Тема 5. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ І ФАУНИ МІСТА.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ І ФАУНИ МІСТА

Питання теми

Роль рослин і тварин в урбосистемі і житті міського населення.

Формування флори і фауни міста.

Основні терміни: флора, фауна, рослинний світ, тваринний світ, рослинність, тваринне населення.

 Існування міст не можливе без живих організмів. Завдяки своїм живим компонентам міста як урбогеосоціосистеми залучаються в глобальні біогеохімічні цикли і, таким чином, є елементами географічної оболонки землі. Для того, щоб з’ясувати особливості функціонування міських екосистем потрібно знати, яку роль в них виконують рослини і тварини, а також як формується флора і фауні на території міст. Це буде розглянуто у даній темі.

 Роль рослин і тварин в урбосистемі і житті міського населення. Місто є не лише середовищем проживання популяції людини, воно створює умови для існування різноманітних видів тварин, рослин та мікроорганізмів, які є невід’ємною частиною середовища існування жителів міста. Одні організми приносять людині користь, інші – завдають шкоди, але всі вони необхідні для підтримання рівноваги у міських біоценозах.

Види живих організмів, які існують на території міста поділяють на 6 груп:

 1) одомашнені (тварини) чи окультурені (рослини). Вони використовуються людиною для життєвих потреб у лікарських препаратах, матеріалах для будівництва, засобах пересування, спілкуванні;

 2) неодомашнені (тварини) і окультурені (рослини), які живуть в спеціальних спорудах (оранжереях, теплицях, зоопарках і т. Д.) Або житлі людей. Вони потребують штучно створених умов існування і розмноження. До цієї групи відносяться екзотичні рослини і тварини, які мають суто естетичне значення;

3) неодомашнені (тварини) і окультурені (рослини), які людина свідомо розселяє чи вирощує в містах, але не в житлі, а в природно-антропогенних чи антропогенних умовах. До цієї групи відносяться дві підгрупи: нові для регіону види (інтродуценти) і аборигенні (атохтонні) види, які існують в нових чи змінених умовах;

4) “види прибульці” – це живі організми поява яких у місті не передбачалась людиною. Вони поширились і натуралізувались завдяки несвідомому розселенню людиною або в результаті антропогенних змін ландшафтів, які відбуваються при урбанізації;

5) синантропні види – живуть в селітебному ландшафті в безпосередній близькості з людьми: в житлі чи біля житла. Це бур’яни, таргани, воші, миші, криси, ластівки, горобці;

 6) дикоростучі рослини і дикі тварини. Вони існують в різноманітних умовах. До цієї групи відносяться види, які залишились від раніше існуючих популяцій, і види, які активно і пасивно переселяються в місто. Це найбільш чисельна група живих організмів.

Роль рослин і тварин у міських екосистемах важко переоцінити. Аспекти взаємодії людини та інших живих організмів, які створюють флору і фауну міст, показані в таблиці 1.

 Табл. 1. Роль флори і фауни в урбоекосистемі.

Позитивна

Негативна

· фітомеліорація;

· санітарні функції (очищення повітря);

· поглинання шуму;

· естетичне значення;

· формування сприятливих біологічних умов існування.

· біологічне і біохімічне забруднення;

· біологічні пошкодження;

· санітарно-епідеміологічні проблеми.

Аналізуючи взаємодію людини з об’єктами біологічного середовища, потрібно пам’ятати, що як позитивні, так і негативні (з точки зору людини) наслідки цієї взаємодії є закономірною реакцією біоти на ті зміни, які вона вносить в природні ландшафти та екосистеми в процесі створення і розвитку міст.

Формування флори і фауни міста. Перш ніж перейти до аспектів взаємодії в системі “місто - біота”, потрібно розглянути основні поняття, такі як рослинний світ, флора, рослинність, тваринний світ, фауна і тваринне населення.

Рослинний світ – сукупність всіх рослин на певній території чи на Землі в цілому.

Флора (від лат. Flora – богиня квітів, весни) – це історично сформована сукупність видів рослин на певній території, що пов’язана з сучасними природними умовами цієї території та її геологічним минулим.

 Рослинність – сукупність всіх рослинних угрупувань на певній території чи на Землі вцілому.

Тваринний світ – сукупність всіх тварин на певній території чи на Землі в цілому.

 Фауна (від лат. Fauna – богиня тварин та полювання) – історично сформована сукупність видів тварин на певній території, що пов’язана з сучасними природними умовами цієї території та геологічним минулим.

 Тваринне населення – сукупність всіх популяцій тварин, які входять до складу біологічних угрупувань певної території чи Землі в цілому.

Флора, рослинність, фауна і тваринне населення характеризуються структурою, тобто кількісним співвідношенням елементів, які мають певні властивості. Виділяють таі види структури:

· таксономічна структура – співвідношення різних таксонів, вищої ніж вид категорії;

· хронологічна структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності ареалів і географічного походження;

· біоморфна структура – співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільної життєвої форми (біоморфи);

· екологічна структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності їх екологічних характеристик – вимоги до місць існування, відношення до екологічних факторів і т. Д.;

· ценотична структура - співвідношення елементів (таксонів), які групуються за ознаками спільності їх функцій у складі біоценозів.

