32. економічна думка Стародавньої Греції

розвивалася спочатку в умовах розкладання общини і виникнення рабства, а згодом у період його розвитку та кризи. Тому в центрі уваги давньогрецьких мислителів перебували проблеми рабовласництва, які розглядалися, виходячи з соціально-політичної та економічної ситуації того часу. Ці ж обставини зумовили переважання у них натурально-господарського періоду до економічних питань. Разом з тим поглиблення суспільного поділу праці, зростання ремесла та торгівлі обумовили необхідність спеціального дослідження переваг натурального і товарного господарства, різних сторін товарно-грошових відносин.

Давньогрецькі автори зробили спробу наукового дослідження таких економічних процесів і явищ, як поділ праці, товар, гроші та інші; виявити закони господарського життя.

      Ксенофонт – твір „Економіка” (вчення про домашнє господарство) є першою відомою в історії працею, яка присвячена тільки економічній тематиці. Розглядаються проблеми власності, організації праці, торгівлі. Висловлено ряд ідей про розподіл праці, відзначаючи взаємозвязок між рівнем спеціалізації і обсягом ринку.

      Платон – запропонував модель „ідеальної держави”, господарство якої представляло собою варіант змішаної економіки, де життя верхніх шарів суспільства грунтувалося на засадах загальної власності, а життя основної маси виробників – на засадах приватної.

       Арістотель – загальна власність не може сприяти ефективному веденню господарства, оскільки кожний піклується про те, що належить особисто йому і цікавиться значно менше тим, що належить усім. Ідеальне – напівнатуральне господарство середнього статку, у якому частково шляхом власного виробництва, частково шляхом обміну задовольняються поточні проблеми. „Економія” – уміння господарювати.Але є „хрематистика”ще мистетство наживати статок шляхом торгівлі, лихварства. В обох випадках є обмін. В першому – це засіб задоволення потреб, в другому – самоціль. Виділив дві властивості товару: здатність задовольняти якусь потребу і здатність обмінюватися. Порівнювати товари може потреба кожного в тому, чого в нього немає, і чим більше ця потреба, тим більше кожен готовий віддати свого товару за отримання іншого.