Тема 8. Облік розрахунків з оплати праці, страхування і стипендій

 

8.1. Короткі теоретичні відомості

 

У бюджетних установах фінансування видатків на оплату праці здійснюється в межах асигнувань, передбачених кошторисом за статтею “Оплата праці працівників бюджетних установ” (код 1110), яка є захи­щеною статтею бюджету, тобто виплати за нею здійснюються першочергово. Виплата заробітної плати може здійснюватись за рахунок загального або спеціального фондів бюджету.

Прийом на роботу, переведення і звільнення працівників офор­мляються на основі різного роду документів: заяви працівника, наказу (розпорядження) про прийом на роботу, про переведення на іншу роботу, про надання відпустки, про припинення дії трудового договору (контракту) та інші.

Первинні документи використовуються не тільки відділом кад­рів для ведення особових карток працівників, але й іншими відділами і службами. Наприклад, в бухгалтерії на основі копій наказів відкрива­ються картки-довідки або особові рахунки на кожного працівника, прий­нятого на роботу, вноситься прізвище в табель. На основі карток особового обліку і первинних документів, що відображають рух персоналу, в установі ведеться статистичний облік чисельності й складу персоналу.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в бюджетних установах є дані табельного обліку. Табель являє собою список працівників структурного підрозділу або установи в цілому. Відкривається табель щомісяця на основі табеля за минулий місяць з зазначенням прізвища, ініціалів, посади кожного працівника. По кожному працівнику вказують фактично відпрацьований протягом місяця час, неявки та їх причини. Підписаний керівником структурного підрозділу табель передається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати, складання звітності та аналізу трудової дисципліни за звітний місяць.

Основою організації оплати праці в бюджетних установах є тарифна система. Для нарахування зарплати працівникам установ необхідні відомості про посадові оклади, присвоєні розряди, тарифні коефіцієнти щодо кожного розряду, інформація про розмір мінімальної зарплати на дату проведення розрахунку, а також дані табельного обліку про відпрацьований час. Отже, щоб визначити зарплату працівника, необхідно знайти добуток мінімальної зарплати та тарифного коефіцієнта, який відповідає певному розряду.

Бюджетні установи мають право на встановлення надбавок працівникам за високі досягнення в праці, за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання), за складність, напруженість у роботі. При цьому окремий розмір вказаних надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.

В окремих випадках передбачено встановлення доплат: за роботу в нічний час, за надурочні роботи, за вчене звання, за науковий ступінь, за використання в роботі дезінфікуючих засобів тощо.

Керівникам бюджетних установ надане право в межах фонду заробітної плати надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі, яка не перевищує один посадовий оклад на рік, затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до особистого внеску в кінцеві результати роботи.

Нарахування заробітної плати проводиться за розрахунково-платіжною відомістю, в якій вказують табельні номери, прізвища та ініціали працівників, суми нарахованої заробітної плати за видами виплат і суми нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, виданого авансу, а також утримані суми.

Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробіт­ної плати, премій, допомоги призначений субрахунок 661 “Розрахунки із заробітної плати”. За кредитом цього субрахунку відображаються нараховані суми, а за дебетом – утримання, виплати, суми депонованої заробітної плати.

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок 661 “Розрахунки із заробітної плати” і дебетуються рахунки: 80 “Видатки із загального фонду, 81 “Видатки спеціального фонду”, 82 “Виробничі витрати” залежно від виду персоналу і джерел виплат.

Суми, утримані із заробітної плати, відображаються за дебетом субрахунку 661. При цьому кредитуються різні субрахунки залежно від виду утримань.

У бюджетних установах інформація за розрахунками з працівниками відображується в “Зведенні накопичувальних відомостей за розрахунками із заробітної плати і стипендій”, яке одночасно є меморіальним ордером № 5. До меморіального ордера № 5 додаються документи, що є підставою для нарахування заробітної плати.

З нарахованої працівникам бюджетних установ заробітної плати, з оплати за трудовими угодами, за сумісництво здійснюються різного роду утримання, які можна розділити на дві групи: обов’язкові і не­обов’язкові утримання.

До обов’язкових відносяться: утримання до пенсійного фонду, фонду соціального страхування на випадок безробіття, до фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, податок з доходів фізичних осіб. Ставки утримань, крім утримань податку з доходів щорічно змінюються із прийняттям закону “Про Державний бюджет України”.

До необов’язкових утримань відносяться: профспілкові внески; суми за виконавчими документами, в т. ч. аліменти, які утримуються з нарахованої заробітної плати після відрахування всіх обов’язкових ут­римань в таких розмірах: на одну дитину – 25 %; на двох дітей – 33 %; на трьох і більше дітей – 50 %.

Крім того, можуть здійснюватись утримання з ініціативи установи у випадках, коли своєчасно не були повернуті підзвітні суми; мали місце грошові нарахування за недостачі матеріальних цінностей, розкрадання майна та інші відрахування відповідно до чинного законодавства України.

Кожна установа проводить нарахування на заробітну плату працівників – до Пенсійного фонду; до фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; до фонду соціального страхування на випадок безробіття; до фонду страхування від нещасних випадків. Ставки нарахувань щорічно змінюються із прийняттям закону “Про Державний бюджет України”, окрім нарахувань до фонду страхування від нещасних випадків. До фонду страхування від нещасних випадків бюджетні установи сплачують внески на заробітну плату працівників розмірі 0,2 %.

Об’єктом оподаткування зазначеними внесками є сума фактич­них видатків на оплату праці працівників, включаючи видатки на виплату основної і додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, з яких утримується податок на доходи громадян.

Установи здійснюють розрахунки з державними страховими фондами за внесками і зборами по закінченні календарного місяця не пізніше за терміни, встановлені для отримання заробітної плати з реєстра­ційних рахунків.

Значна частина видатків загального фонду кошторисів на утримання навчальних закладів пов’язана з виплатою стипендій, які плануються і обліковуються за КЕКВ 1342 “Стипендії”. Стипендія являє собою грошове забезпечення, що регулярно надається таким особам, які навчаються за державним замовленням підготовки кадрів на денних відділеннях вищих, середньоспеціальних і професійно-техніч­них навчальних закладів, курсантам денних відділень (факультетів) вищих навчальних закладів, а також клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам вищих навчальних закладів, наукових установ.

Стипендія призначається учням і студентам, зарахованим (переведеним) до навчального закладу за результатами сесії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому закінчилася сесія, відповідно до навчального плану. До першої сесії стипендія призначається в мінімальному розмірі. Для розв’язання питань про призначення і позбавлення стипендії учням, студентам, курсантам, з метою заохочення кращих з них за успіхи у навчанні навчальні заклади створюють стипендіальні комісії, до складу яких входять керівники навчальних закладів (або їх заступники), декани (завідувачі відділів), представники профспілкових організацій, бухгалтерії. Списки учнів і студентів, яким призначена стипендія, затверджуються наказом ректора.

Нарахування стипендій проводиться в розрахунково-платіжній відомості. У вищих навчальних закладах застосовується спрощена форма розрахунків зі стипендіатами через старост за груповим дорученням.

Відомості з нарахування стипендій реєструються в зведену відомість по курсах, факультетах, а потім в цілому по навчальному зак­ладу. Підсумки зведеної відомості про нараховані стипендії та утри­мання з неї є підставою для складання меморіального ордера № 5.

Бухгалтерський облік розрахунків за стипендіями ведеться на субрахунку 662 “Розрахунки зі стипендіатами”. За кредитом субра­хунку 662 відображають нарахування стипендії, а за дебетом – суми утримань, виплати, а також не отриману у строк стипендію.