1. Меркантелізм як економічна теорія та економічна політика

В період розпаду феодалізму, коли в його надрах виникають передумови капіталістичного ладу, в епоху первісного нагромадження капіталу, коли провідною формою капіталу був торгівельний капітал створюється І-ша система економічних поглядів – МЕРКАНТЕЛІЗМ.

М. - відома економічна політика феодально-абсолютиської держави епохи первісного нагромадження капіталу, яка відображала інтереси торгової буржуазії. М. також називається економічне вчення, метою якого було теоретичне обгрунтування М. економічної політики. Об’єктом вивчення М. була сфера обігу, зокрема багатство та джерела його зростання.  Основними рисами М. є:

багатство ототожнюється з грошима, а гроші із золотом та сріблом як з річчю

держава вважається тим багатшою чим більше грошей вона має

накопичення багатства може бути збагачено за допомогою державної влади від зовнішньої торгівлі або видобутку дорогоцінного каміння.

       Розрізняють два етапи — ранній і пізній. Основним критерієм такого розподілу ділення,поділу є являється "обґрунтування" шляхів колій,доріг (засобівкоштів) досягнення активного торговельного торгового балансу, тобто позитивного сальдо в зовнішній торгівлі.

Ранній меркантилізм або монетарна система ( з XV до сер. XVI ст)

- Рівень зовнішньої торгівлі: торговельні Торгові зв'язки сполучення між країнами розвинені розвиті,розвинуті слабко, носять епізодичний характеру

- шляхи колії,дороги, що рекомендуються, досягнення активного торговельного торгового балансу:

  Установлення Встановлення максимально високих цін на експорт товарів; усіляке всіляке обмеження імпорту товарів;  заборона заборону вивозу із країни золота й срібла як грошового багатства.

- Позиції в області галузі теорії грошей: Переважає номіналістичне сприйняття теорії грошей;

уряд, як правило, займається позичається псуванням національної монети, знижуючи її цінність;

установлюється встановлюється фіксоване співвідношення в обігу звертанні,зверненні,обертанні,поводженні,обігові,звертанню,зверненню,обертанню,поводженню золотих і срібних грошей (система биметаллизма);

із грошової сутності золота й срібла в силу чинність їхніх природних властивостей;

 як функції грошей визнаються визнаються,признаються такі, як міра захід вартості, утворення освіта,освіту скарбів і світові гроші.

- Монетаристскі позиції: Домінує ідея "грошового балансу".

Представники: в Англії – Вільям Стаффорд (1554 - 1612), в Італії – Гаспар Скаруффі (1519 - 1584)

Пізній м (розвинутий), який одержав назву мануфактурної системи.II половина XVI – XVII (І пол XVIII ст.)

- Рівень зовнішньої торгівлі: Торгівля між країнами досить розвинена розвита,розвинута й носить регулярний характер.

- шляхи колії,дороги, що рекомендуються, досягнення активного торговельного торгового балансу:  Допускаються відносно низькі ціни на експорт, у тому числі при перепродажі перепродажу,перепродажеві товарів інших країн за кордоном; допускається імпорт товарів (крім предметів розкоші) за умови позитивного сальдо в зовнішній торгівлі; вивіз грошей допускається з метою вигідних торговельних торгових угод операцій і посередництва й збереження активного торговельного торгового балансу.

- Позиції в області галузі теорії грошей: "Революція цін" XVІ в. обумовила перехід до кількісної теорії грошей (цінність грошей обернено пропорційна їхній кількості; рівень і вага вагу цін прямо безпосередньо пропорційна кількості грошей; ріст зростання,збільшення,зріст пропозиції речення грошей, збільшуючи попит на них, стимулює торгівлю); установлюється система монометаллизма; з товарної сутності грошей, але як і раніше в силу чинність нібито природних властивостей золота й срібла; із числа відомих функцій грошей визначальної визначальній,визначальною зізнається визнається,признається вже не функція нагромадження, а функція засобу кошту обігу звертанн,зверненн,обертанн,поводженн,обіги.

- Монетаристські позиції : Панує положення про "торговельний торговий баланс".

Англії – Т.Мен (1571 - 1641) та Джем Стюард (1712 - 1781) Італії – Антоніо Серра та Антоніо Джевонезі (1712 - 1769) Франції – Антуан Монкрет’єн (1575 - 1621) та Жан Кольбер (1619 - 1683)

Спільним є:

дослідження багатства та його джерел

зосередження уваги на сфері обігу

відстоювання інтересів раннього капіталу

Значення меркантелізму полягає ще в тому, що він являє собою не тільки першу спробу аналізу суспільно-економічних відносин,  що існували, а й обгрунтування ідей та політики протекціонізму.