5. Економ. думка античного світу. Стародавній Рим– Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
Стародавній Рим виник у 7ст. н.е. як місто , а з кінця 3 ст.н.е. до кінця 5 ст. н.е. був середземноморською державою. Центральне місце серед соц.екон.проблем ст.Риму займали проблеми рабства і аграрні проблеми особливо питання раціональної організації рабовласницьких господарств.
Трактат "Землеробство ",написаний Катоном містить практичні рекомендації щодо ведення натур-го рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією.Катон вважав землеробство за найпочесніше заняття. Катон велику увагу приділяє рабам і організації їх праці.
Розробка проєктів проведення аграрних реформ пов’язана з іменами братів Гракхів(далі Гр.)Тіберія і Гая.Пропоновані ними реформи зводились по-поерше, до відновлення та зміцнення дрібного землеволодіння, по-друге, до повернення пролетарів до госп. діяльності, по-третє до обмеження розмірів землі що знаходиться в руках окремих осіб.
Пізніше аграрними проблемами займались Варрон і Колумелла . В трактаті Варрона "Про с\г" зображено зростання товарності рабовл. г-в та їх перетворення в г-ва напівнатур.-напівтоварного типу. На перше місце ставить користь, яка вимагає отримання доходу.
Він визанчав залежність доходності маєтків від їх місцезнаходження . Варрон виділяв 2 типи рабовл.г-ва: приміськи маєтки та віддалені г-ва. Землеробство він пропонував поєднувати із скотарстовм,прибутковість якого була високою.
У творі Колумелли "Про с\г" міститься огляд стану античного с\г в період кризи рабовласництва.Він головну причину погіршення с\г в-ва бачів у недоліках господарювання на землі, через недбальство рабів .Він запропонував цілу систему заходів з раціональн.орг-ції рабовласницького г-ва. Прагнув розробити принципи ефективної організації праці. До них відносились поділ праці і спеціалізація рабів, використання кваліфікованої рабської праці.
6. Економічна думка середньовіччя.
Економіка середньовіччя була переважно аграрною домінувало аграрне господарство. Середньовічні трактати містять численні конкретні господарські поради , різноманітні практичні рекомндації і овдночас мало теооетичних узагальнень, спроб осмитслення економічних процесів та явищ. Основними джерелами економічної думки середньовічного сусп-ва є юридичні та церковні памятки. Особливістю ек. думки середньовіччя є те що вона приділяла увагу питанням управління країною ,с\г як головної галузі ек-ки, ремесла і торгівлі як допоміжних.
Проблема общини знайшли своє відображення в "Салічній правді" ”Салічна правда” свідччить про поступове ввиникнення індивідуально-родинної власності.
Інша памятка зх-європ.ек-ї думки раннього середньовіччя "Капітулярій про вілли"Карла Великого дає уявлення про організацію і управління вотчиною.
Господарство мало натуральний характер.
Найбільшим авторитетом середньовіччя був Фома Аквінський .В своїх поглядах на політичний і соціальний устрій сус-ва він виступав за централізацію влади і визнавав соціальну ієрархію .Природну підставу для станової ієрархії Ф.А. бачів у поділі праці. Приватна власність була необхідним інститутом людського життя. Обмін повиенн здійснюватись без обману і заради спільної користі .Ціна товару є справедливою тоді коли враховується кількість праці затрачене неї у в-во. За Ф.А. гроші є результатом домовленності між людьми. Їх призначення полегшити справедливий обмін.
7. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
Меркантилізм як перша теоретична спроба пояснити суть капіт-го способу вир-ва виник на підставі узагальнення досвіду первісного нагромадження капіталу й вирішував практичні питання прискорення цього процесу. М. відображав інтереси торгової буржуазії.
Мислення меркантилістів значно відрізняється від економ. поглядів античного світу. У центрі уваги меркантилістів опиняється саме хремастика- «породження» грошей грошима. Отже, предметом дослідження М. є сфера обігу. Навіть сам термін «меркантилізм», що виник в XVII ст., походить від слова «mercante»- «купець». Нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умов прибутковості зовн-ї торгівлі. М.вороже ставилися до конкуренції як на внутр-у, так і на зовн-у ринках.Ідеологія активного державного втручання в ек-ку.
Значно прискорило розвиток капіт. виробництва виникнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV-XVI ст. Велику роль відіграв також торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу.
8. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку меркантилізму.
Першим проявом ідей буржуазної політекономії став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже в XV ст., але широке розповсюдження отримав у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи відносять до XVI ст. Раніше в окремих містах узбережжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіт. відносин. Велике значення для формування капіт. способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу. Конкретна меркантилістська політика і теорія М. пройшли два етапи у своєму розвитку. Це ранній М., який Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий М., що його Маркс характеризував як мануфактурну систему.