Сукупність особин виду, які утворюють популяцію, займає певну частину земної поверхні – ареал.

Аналізуючи зміни ареалів, які відбуваються в процесі урбанізації, можна зробити такі висновки.

1. Найбільше піддаються негативному впливу урбанізації ареали ендемічних видів. Чим менша проща ареалу виду-ендеміка і чим специфічніші вимоги до місць існування, тим більша ймовірність скорочення видового ареалу під впливом урбанізації.

2. Скорочення ареалів чи зменшення чисельності в середині ареалу в процесі урбанізації спостерігається і у більшості видів. Це відбувається в результаті порушення чи знищення місць існування самих видів чи видів, якими вони живляться, а також в результаті прямого знищення.

3. Ареали дуже поширених видів і видів-космополітів менше піддаються впливу і навіть можуть під впливом урбанізації розширюватись.

4. Урбанізація зумовлює формування нових умов існування, сприяє проникненню в міста видів із спеціалізованими вимогами до місць існування. В такому випадку урбанізація є фактором формування і розширення ареалів.

5. Міста відіграють значну роль в інтерконтинентальному і трансконтинентальному розширенні і формуванні сучасних ареалів видів, які займають нові ареали лише завдяки свідомій чи несвідомій діяльності людини.

Флора і фауна міста складається з місцевих видів, які існували в даній місцевості з нового часу (архефіти) і з видів, які переселились на дану місцевість в новий час (неофіти) і сучасний час (адвентивні види). Число видів на території міста може збільшуватись за рахунок переселення нових видів і змінюватись в результаті зникання раніше існуючих видів.

Всі шляхи формування флори і фауни на урбанізованих територіях можна звести до таких 4 видів:

 1) захоплення містом місць існування видів в межах існуючого ареалу. В результаті цього процесу флора і фауна міста поповнюється за рахунок автохтонних (аборигенних) видів, які адаптуються до нових умов урбанізації та існують в місті із стабільною чисельністю. Види, які не можуть адаптуватись – зникають. Ймовірність зникнення прямо пропорційна степені порушення місць існування і обернено пропорційна чисельності популяції виду. Аборигенних видів на території міста менше, ніж тих, що іммігрували;

 2) зміна біотопів і вселення в місто раніше неурбанізованих видів. В такому випадку флора і фауна міста також поповнюється за рахунок місцевих видів, які добре адаптуються до умов життя в місті. Популяції цих видів в містах стають синантропними. Прикладом може бути вселення в місто солелюбних видів рослин, якщо в результаті використання солі для танення снігу чи льоду формуються відповідні умови. Ймовірність поповнення флори і фауни міст таким чином більше, ніж всіма іншими способами;

 3) формування нових екологічних ніш, які заповнюються видами-переселенцями з інших географічних областей. Поповнення флори і фауни таким чином передбачає наявність пасивного і активного переселення. Активне розселення характерне для тварин, а також для рослин, які мають повзучі стебла і гідропневматичні механізми розкидання насіння. Пасивне розселення характерне для більшості рослин і деяких тварин (земноводні, риби, комахи, паразитичні черви, простіші). Агентами пасивного переселення є вітер (анемохорія), вода (гідрохорія), тварини (зоохорія), людина (антропохорія). Більшість нових видів у місті заносяться чи завозяться людиною;

 4) комбіноване формування флори і фауни – це результат процесів пасивного розселення і зміни біотопів раніше не урбанізованих видів.

Всі види, які існують на території міста входять до складу біологічних угрупувань – біоценозів. Кожний біоценоз займає певну частину поверхні землі відносно до абіотичних умов існування. Така ділянка називається біотоп. Біотоп, разом із біоценозом, що його населяє, утворює біогеоценоз – комплекс живих і неживих компонентів, які пов’язані між собою обміном речовин та енергії.

У містах різноманітність умов існування живих організмів формується під впливом природної і соціальної підсистем урбогеосоціосистеми. Провідну роль відіграє діяльність людини.

В більш широкому контексті урбанізовану території потрібно розглядати як ландшафтний комплекс у якому існують природні, техногенні і соціальні компоненти.

Література: 1, 2.

Таким чином, розвиток міст пов’язаний із зміною флори і фауни території. В місто вселяються види, які потрібні людині для життєзабезпечення і задоволення естетичних потреб, в урбанізованих умовах знаходять ареали для існування види-переселенці, на території міст зникають рослини і тварини, які не адаптувались до нових умов існування. Всі ці процеси зумовлюють формування урбанізованої флори і фауни, яка утворює складні біологічні угрупування (біоценози) без яких неможливий розвиток та існування урбоекосистеми.