92. .Валютна система
Валютна система- це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Тому валютні системи теж поділяються на три види: національні, міжнародні (регіональні) і світову.
Національні валютні системи базуються на національних грошах і , по суті, є складовими грошових систем окремих країн. Як і ці останні , вони визначаються загальнодержавним законодавством.
Міжнародні та світова валютні системи грунтуються на багатьох валютах провідних країн світу та міжнародних (колективних ) валютах (євро, СДР і ін) і формуються на підставі міждержавних угод та світових традицій.
Призначення національної валютної системи:
1)розроблення та реалізація валютної політики,2)валютне регулювання, 3)валютний контроль.
органами регулювання вал сист в Україні є: Кабінет Міністрів України, Національний банк України, ДПА, Державний митний комітет, Міністерство зв'язку України.
Крім загальномонетарних цілей валютна політика має свої специфічні цілі, що реалізуються переважно у валютній сфері і теж справляють істотний вплив на розвиток реального сектора економіки. Це ,зокрема:
1) лібералізація валютних відносин в Україні,
2) забезпечення збалансованою ті платіжного балансу та стабільних джерел іноземної валюти на національний ринок,
3) забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти,
4) захист іноземних та національних інвестицій у країні,
5) забезпечення стабільного курсу національної валюти.
Валютні обмеження є досить потужним, ефективним і оперативним інструментом валютної політики. Водночас цей інструмент має переважно адміністративний характер і суперечить тенденції лібералізації валютних відносин. За сучасної ситуації в Україні це один із ключових валютних інструментів, проте в перспективі його роль знизиться.
Найбільш жорсткими обмеженнями, що застосовувалися НБУ в його валютній політиці перехідного періоду , були: введення обов'язкового продажу підприємствами експортної виручки в інвалюті ( на 100% чи на 50%); заборона ( чи обмеження) надання підприємствами-резидентами комерційного кредиту контрагентам-нерезидентам; заборона спекулятивних валютних операцій на ринку; заборона резидентам, у тому числі банкам, надавати грошові позички нерезидентам за рахунок ресурсів, мобілізованих усередині країни; заборона вивозу валютних коштів юридичних осіб без дозволу НБУ та фізичним особам понад встановлену норму; жорстка фіксація валютного курсу національної валюти. Крім валютних обмежень, практика валютного регулювання виробила ще ряд методів (інструментів), які забезпечують переважно економічний вплив на валютні відносини. Це зокрема:
1)курсова політика,
2) облікова (дисконтна) політика та інші інструменти монетарної політики,
3) валютна інтервенція (девізна політика),
4)регулювання сальдо платіжного балансу,
5) формування та використання золотовалютних резервів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 Наверх ↑