Стратегія прориву на ринок: сутність та умови застосування.
Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на ринок, створення достатнього попиту. До такої політики вдаються коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виділивши ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької якості.
Головна передумова такої політики полягає у наявності необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту.
Перевагами є наявність реальних можливостей проникнення на ринок, а також надання конкретних вигод споживачам, що створює фірмі конкурентний пріоритет. Недоліки – збитки, які мають місці у процесі впровадження продукту на ринок, а також ризик не пройти точку беззбитковості.
70. Ціноутворюючі фактори в маркетингу.
На процес ціноутворення впливають такі основні чинники, як: споживачі, державне регулювання, учасники товарного руху, конкуренти витрати. Щодо конкурентів (чиста конкуренція, монополістична, чиста монополія..
71. Споживачі як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Це метод ціноутворення, при якому за основу визначення ціни береться ступінь готовності споживача купити даний товар за запропонованою ціною. Головним фактором встановлення ціни на основі даного методу являється сприйняття споживачем цінності продукту, а не витрати. Ціноутворення починається з виявлення потреб та оцінок співвідношення між ціною та цінністю продукту. Кожна ціна обумовлює різну величину попиту. Вимоги, обумовлені витратами та прибутком, визначають нижню межу ціни, її верхня межа залежить від споживчого сприйняття (яку ціну готов заплатити споживач). Для визначення відношення споживача до рівня цін проводять спеціальні маркетингові дослідження, починаючи з опиту споживачів та закінчуючи тестуванням ринку.
72. Конкуренти як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Метод ціноутворення, при якому за основу визначення ціни беруться ціни конкурентів та зважати на їх можливу реакцію на змінення ціни на ринку. Використовуються наступні підходи до ціноутворення: 1)виходячи з створившихся на ринку традицій ціноутворення; 2)слідування за цінами риночного лідера. В першому випадку ціни визначаються за умови, що кожний продавець даного ринку встановлює ціни, поважаючі звичаї ціноутворення і рівень цін, який склався на ринку. В другому випадку виробник визначає свої ціни, виходячи з цін ринкового лідера. При цьому лідерство визначається такими важливими показниками, як найбільша доля ринку, якість продукту, його престижність та ін. Так як риночні позиції інших учасників ринку слабші від ринкового лідера, то ціни , ними встановлені, звичайно нижчі ніж у лідера.
73. Посередники як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Существуют фирмы, которые помогают компании в продвижении, сбыте и распространении ее товаров среди клиентуры. К ним относятся торговые посредники,фирмы-организаторы товародвижения, агентства по оказанию маркетинговых услуг и кредитно-
финансовые учреждения.
Торг. поср-ки – это фирмы, помогающие компании подыскивать клиентов или непосредственно продавать ее товары. Они могут обеспечить заказчикам более удобное место, время и процедуры приобретения товара с меньшими издержками, чем смогла бы это сделать фирма. Удобство места торговые компании создают путем накопления запасов в местах нахождения самих клиентов, удобство времени – за счет экспонирования и обеспечения наличия товаров в период, когда потребитель захочет их купить. Удобство процедуры приобретения заключается в продаже товара с одновременной передачей права владения им.
Выбор торговых посредников и организация работы с ними – трудная задача. Производитель часто сотрудничает с крупными постоянно растущими посредниками. Все больше продукции продается через торговые предприятия крупных фирменных сетей, через крупных оптовиков и розничных торговцев. Это мощные объединения, и они могут диктовать свои условия, а то и вообще не допускать проникновения производителя на некоторые рынки.
Фирмы-организаторы товародвижения помогают компании создавать запасы своих изделий и продвигать их от места производства до места назначения. В их числе склады-предприятия, обеспечивающие накопление и сохранность товаров на пути к месту назначения. Фирме нужно выбрать самые экономичные методы отгрузки с учетом стоимости, объема и скорости поставок, а также сохранности грузов.
Агентства по оказанию маркетинговых услуг оказывают услуги с маркетинговых исследований. Они помогают компании также нацеливать и продвигать товары на рынки. Компания должна решить, нужны ли ей эти услуги или она произведет их сама.
К числу кредитно-финансовых учреждений относятся банки, кредитные и страх.комп., прочие орган-ии, помогающие фирме финансировать сделки и страховать себя от риска в связи с покупкой или продажей товаров
74. Законодавство як ціноутворюючий фактор маркетингу.
Любая фирма функционирует в определенных социально-политических условиях и испытывает воздействие имеющейся экономико правовой базы, научно-технических факторов и специфической культурно-этической среды. Это необходимо учитывать в маркетинговой стратегии фирмы. Силы макросреды представляют собой “не поддающиеся контролю” факторы, за которыми фирма должна внимательно следить и на которые должна реагировать.
Главные факторы, которые действуют в макроокружении:
1. Демографический.
