу бухгалтерських рахунків при визначенні функції витрат.

28.Назвіть вади методу аналізу рахунків при визначенні функції витрат.

29.Сутність методу вищої (нижчої) точки при побудові функції витрат.

30.Назвіть вади методу вищої (нижчої) точки.

31.В чому суть регресійного аналізу при визначенні функції витрат?

32.Сутність методу візуального пристосування при визначенні функції витрат.

33.Назвіть вади методу візуального пристосування.

34.Сутність методу технологічного аналізу при визначенні функції витрат.

35.Назвіть вади методу технологічного аналізу.

36.Сутність методу спрощеного статистичного аналізу при визначенні функції витрат.

37.Назвіть вади методу спрощеного статистичного аналізу.

38.Скільки показників характеризують надійність функції витрат?

39.Назвіть показники, які характеризують надійність функції витрат.

40.Як відбувається вибір серед функцій витрат?

41.Які існують критерії вибору серед функцій витрат? В чому полягає їх сутність?

42.Які показники характеризують ступінь надійності функції витрат і як вони розраховуються?

43.Як відбувається прийняття управлінського рішення в умовах невизначеності?

44.Як розраховується ймовірність випадкової події?

45.Що таке очікувана величина?

46.Сутність “дерева рішень”.

47.Назвіть основні правила прийняття рішення в умовах невизначеності.

48.Які показники використовуються при прийнятті рішень в умовах невизначеності?

49.Які існують стратегії при прийнятті управлінських рішень, якщо неможливо визначити ймовірність майбутніх подій? В чому полягає їх сутність?

Практичні завдання

 

Завдання 5.1

Підприємство “Прогрес” займається виготовленням прасок. За звітний період на підприємстві здійснились наступні господарські операції (табл. 5.10):

 

Таблиця 5.10 – Господарські операції ВАТ “Прогрес” за звітний період

 

В звітному періоді було випущено 400 виробів. В наступному періоді планується випустити 500 виробів, при цьому зростуть амортизаційні відрахування за рахунок введення нової виробничої лінії на 200 грн, а ціни на основні матеріали зростуть в розрахунку один виріб на 2 грн.

Використовуючи вихідні дані, скласти бухгалтерські записи, побудувати функцію витрат і зробити прогнозні розрахунки.

 

Завдання 5.2

Підприємство “Апекс” займається торгівлею. За звітний період на підприємстві здійснились такі господарські операції (табл.5.11):

 

Таблиця 5.11 – Господарські операції приватної крамниці “Апекс” за липень

 

У липні крамницею продано 650 кг рибопродуктів, а в серпні планується збільшити обсяг продажу до 700 кг. Крім того, підвищення цін на електроенергію спричинить збільшення витрат на 90 грн. Серед-ня ціна товару – 10 грн.

Використовуючи вихідні дані, скласти бухгалтерські записи, побудувати функцію витрат і зробити прогнозні розрахунки.

 

Завдання 5.3

ПМП “Рекорд” займається виробництвом велосипедів. За звітний період на підприємстві здійснились наступні господарські операції (табл. 5.12):

Таблиця 5.12 – Випуск продукції та витрати виробництва на ПМП “Рекорд”

 

В наступному році планується виготовити 700 велосипедів.

Необхідно побудувати функцію витрат усіма можливими методами; здійснити прогнозні розрахунки.

 

Завдання 5.4

ВАТ “Прилад” займається виготовленням спеціальних приладів. За звітний період відбулись такі господарські операції (табл. 5.13):

 

Таблиця 5.13 – Дані про виробництво та витрати на утримання

і експлуатацію обладнання на ВАТ “Прилад”

 

В наступному році планується виготовити 420 приладів.

Використовуючи вихідні дані, необхідно побудувати функцію витрат усіма можливими методами; здійснити прогнозні розрахунки.

 

Завдання 5.5

Використовуючи інформацію завдання 5.4, визначити ступінь надійності функції витрат за допомогою наступних показників:

– коефіцієнта детермінації:

– стандартної похибки розрахунку;

– стандартної похибки коефіцієнта.

Зробити висновки.

Завдання 5.6

ПМП “Орас” реалізує апельсиновий сік оптовим покупцям за ціною 2,5 грн за однолітрову пачку. Витрати на закупівлю (включаючи транспортування) і реалізацію соку складають 2 грн. Підприємство розглядає можливість заключення довгострокового контракту з постачальниками соку.

 

Таблиця 5.14 – Прибуток (збиток) у травні місяці при різних обсягах

закупівлі з урахуванням попиту

Тижневий попит (подія), пачок	Обсяг закупівлі (дія), пачок
	1400	1600	1800	2000
	Прибуток, грн
1400
1600
1800
2000

 

Таблиця 5.15 – Розподіл ймовірності попиту на апельсиновий сік

Тижневий попит, пачок	Коефіцієнт ймовірності
1400	0,2
1600	0,4
1800	0,3
2000	0,1

 

Використовуючи вихідні дані, необхідно визначити можливий попит на апельсиновий сік ПМП “Орас”, його ймовірність, а також розрахувати очікуваний прибуток при різних обсягах продажу соку; побудувати “дерево рішень”.

Розрахунок очікуваного прибутку (збитку) при різних обсягах закупівлі апельсинового соку, зважених з урахуванням ймовірності попиту, зробити за формою табл. 5.16:

 

Таблиця 5.16 – Розрахунок прибутку (збитку) при різних обсягах закупівлі апельсинового соку, зважених з урахуванням ймовірності

Завдання 5.7

Використовуючи дані завдання 5.6, розрахувати стандартне відхилення від очікуваної величини і коефіцієнт варіації при закупівлі апельсинового соку ПМП “Орас”.

 

Завдання 5.8

Використовуючи дані завдання 5.6, визначити вартість точної інформації для закупівлі і продажу апельсинового соку.

 

Таблиця 5.17 – Визначення вартості точної інформації для закупівлі

і продажу апельсинового соку

 

Завдання 5.9

Використовуючи інформацію завдання 5.6, необхідно:

– розглянути стратегії прийняття управлінських рішень щодо закупівлі і продажу апельсинового соку у випадку відсутності можливості визначити ймовірність попиту на сік: а) максимізація максимальних результатів; б) максимізація мінімальних результатів; в) мінімізація максимального жалю;

– зробити висновки.

Розрахунок зробити за формами таблиць (5.18–5.20):

 

Таблиця 5.18 – Стратегія 1. Максимізація максимальних результатів

Таблиця 5.19 – Стратегія 2. Максимізація мінімальних результатів

 

Таблиця 5.20 – Стратегія 3. Мінімізація максимального жалю

Тиждень місяця	Щотижневий попит, пачок	Обсяг щотижневої закупівлі соку, пачок
		1400	1600	1800	2000
1	1400	?	?	?	?
2	1600	?	?	?	?
3	1800	?	?	?	?
4	2000	?	?	?	?
Максимально можливий збиток		?	?	?	?