2. Види аудиторських висновків.

Аудиторські висновки є:

- безумовно позитивний,

- умовно позитивний,

- негативний..

Аудитор може відмовитись від надання аудиторського висновку.

Безумовно позитивний висновок складають у разі коли на думку аудитора дотримані такі умови:

- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення, необхідні для проведення аудиту;

- надана інформація є достатня для відображення реального стану суб’єкта перевірки;

- є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації;

- фінансові документи складено згідно з прийнятою суб’єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим і нормативним вимогам;

- звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, які не містять протиріч;

- форма звітності відповідає затвердженій в установленому порядку формі.

Безумовно позитивний висновок має містити однозначне і чітко висловлене схвалення аудитором стану обліку та звітності суб’єкта перевірки.

В безумовно позитивному висновку використовуються вислови: відповідає вимогам, належно, дає достовірне і дійсне уявлення, відповідає.

Аудитор не може видати безумовно позитивний висновок за таких обставин:

- непевність (не може аудитор сформулювати думку),

- незгода (аудитор сформулював думку, але вона суперечить даним перевірки фінансової документації).

Причини непевності:

- обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв’язку з тим, що аудитор не може отримати всю потрібну інформацію і пояснення, не має можливості виконати всі обов’язкові аудиторські процедури (через обмеження у часі),

- ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо ситуації (спірна ситуація, довгостроковий контракт або програма).

Причини незгоди:

- неприйнятність системи або способів в обліку,

- розходження у судженнях щодо відповідності фактів або сум фінансової звітності даних обліку,

- незгода з повнотою та способом відображення фактів у обліку та звітності,

- невідповідність здійснення або оформлення операцій законодавству та іншим вимогам.

Подальший вибір висновку аудитора залежить від ступеня невпевненості чи незгоди (фундаментальна або не фундаментальна).

Невпевненість чи незгода є фундаментальна, якщо вплив факторів, які зумовили їх, на фінансову інформацію настільки значний, що може суттєво перекручувати дійсний стан справ на підприємстві, що перевіряється в цілому або в основному.

Наявність не фундаментальної невпевненості або незгоди є підставою для формування умовно позитивного висновку, а фундаментальної незгоди – для видання негативного висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості є підставою для відмови від видання висновку.

В практиці аудиту виникають події, які певним чином можуть вплинути на зміст і вид аудиторського висновку.

Під подальшими діями розуміють:

- події, які виникли після дати складання фінансової звітності, але до підписання аудиторського висновку,

- факти, які виявлені після підписання аудиторського висновку, але до оприлюднення фінансової звітності підприємства,

- факти, які мають місце після офіційного оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком,

В першому випадку аудитор повинен впевненість у тому, що всі подальші події ним вчасно виявлені і проаналізовані. У зв’язку з цим повинен зібрати всі необхідні докази, а саме:

- ознайомитись з протоколами зборів акціонерів; засідань ради директорів; контрольних органів, які відбулись після закінчення звітного періоду;

- провести огляд останніх оперативних фінансових звітів керівництва;

- у юриста отримати вичерпну інформацію по всіх позовах і провести опитування керівництва стосовно надання гарантій, залучення коштів, продаж або відчуження активів та інші процедури.

При виявлені фактів аудитор повинен перевірити чи враховані і розкриті вони у звітності.

У випадку, коли аудиторський висновок підписано, але звітність ще не оприлюднена і аудитору стає відомо про явище, яке суттєво може вплинути на звітність, а отже і на висновок він повинен внести поправки до аудиторського висновку, дата аудиторського висновку буде дата підписання зміненої фінансової звітності.

У випадку, коли керівництво не бажає враховувати явища, а висновок ще не передано клієнту, аудитор складає новий за змістом і формою висновок.

Якщо висновок уже передано клієнту, то аудитор повинен повідомити клієнта про неможливість публікації звітності без внесення відповідного коригування. Якщо ж звітність опублікована аудитору необхідно отримати підтримку юриста, щоб вжити заходи для інформування про такі явища.

Після вивчення теми Ви повинні знати і вміти:

1. Складові елементи аудиторського висновку.

2. Види аудиторських висновків.

3. Умови складання позитивного аудиторського висновку.

4. Суть непевності і незгоди і їх вплив на вибір аудиторського висновку.

5. Суть і вплив подальших подій на зміст аудиторського висновку.

6. Дії аудитора при встановленні фактів, які вплинуть на зміст аудиторського висновку.