2. Основні поняття виконання валютних операцій.

 Для розуміння здійснення базисних операцій валютної торгівлі необхідно засвоїти деякі основні поняття.

Позначення валют :

 Всі учасника валютної торгівлі дотримуються міжнародних стандартів і правил. Так, для позначення валют при письмових угодах використовуються ISO-коди (ISO – International Standardization Organization - міжнародна організація по стандартизації). Коди зв’язані з міжнародними платежами.

 Код окремої валюти складається з трьох букв:

·        перші дві букви позначають країну ;

·        третя буква позначає валюту.

Наприклад:

ISO-код Валюта Країна

ATS Шилінг Австрія

CNY Юань Китай

GBP Фунт Великобританія

 Дата укладання угоди, дата валютування, дата закінчення угоди.

 При здійсненні будь-якої угоди необхідно розрізняти дві дати: 1)дату укладання угоди (по телефону, телексу, письмово і т.п.) і 2)дату виконання угоди, тобто фізичного переміщення грошових коштів на рахунки контрагента по угоді - це дата валютування (value date).

 Для безготівкових конверсійних операцій дата валютування означає календарне число, в яке відбувся реальний обмін грошових коштів у вигляді отримання валюти, що купили, і поставки валюти, що продали контрагенту.

 Для депозитних операцій датою валютування буде дата початку депозиту, тобто дата коли кошти поступили на рахунок позичальника. Датою закінчення депозиту (maturity date) є дата повернення основної суми на рахунок кредитора.

 Датами валютування і датами закінчення контракту є тільки робочі дні, виключає вихідні й святкові дні для даної валюти.

Строковість операцій:

 Для операцій, що мають протяжність у часі (депозитні операції, свопи), у світовій практиці існують загальновизнані умови виконання, що включають стандартні дати валютування і дати закінчення. (Таблиця)

 Для поточних операцій дата валютування стоїть від дати закінчення угоди не більш, ніж на 2-й робочий день. Угоди розрахунків з датою валютування на 2-й робочий день (не враховуючи святкових і вихідних) носять назву спот (spot), а угоди вважаються виконані “на споті”.

 У світовій практиці комерційні банки здійснюють клієнтські платежі на умовах спот. Також на умовах спот прийнято проводити поточні конверсійні операції, а також розміщення і залучення депозитів на строк більш одного дня. Але подібні операції можуть проводитися також з датою валютування “tomorrow” чи “на томі” , тобто на наступний робочий день ( не враховуючи святкові та вихідні) після дати заключення угоди.

 Наприклад, якщо угода по розміщенню одноденного депозиту укладається у п’ятницю 22.02 на умовах том/некст (t/n), це значить, що дата валютування ( дата поставки коштів на рахунок позичальника) буде припадати на понеділок 25.02, а повернення депозиту позичальником буде здійснено у вівторок 26.02.

   Таблиця

 Стандартні дати валютування і дати закінчення валютних операцій.

 

Назва	Стандартні позначення	Дата заключення	Дата валютув- ння	Період	Дата закінчення
Overnight tom/next tom/week spot: spot/next spot/1 week spot/month spot/3 mth spot/6 mth spot/1 year	o/ n t/ n t/ w s/n s/w 1m 3m 6m 12m	Cьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні Сьогодні	Сьогодні Завтра Завтра 2-й раб.день 2-й раб.день 2-й раб.день 2-й раб.день 2-й раб.день 2-й раб.день	1 день 2дня 1нед. 1 день 1нед. 1міс. 3 міс. 6 міс. 1 рік	Завтра Післязавтра Завтра+7днів 3-й раб.день Спот+1нед. Спот+1міс. Спот+3 міс. Спот+6 міс. Спот+1рік

Свята на валютному ринку:

 Робочий день на вітчизняному ринку може співпадати із святом в іншій країні, коли банки цей країни не здійснюють переказів у своїй національній валюті. Дата валютування не може припадати на святковий день.

 Як, правило, в різних країнах свята не співпадають, але є винятки. Різдво(25 грудня), Новий рік (1 січня), День Праці (1 травня) є неробочими днями для багатьох валют.