2. Экономический.
3. Природный.
4. Технологический.
5. Политико-законодательный.
6. Культурный.
Тенденции развития факторов оказывают значительное влияние на потребление. Ранее выявленная тенденция позволяет предприятию пользоваться конкурентным преимуществом.
Взаимосвязанный комплекс экономико-правовых факторов представляет собой внешнюю среду функционирования фирмы. Однако, как правило, экономическая деятельность фирмы формируется в рамках существующего законодательства.
Традиционно государство действует в ряде областей но для общих интересов: оборона, общественные услуги (транспорт, страхование, банки, образование, энергетика, авиация...).
Условно, всю систему законодательных актов и нормативов можно подразделить на: регулирующие взаимоотношения с потребителями; с другими фирмами, поставщиками и посредниками; защищающие высшие интересы общества и формирующие экономический базис государства.
75. Маркетингові цінові стратегії на нові товари
При встановленні цін на принципово нові товари, захищені патентом, ці дві альтернативні стратегії проявляються найяскравіше:
· Стратегія “зняття вершків”
· Стратегія “проникнення”
При встановленні стратегії “зняття вершків” фірма спочатку встановлює на свій товар високу престижну ціну, яка робить його досяжним лише для верхніх ешелонів ринку. Після уповільнення першої хвилі збуту ціни поетапно знижують, що дає змогу поступово залучати до купівлі товару дедалі більшу кількість ринкових сегментів, знімаючи з кожного з них фінансові вершки.
Деякі фірми ефективно використовують стратегію “проникнення”, відразу встановлюючи на свою новинку відносно низьку ціну, сподіваючись у такий спосіб залучити велику кількість споживачів та захопити значну частку ринку.
Встановлення цін на новий товар-імітатор. Якщо новий продукт не є принципово новим, а імітує існуючий, ціна встановлюється з урахуванням якості і ціни продукту риночного лідера.
76. Маркетингова ціль , орієнтована на збільшення збуту та відповідні цінові стратегії.
Фірма знижує ціни, сподіваючись, що зростання обсягу збуту поліпшить її позиції на ринку і приведед до збільшення прибутку у майбутьньому. Викор-ся стратегія "проникнення", пов'язана з проник-ням на нові цільові ринки, коли ціна встановл-ся на рівні, нижчому за звичайний.
77. Маркетингова ціль, орієнтована на питомий прибуток та відповідні цінові стратегії.
Оцінюють попит на товар і витрати стосовно різних рівнів цін і відповідних обсягів збуту та обирають ціну, яка забезпечує max поточний прибуток. У такому разі фірма орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі. Ціна, що забезпечує певний прибуток розраховується
Приб.=доход-витрати
78. Маркетингові цілі і цілі ціноутворення.
Цілі маркет-гу:
· (основна)сприяти в-ву того, що споживається, а не продажу того, що виробляється
· обоюдна вигода виробника і споживача досягнення найкращих ек. результатів
Цілі ціноутворення :
· Максимізація поточного прибутку – оцінюють попит на товар і витрати стосовно різних рівнів цін і відповідних обсягів збуту, та обирають ціну, яка забезпечує максимальний поточний прибуток.
· Збільшення частки ринку – фірма знижує ціну і сподівається, що зростання обсягу збуту поліпшить її позиції на ринку і приведе до збільшення прибутку у майбутньому.
· Завоювання лідерства за якістю продукції – фірма прагне запропонувати ринку найкращій товар за високою ціною, яка повинна покрити витрати на науково-дослідні розробки.
· Забезпечення виживання фірми – труднощі можуть виникнути внаслідок надлишкових потужностей, інтенсивної конкуренції чи змін в уподобаннях споживачів.
79. Внутрішні і зовнішні ціноутворюючі чинники маркетингу.
Організація ціноутворення включає визначення осіб або підрозділів, всередині організацій, які встановлюють ціни. Різні особи можуть притримуватись різних підходів до визначення ціни. До числа зовнішніх чинників відносяться: тип ринку; оцінка співвідношення між ціною та цінністю продукту, здійснювана споживачем; конкуренція; економічна стимуляція; господарське регулювання; можлива реакція посередників.
80. Класифікація цінових стратегій в маркетингу.
Цінові стратегії класифікуються:
1.Стратегічні рішення щодо рівня цін:
· стратегія високих чи низьких цін;
· ціни на “піонери” товари;
· стратегії щодо показників ціна якість;
· стратегія не заокруглених цін.
2.Стратегії єдиних чи перемінних цін:
· єдині ціни;
· гнучкі ціни;
· цінова дискримінація;
· ціни встановлені за географічним принципом.
3.Цінові стратегії у межах товарного асортименту:
· цінові лінії;
· ціни на доповню вальні товари;
· ціни на “обов’язкове приладдя”