2.Класифікація аудиту.

Класифікація аудиту дозволяє більш глибше зрозуміти його суть. Класифікація аудиту має практичне застосування оскільки визначає об’єкт, джерела, критерії, достовірність фінансової інформації, що впливає на планування і методику аудиту, вибір форми і формування змісту аудиторських висновків.

Відповідно до Закону України ”Про аудиторську діяльність” визначається обов’язковість проведення аудиту, у зв’язку з цим перша ознака класифікації передбачає поділ аудиту по відношенню до законодавства. Відповідно до цього аудит поділяється на:

- обов’язковий;

- добровільний.

Обов’язковість проведення аудиту залишається для тих підприємств, установ і організацій, які залучають грошові кошти та цінні папери юридичних і фізичних осіб. Обов’язковість проведення аудиту визначається наступними законодавчими актами:

 Законом України ”Про підприємства”, „Про банкрутство”, „Про цінні папери і фондову біржу”, „Про господарські товариства”, „Про довірчі товариства”, „Про банки та банківську діяльність”, „Про страхування”, „Про режим іноземного інвестування”.

Як обов’язковий так і добровільний аудит проводиться тільки після укладання договору та його проведення. Аудиту не підлягають бюджетні установи, фермерські і с/г товариства. На відміну від зарубіжного досвіду в Україні практикується вибір замовником аудитора або фірми. Добровільний аудит не регламентується законодавчими актами України, це аудит на замовлення клієнта, однак під час його проведення аудитор повинен дотримуватись національних нормативів аудиту (ННА) та Кодексу професійної етики аудиторів України. Добровільний аудит полягає не тільки в перевірці фінансової і іншої інформації, але в переважній більшості це надання аудиторських послуг.

За формою проведення аудит поділяється на:

- індивідуальний;

- колективний.

Індивідуальний аудит проводиться аудитором, який занесений до реєстру осіб , що мають право займатись аудитом , пройшов державну реєстрацію та має сертифікат.

Колективний аудит - це аудит, який проводиться аудиторською фірмою.

Аудиторська фірма створюється при умові, коли в ній працює хоча б один сертифікований аудитор, аналогічно індивідуальна аудиторська фірма функціонує після реєстрації в державних установах та в Аудиторській палаті, крім того наступною умовою створення є те, що розмір учасників, що не є аудиторами не може перевищувати 30% статутного капіталу. Керівником аудиторської фірми може бути лише сертифікований аудитор.

За організаційною формою аудит поділяється на:

- зовнішній;

- внутрішній.

Зовнішній - виконують фірми (аудитори ) за договорами з замовниками. Замовник у листі пропонує фірмі (аудитору) мету завдання та масштаб аудиту. Зовнішній проводиться тільки незалежними особами і аудитор має право його проводити, якщо відсутній тиск на аудитора з будь-якого боку. Якщо принцип незалежності порушений аудитор не має права проводити перевірку та формулювати свою думку.

Внутрішній аудит - проводиться власником залежно від потреб управління, основними завданнями якого є : контроль за активами; відповідність діючого контролю політиці підприємства; оцінка ринків збуту і ціни; необхідність і ефективність придбання ноу-хау; правомірність укладання договорів. Як правило внутрішній аудит проводиться на попередніх стадіях виконання комерційної, технологічної, фінансової угоди у процесі її проходження і після завершення. Внутрішній аудит ніяким чином не підміняє дію внутрішнього контролю на підприємстві. Внутрішній аудитор в своїх діях залежить від керівника підприємства у зв’язку з цим дія незалежності дещо послаблюється.