ТЕМА: ”Планування аудиту”.

1. Необхідність та зміст загального плану робіт.

2. Порядок складання програми аудиту.

1.Необхідність та зміст загального плану робіт.

Невід’ємною складовою процесу аудиту є планування. Аудитор приступає до планування процесу аудиту одразу після укладання договору на проведення аудиту. Завдяки плануванню аудитор одержує достатню кількість свідчень стосовно бізнесу клієнта, правильно виконує замовлення, визначає розмір винагороди, уникає непорозумінь з клієнтом, дозволяє впевнитись в тому, що буде приділена належна увага напрямам аудиту сприяє правильному використанню асистентів залучених до перевірки.

Під плануванням розуміють розробку аудитором конкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є встановлення аудитором найважливіших напрямів перевірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вивчити усі фактори, які сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.

Необхідність і порядок планування регламентується МНА 9 (Міжнародний норми аудиту) та Національним нормативом аудиту № 9. План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив перевірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.

У зв’язку з цим процес планування поділяється на 3 великих етапи:

1. На першому етапі проводиться вивчення діяльності підприємства, що перевіряють і на підставі цього визначає основний напрям майбутньої перевірки;

2. На другому – розробляється стратегія перевірки і складається детальний опис всіх майбутніх робіт. Перші два етапи стосуються складання загального плану робіт.

3. На третьому етапі складається програма перевірки.

Під час вивчення діяльності підприємства звертається увага на суть бізнесу клієнта, організацію обліку і систему внутрішнього контролю (СВК). Аудитор повинен знати організаційну форму, розмір і вид діяльності підприємства. Зазначені питання детально висвітлені в Національному нормативі аудиту №10 ”Знання бізнесу клієнта”. Знання про діяльність підприємства дозволяє визначити і зафіксувати факти, явища, операції, які суттєво вплинули на реальність та достовірність фінансової звітності.

Аудитор отримує інформацію про клієнта з його внутрішніх джерел, а саме:

1. Річних звітів клієнта перед акціонерами;

2. З інформації про збори акціонерів, засідань ради директорів.

3. Внутрішніх звітів керівництва;

4. Робочих паперів попереднього аудиту;

5. Звітів персоналу фірми;

6. З даних поточного фінансового і управлінського обліку.

В останньому випадку звертається увага на стан організації обліку і системи внутрішнього контролю (СВК) у зв’язку з чим аудитор повинен ознайомитися з обраною методологією обліку, змінами, які внесені в облікову політику складеними не типовими господарськими операціями, різними методами визначається ефективність дії СВК у замовника.

Після вивчення вище перелічених питань аудитор приступає до складання загального плану роботи.

Загальний план роботи – це послідовний перелік дій у процесі виконання аудиту звітності. В ньому аудитор послідовно передбачає:

- термін проведення роботи;

- вказується дата надання інформації замовнику за результатами аудиту;

- складається графік проведення аудиту;

- зазначається склад аудиторської групи;

- визначається їх підпорядкованість;

- виділяється час на проведення інструктажу стосовно перевірки;

- визначає час необхідний для перевірки якості виконаної роботи молодих аудиторів, старшими фахівцями.

В процесі роботи з зважених причин аудитор має право вносити корективи у загальний план, але кожна змінна повинна докладно документуватися.