 Валютні дилери звичайно мають календарі святкових днів для основних фінансових центрів.

Валютне котирування і валюта котирування

 Торгівля на валютному ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют.

 Процес встановлення валютного курсу є котируванням валют.

 Існує два основні метода котирування іноземної валюти до національної:

·        Пряме котирування

·        Непряме котирування

 Пряме котирування – при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті (валюта, що котирується).Це вираження одиниці іноземної валюти у національній валюті: Наприклад, в Україні , 1долар США = 5,05гривні.

 База котирування – базова валюта - валюта відносно якої котирується інші валюти (звичайно нею є валюта, яка признається у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є більш мілка валюта ). Переважно долар США використовується у вигляді базової валюти. У нашому прикладі долар США виступає базовою валютою

 Валюта котирування – валюта, що котирується відносно базової валюти. У прикладі, наведеному вищі валютою котирування виступає гривня.

 Непряме котирування ( обернене котирування) – це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях: Наприклад, у Великобританії: 1фунт стерлінгів=0, 7доларів.

 Між двома методами – пряме котирування і непряме котирування - немає економічної різниці, сутність валютного курсу єдина. Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, тому що виключають необхідність в додаткових розрахунках. Котирування по прямому методу на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти дорівнюється 0.

Пряме котирування = 1/ Обернене котирування

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури, як правило, базується на крос-курсі.

Крос-курс:

·        це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти;

·        це курс, де долар не є валютою, що торгується;

·        це курс обміну між двома валютами за виключенням долара США.

Наприклад,

1долар США=5,05гривні

EURO =5,9гривні

тоді, 1долар США=5,05:5,9=0,86 euro

 Приклад1.

 Німецький імпортер повинен заплатити постачальнику із Гонконгу. Ринок євро/долар Гонконгу не є активним. У банк надійшли євро від клієнта, банк обмінює її на долари США, а потім продасть долари США в обмін на долари Гонконгу і зарахує їх на рахунок свого клієнта. У названих країнах використовується пряме котирування.

Відповідні курси по цій подвійній банківській операції будуть наступні:

USD/EUR =0,7

USD/HK$=7,7595

EUR 0,7=HK$7,7595 , тому що ці валюти еквівалентні 1$, тобто

EUR/HK$=7,7595:0,7=11,085

Приклад2.

Англійський експортер чаю у Франції отримує платіж в євро. В Англії використовується обернене котирування, а у Франції – пряме котирування.

Курс долара до валют названих країн відповідно:

GBP/USD=1,8750

USD/EURO =0,7

Розрахунок крос-курсу буде відрізнятися від попереднього приклада, бо для фунтв стерлінга долар не є базовою валютою, а є валютою котирування. Тому,

1GBP=1,8750USD

1USD= 1:1,8750 GBP

1USD= 0,7EURO

Таким чином,

1GBP=1,8750 x0,7=1,3125

GBP/EURO =1,3125

 Приклад3.

 Австралійський вино виробник експортує вино в Англію. Австралія і Англія є країнами де використовується обернене котирування і для двох названих валют долар є валютою котирування.. Таким чином, припустимо, що

GBP/USD=1,8750,

AUD/USD=0,8250, тоді

1USD=1:1,8750 GBP

1USD=1:0,8250 AUD

1 GBP:1,8750 USD =1AUD: 0,8250 USD

1GBP= 1,8750:0,8250=2,2727AUD, тобто GBP/ AUD=2,2727

Загальне правило розрахунку крос-курсу:

·        якщо долар США є базою котирування для двох валют, то при розрахунку крос-курсу необхідно поділити відповідні доларові курси ( приклад1);

·        якщо долар є базою котирування тільки для однієї валюти необхідно помножити відповідні доларові курси ( приклад 2);

·        якщо долар є валютою котирування для двох валют, необхідно поділити відповідні доларові курси ( приклад 3).

 Банки, які активно котирують валюту на ринк називаються маркет-мейкери. Ці банки мають значні обсяги валютних угод, як з торговельно-промисловими клієнтами, так і з банками. Мають достатні розміри власних коштів, які дозволяють тримати значні валютні позиції, щоб мати можливості диктувати курси по угодам певного обсягу. Ці банки підтримують ліквідність ринку.

