57. Сутність і види міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили (або трудова міграція) як одна із форм міжнародних економічних відносин являє собою переміщення (переселення) працездатного населення через кордони країни.

Міжнародна міграція робочої сили — форма міграції населення, яка полягає в переміщенні працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя відповідно до економічних законів.

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення робочої сили з однієї країни в іншу. Під цими поняттями розуміють:

міграція (від лат. migratio – переселення, переміщення) – переміщення через кордон;

імміграція від лат. immigrare – вселяюся) – це в'їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

еміграція (від лат. emifrare- виселення) – переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;

реміграфія – це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової, сімейної, туристичної тощо. Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

В якості основних форм міграційних процесів звичайно виділяють:

постійну міграцію. Ця форма переважала до І світової війни і характеризувалась тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення у зворотному напрямку було незначним;

тимчасову міграцію, що передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченню певного строку. У зв'язку з цим слід відзначити, що сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру;

нелегальну міграцію, котра надто вигідна підприємцям країни-мігрантів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.