2.Аналіз фінансової незалежності

Фінансову стійкість можна доповнити системою показників (коефіцієнтів).

1. Однією із найважливіших характеристик стійкості фінансового стану підприємства, його незалежності від позичених джерел коштів є коефіцієнт незалежності (автономії) КН. Доля джерел власних коштів повинна бути не менше 50% у покритті всього майна (активу балансу).

Кн= В / Б,де (13)

В – власний капітал

Б – підсумок балансу

 Високий рівень КН свідчить про незалежність підприємства і його підрозділів від залучених коштів, тобто всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Зростання коефіцієнту свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових ускладнень в майбутньому. Така тенденція з точки зору кредиторів підвищує гарантованість підприємством своїх зобов’язань. Зниження КН на кінець року є явищем негативним, оскільки говорить про зростання залежності від залучених коштів.

2. Коефіцієнт автономії доповнює коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів і визначається як відношення величини зобов’язань підприємства до величини його власних коштів:

Цей показник характеризує розмір залучених коштів на 1 гривню власних коштів. На початок 2002 року ця величина складала 32 коп., а на кінець - вже 78 коп. Із взаємозв’язку коефіцієнтів КН та КЗ/В витікає обмеження для коефіцієнту співвідношення залучених і власних коштів: КЗ/В£1.

3. Ступінь мобільності використання власних коштів суб’єкта господарювання характеризується коефіцієнтом маневреності власних коштів, який дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних коштів. Його теоретичне значення - 0,4-0,6.

 Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Показники, які знаходяться у межах теоретичних значень, позитивно характеризують фінансовий стан.

4. Одним із головних відносних показників стійкості є коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування, що дорівнює відношенню величини власних оборотних коштів до вартості запасів підприємства:

 Кз= (В-На) / З, де

З – величина запасів за балансом

 Нормальне обмеження цього показника КЗ > 0,1. Значення показника досить високі, отже, запаси і затрати забезпечені власними джерелами формування. Але зменшення значення показника майже у два рази свідчить про погіршення забезпеченості запасів і затрат на кінець року.

 Для характеристики структури джерел коштів підприємства використовують часткові показники, які відбивають різноманітні тенденції у зміні структури окремих груп джерел.

5. Коефіцієнт короткострокової заборгованості відбиває долю короткострокових зобов’язань підприємства в загальній сумі основних джерел та зобов’язань:

 Кк = ПЗ / ДЗ+ПЗ (19)

ПЗ – поточні зобов’язання

 ДЗ – довгострокові зобовязання

 Отже, розраховані показники дають можливість конкретизувати отримані раніше результати: спостерігається збільшення залежності від залучених коштів, збільшення надлишкових запасів, збільшення короткострокових зобов’язань підприємства. Запаси складають значну частину у структурі майна, доля майна виробничого призначення відповідає встановленим нормам. Власні оборотні кошти підприємства знаходяться у мобільній формі - ними можна вільно маневрувати.

 З проведеного аналізу фінансової стійкості Хмельницького комбінату хлібопродуктів можна зробити висновок, що матеріальні оборотні засоби не покриваються величиною власних і позичених джерел їх формування, що свідчить про кризовий фінансовий стан, а грошові кошти і інші активні розрахунки не покривають короткострокові зобов’язання, що свідчить про неплатоспроможність підприємства