Ранній (монетарний) меркантилізм виник до епохи великих геогр відкриттів. Найб відомими предст були – В.Стаффорд в Англ та Г.Скаруффі в Іт. Ран-й М. грунтувався на теорії грошового балансу. Ця теорія мала два завд.:1-залучти в країну якомога більше грошей з-за кордону; 2-зберегти гроші в кр.
Мануфактурний мерк-зм (Т. Мен у Англ, А Монкретьєн у Фр, А.Сєрра в Іт). Пізні мерк-сти ставили завдання скасування заборони вивезення грошей, обмежень імпорту, форсування експорту нац прод-ції; завоювання ринків На перший план висувалася політика протекціонізму.
Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр. У головному й ранні , і пізні мерк-ти єдині – основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством кр є гроші.
9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
М-зм виник в Англ, потім поширився у Фр.,Іт, та ін кр Зах Європи. У кожн кр-ні політика меркантилізму малі свої особл.
Найб ровинутим і типовим був англ мерк-зм. ще у 15-16ст видавалися “закони про витрачання”, які зобов’язували іноз купців витрачати виторг за свої товари на купівлю англійських. Предст: В.Стаффорд(1554-1612) “Стислий виклад деяких скарг наших спввітчизників” С. виявляє досить правильне на той час розуміння зв’язку між вартістю грошей і вартістю товарів. С. пропонує заборонити вивезення предметів розкошів та деяких ін товарів, регламентуати торгівлю, обмежити вивезення монети, розширити вир-тво сукна-найпоп-шого тоді англ експортного продукту.
Найвидатн представником м-зму в Англ є Т.Мен (1571-1641), якого вваж автором теорії торового балансу. Мен висл-ся проти заборони вивез грошей. Мен ворог будь-яких заходів, що гальмують експортну торгівлю.Мен- прихильник низьких цін, котрі полегшуватимуть конкуренцію на зовн ринку. Але він погоджується із ранніми м-тами щодо викор в обігу тільки повноц грошей.
Фр-кий мерк-зм. Політику мерк-зму взяв на озброєння Генріх 4, всіляко стимулюючи торгівлю. Він уклав низку угод з іноз державами, сприяв колоніз-ї Канади , заборонив ввезення текстильних товарів і вивезення цінної сировини – шовку, вовни. У кр. за допомогою привілеїв та субсидій насаджвалося мануфактурне вир-тво. Кольбер вважав, що могутність держави визнач к-кістю грошей, що є в розпорядженні, а їх може дати зовн торгівля.А.Монкретьєн (1575-1621) “Закони сусп господарства”. На перший план висувалася політика протекціонізму, що розглядалася як найліпший засіб для забезп інтенс розв експорту. Отже в центрі уваги всіх мерк була проблема збагач кр.
Мерк-зм в Італії. Банкір Г. Скаруффі (1519-1584) “Роздуми про монету і справжню пропорц між золотом і сріблом. Запропонував встановити єдину загальноєвроп грошову систему, визнати золото та срібло валютними металами, прирівнюючи одну вагову част золота до 12 ваг част срібла.
Його підтримує й Б. Даванцаті (1529-1606). Дженовезі вважає, що неможливо допускати такого вивезення товарів, котрий послабив би вітчизн пром і такого вивезення, котре завдало б шкоди вітчизняним ремеслам. Багатство на думку Д. є правильно організована зовнішня торгівля ,а не гроші самі по собі.
Ідеї меркантилізму в Рос та Укр. Ідеї м-зму набули розвитку в Рос 17-18ст. З 17 ст почин новий період рос історії: остаточно ліквідується феод роздробленість і завершується процес створення централіз держ. Вцентрі уваги рос-ких мерк-стів був розв прод сил країни. А. Ордін-Нащокін(1605-1680) “Псковське Положення “і “Новоторговий Устав” захищав інтереси купецтва. І.Посошков (1652-1726) “Книга про Вбогість та багатство”. Основною лінією ек-ної програми є всебічний розв. торг. прод. сил , с/г, зміцнення ек-ної могутності Рос. Принципи викладені у творах цих мислителів , знайшли відображ у відомих реформах Петра 1
Певні риси м-зму були власт й укр соц.-ек-ній думці кінця 17-поч. 18ст. Політика Б.Хмельницького базувалася на застос. принципу активн. втручання держ влади в госп житя , заохоч вивезення товарів і обмеження вивезення коштовностей, встановлення захисного мита , пільг місц. підприємцям і купцям. Ф. Прокопович був прих-ком господарського торг. Балансу, якого досягти можна лише безпрервним розв пром. ,с/г, торг, шляхів сполучення тощо. Палко підтримував реформи Петра 1 Грабянка і С. Величко—ідеологі козацької старшини та шляхетства 1-ої половини. 18ст. мали таку ж думку.