 Банки, які є пасивними учасниками процесу котирування називаються маркет-юнкери. Ці банки роблять запит банку-контрагенту про стан валютного курсу і повинні погоджуватись на менш вигідний курс.

Курси Bid і Offer.

 У міжбанківській торгівлі банк, що котирує валюту, називає курси покупки і продажу.

 Курс покупки, за яким купується валюта, позначається як курс Bid.

 Курс продажу, за яким продається валюта, позначається як курс Offer.

 При прямому котируванні курс Bid є курсом, за яким банки купують валюту іноземну валюту і продають національну. Курс Offer є курсом, за яким банк продає іноземну валюту і купує національну.

 Спред.

 Різниця між курсом Bid та курсом Offer називається спредом і складає прибуток банку . Сьогодні величина спреду на світовому валютному ринку має незначні розміри. Спред складає 0, n-десятих; 0,0n сотих; 0,00nт исячних одиниць. Прибутки отримуються за рахунок обсягу валютних операцій. Звичайні обсяги угод ,наприклад,для американських доларів складають від 3до 5 млн.доларів.

Маржа.

 Величина, на яку курс покупки чи продажу валюти клієнту відрізняється від міжбанківського курсу називається маржею і виступає у вигляді премії чи дисконту. Наприклад, підприємство бажає продати банку А англійські фунти за євро . При цьому курс GBP/EURO на міжбанківському ринку знаходиться в межах від 2,4310 до 2,4320. Таким чином, банк А може продати фунти іншому банку за євро по курсу 2,4310. Щоб отримати прибуток від угоди з клієнтом, банк А купує у нього по курсу приблтзно 2,4240. Маржа буде складати 2,4310-2,4240=0,007 євро. При покупці фунтов стерлінгів банк установив для клієнта більш високий, ніж ринковий , курс Offer, приблизно 2,4390.

Банки зкорочують зараз свою маржу під впливом конкурентної боротьби до 0,05%.

 Існує абсолютна і відносна маржа, розрахунок яких наводиться нижче.

·        абсолютна маржа= AR(курс покупця) – BR(курс продавця)

·        відносна маржа-BAS=((AR-BR)/AR)*100%

Середній курс – середня арифметична курсу продавця і покупця.

Фіксінг – визначення міжбанківського курсу послідовним співставленням попиту і пропозиції по кожній з валют і встановлення курсу продавця і покупця.

При роботі на валютному ринку торгують безготівковою валютою ( форексом ) і готівковою валютою ( банкнотами ).

Валютна позиція.

 Конверсійні операції неможна проводити не враховувати ризики за валютними позиціями банку.

 При здійсненні операцій в активах і пасивах банку ( у грошових формах чи у формах зобов’язань) з’являються дві різні валюти, курс яких змінюється незалежно один від одного, що може привести до того, що в певний час актив може перевищити пасив (прибуток) і навпаки (збитки).

 Співвідношення вимог та зобов’язань банк в іноземній валюті визначає його  валютну позицію, яка визначається як за балансовими розрахунками, так і враховуючи суму позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті.

 Валютна позиція – це існування незавершеної арбітражної угоди( нереалізованих зобов’язань), що виникли після здійснення операції її відкриття. Валютна позиція призупиняє своє існування у момент її закриття.(с.17, Аналіз фін ринк)

Невід’ємними параметрами валютної позиції є :

·        валютна пара – основними валютними парами є евро/долар, фунт/долар, долар/швейцарський франк, долар/єна;

·        сума угоди ( величина лота) , тобто конкретна кількість валюти, з якою здійснена перша частина арбітражної угоди( відкриття);

·        ціна відкриття;

·        поточний прибуток чи поточний збиток.

Валютна позиція буває відкритою і закритою.

Закрита валютна позиція – це коли сума залишків на рахунках активу і зобов’язань у конкретній валюті збалансована.

Відкрита валютна позиція – це коли є різниця між залишками коштів в іноземній валюті, що формують активи і зобов’язання.

