80) Особливості та наслідки кризи Бретон-Вудської валютної системи

Криза Бреттон-Вудської валютної системи ( 1967 – 1976 )

§ Загострення протиріч між інтернаціональним, глобальним характером міжнародних економічних відносин та використанням для їх здійснення національних валют, які схильні до знецінення (переважно долара)

Причини :

§ Нестійкість та протиріччя економіки.

§ Посилення інфляції негативно вплинуло на світові ціни та конкурентну здатність фірм, заохочувало спекулятивні переміщення “гарячих” грошей.

§ Нестабільність платіжних балансів.

§ Невідповідність принципів Бреттон-Вудської валютної системи зміненому співвідношенню сил на світовій арені.

§ Активізація ринку євродолара.

§ Дезорганізуюча роль транснаціональних корпорацій (ТНК).

Наплив доларів в країни Західної Європи і Японію викликав масовий перехід до плаваючих валютних курсів і тим самим спекулятивну атаку їх валют на долар.

Франція ввела подвійний валютний ринок по прикладу Бельгії, де він функціонував з 1952 р. Країни Західної Європи стали відкрито виступати проти привілейованого стану долара в світовій валютній системі. Пошуки виходу з валютної кризи завершилися компромісною  Вашингтонською угодою групи “десяти” 18 грудня 1971р.

81) Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи

Ямайська валютна система (Кінгстонська)

Угода (січень 1976 р.) країн-членів МВФ в Кінгстоні (Ямайка) і ратифікована більшістю членів у квітні 1978 р. Прийнято поправки до Статуту МВФ, які нині та визначають порядок світової валютної системи.

Принципи системи :

§ Базою валютної системи було проголошено міжнародну розрахункову одиницю – СДР, яка в перспективі мала стати основою паритетів і курсів валют і основним платіжно-розрахунковим засобом. До 1985 року в СДР встановлювались курси валют лише 12 країн із 149 членів МВФ. Фактично зберігався доларовий стандарт.

§ Окрім  СДР країнам дозволялось встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота. Тобто закріплювалися тенденції до багатовалютного стандарту та поділ світової валютної системи на регіональні угрупування: США - Західна Європа – Японія.

§ Юридично було завершено демонетизація золота : відмінено  офіційну ціну золота та золоті паритети , золото перестало бути мірою вартості та базою золотих паритетів, США  припинили обмін доларів на золото для іноземних центральних банків та урядових установ. Але золото й далі використовувалося для формування  фонду ліквідних активів з метою придбання резервних валют.

§ Було знято обов’язковість обмежень щодо офіційних валютних резервів

§ Поняття “оборотна(конвертована)валюта” замінено терміном “валюта, що вільно використовується”(тобто ринкова валюта.

§ Країни отримали  право вибору будь-якого режиму валютного курсу.

§ Узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих.

§ МВФ, який зберігся на уламках Бреттон-Вудської системи, закликав посилити міждержавне валютне регулювання

СДР – це штучно створені міжнародні резервні кошти для регулювання сальдо платіжних балансів, поповнення офіційних резервів, розрахунків з МВФ:

§ не мають реального забезпечення

§ безпосередньо не виконують ролі платежу;

§ у чистому вигляді не використовуються для регулювання державних зобов’язань;

§ Їх наявність у країні дає їй право на придбання вільно конвертованої валюти (право на отримання кредиту);

§ як ліквідний компонент, збільшує офіційні резерви країни-члена МВФ


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68  Наверх ↑