61)Оxаpактеризувати сучасні центри тяжіння інтелектуального капітaлу.

На досить високому рівні зберігається приплив іммігрантів до США та Канади, що історично були й залишаються районами масової імміграції населення та робочої сили. Хоча в повоєнні роки в цих країнах були прийняті законодавчі заходи, що обмежують імміграцію, приплив населення туди з інших країн значно зріс порівняно з останнім передвоєнним десятиріччям. З 1946 по 1982 р. в СІЛА емігрувало 3,3 млн. чол., в Канаду — більш ніж 2 млн. тільки з європейських країн.Проте найпотужнішим споживачем іноземної робочої сили стали в другій половині XX ст. країни Західної та Північної Єв­ропи. Тут працює 15 млн. іноземних працівників (ця цифра коли­вається залежно від економічної кон'юнктури). Західна Європа перетворилася з району еміграції на найбільший центр притягання іноземної робочої сили й успішно конкурує із США у сфері використання дешевих людських ресурсів слаборозвинутих країн світу.

Зовсім новим пунктом концентрації інтернаціональних загонів робочої сили в повоєнні часи став регіон Перської затоки.

62)Осо6ливості розвитку світових ринків ро6очої СИДИ за умов гло6aлізації.

Розвиток міжнародного ринку праці матеріалізується у зростанні масштабів та інтенсивності міжнародних міграційних процесів, які набувають дедалі глобальнішого характеру, залучаючи населення абсолютної більшості країн світу. Поглиблення науково-технологічної революції, кардинальні зміни на політичній карті світу, структурні трансформації в міжнародній економіці зумовили появу нових рис і особливостей міжнародної трудової міграції, модифікацію її закономірностей і тенденцій. Ці зміни стосуються напрямків міжнародних міграційних потоків, обсягів та географії переселенських рухів, професійно-кваліфікаційного складу мігрантів, їхньої ролі в економічних процесах.

63)Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку кран світу.

Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:

1. Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.

2. Отримала готових спеціалістів.

3. У такій країні прискорюється економічне зростання, зростає державний бюджет.

Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:

1 виникнення додаткових проблем, пов’язаних з соціальним захистом іммігрантів.

2. відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу.

3. втрата виучених дешевих спеціалістів-імігрантів, при їх поверненні на батьківщину.

Виграш країни- експортера трудових ресурсів:

1. Валютні перекази іммігрантів своїм сім’ям(осідає в банках валюта).

2. Експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.

3. Підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад.

Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:

1. втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий “відтік розумів”.

2. додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.

3. виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.