 При відкритій валютній позиції банк може як отримати додаткові прибутки, так і зазнати збитків у разі зміни обмінних курсів валют.

 Відкрита валютна позиція буває :

·        довгою – це додатна (+) позиція. Це коли сума активів перевищує суму зобов’язань ( Пв <Ав) . Вона виникає при покупці іноземної валюти; вимоги по поставці валюті перевищують  зобов’язання по продажу тієї ж валюти. Збитки можуть бути спричинені банкові при зменшенні обмінного курсу;

·        короткою – це від’ємна(-) позиція. Сума зобов’язань в іноземній валюті перевищує суму валютного активу ( Пв > Ав). Виникає при продажу іноземної валюти ; зобов’язання по поставці валюти перевищують вимоги по продажу певної валюті. Банк може зазнати збитків при зростанні обмінного курсу;

·        овернайт-позиція- позиція в іноземній валюті, яка до наступного робочого дня залишається відкритою, тобто не покривається.

 На валютну позицію банку впливають такі операції: ( банка. Опер. С.421, Примостка)

·        одержана та сплачена іноземна валюта у формі доходів, витрат та нарахованих процентних доходів і витрат;

·        купівля-продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції ( на умовах форвард, спот та інші) за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

·        надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;

·        купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

·        погашення безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

·        інші обмінні операції з іноземною валютою.

Валютний арбітраж.

 Валютний арбітраж- це створення позиції в іноземній валюті, яка дозволяє у відносно короткий строк отримати прибуток від вигідної зміни валютних курсів.

 Різниця в курсах повинна бути більшою ніж величина операційних витрат.

 Основний принцип валютного арбітражу - купити валюту дешевше і продати її дорожче.

 В міру розвитку грошово-кредитної і світової валютної системи форми валютного арбітражу змінювалися.

Валютний арбітраж розрізняється :

I. В залежності від кількості валют, що беруть участь в операції:

·        простий валютний арбітраж, здійснюваний із двома валютами,

·        складний (із трьома і більш валютами);

II. В залежності від строків проведення операції:

·        на умовах наявних угод;

·        термінових угод.

III. В залежності від фактора отримання прибутку:

·        просторовий – отримання прибутку за рахунок різниці валютного курсу на різних валютних ринках;

·        часовий – отримання прибутку за рахунок валютних коливань протягом певного часу.

При просторовому валютному арбітражі (на відміну від тимчасового) створюється закрита валютна позиція: оскільки покупка і продаж валюти на різних ринках здійснюються одночасно, тому валютний ризик не виникає.

 У сучасних умовах з розвитком електронних засобів зв'язку й інформації, розширенням обсягу валютних операцій курсові розбіжності на окремих валютних ринках стали виникати рідше, і в результаті просторовий валютний арбітраж поступився місцем часовому валютному арбітражу.

IV.        В залежності від мети :

·        спекулятивний валютний арбітраж;

·        конверсійний валютний арбітраж.

Спекулятивний арбітраж має на меті заробити на різниці валютних курсів у зв'язку з їхніми коливаннями. При цьому вихідна і кінцева валюти збігаються, тобто угода здійснюється за схемою: євро - долар США; долар — євро. Конверсійний арбітраж насамперед має на меті купити найбільше вигідно необхідну валюту. Фактично - це використання конкурентних котирувань різних банків на одному чи різних валютних ринках. Його можливості ширші, оскільки різниця в курсах може бути не такою великою, як при спекулятивному арбітражі, де вона повинна не тільки покрити маржу між курсами покупця і продавця, але і дати прибуток.

 У сучасних умовах валютні курси на різних валютних ринках рідко відхиляються на величину, рівну чи перевищуючу різницю між курсами продавця і покупця, що дозволяє практикувати лише конверсійний арбітраж у просторі: банк здобуває необхідну валюту на тому валютному ринку, де вона дешевше. Сучасні електронні засоби інформації (Рейтер-монітор, Телерейт) дозволяють стежити за всіма змінами котирувань на ведучих валютних ринках. Накладні витрати по засобах зв'язку відносно скоротилися і не грають істотної ролі в умовах значного мінімального обсягу угоди (від 5 млн.дол. і більше).