3. Основні параметри пральних машин

В процесі прання в пральних машинах білизна піддається складній обробці як механічній, так і хімічній. Щоб одержати кращу якість прання при мінімальному зношуванні білизни необхідно забезпечити оптимальне співвідношення багатьох факторів. Основними з цих факторів є:

· миюча здатність;

· піноутворення і температура прального розчину;

· характер і інтенсивність механічного впливу;

· кількість прального розчину на 1 кг сухої білизни;

· об’єм і форма прального бака (барабана).

Сукупність цих факторів визначає технологічні параметри процесу прання і технічні параметри пральної машини. До основних технічних і технологічних параметрів пральних машин відносять:

· номінальне завантаження сухої білизни в кг на одне прання;

· споживана машиною потужність;

· питома витрата електроенергії на повний цикл прання 1 кг білизни;

· коефіцієнт заповнення бака білизною;

· кількість розчину на 1 кг білизни, що перуть, (водяний модуль);

· якість прання;

· залишкова вологість білизни після остаточного віджимання;

· зношування тканини.

Номінальне завантаження сухої білизни в кг на одне прання є основним параметром, що визначає необхідні розміри прального бака й інші конструктивні параметри машини. З метою скорочення типорозмірів побутових пральних машин встановлений уніфікований ряд номінального завантаження сухої білизни в 1, 2 і 5 кг. Машини з номінальним завантаженням в 1 кг проектуються типів ПМ і ПМР, з номінальним завантаженням в 2 кг – типу ПМН і з завантаженням 5 кг - типу СМА.

Необхідність збільшення номінального завантаження в машинах з більш високим ступенем механізації виконуваних процесів прання обумовлюється економічними міркуваннями.

Споживана машиною потужність і питома витрата електроенергії на один повний цикл прання, віднесений до 1 кг сухої білизни, відносяться до енергетичних показників пральних машин і характеризують їх економічність. Оскільки споживана потужність пропорційна номінальному завантаженню білизни, то порівнювати енергетичні показники можна тільки в пральних машин одного типу й одного номінального завантаження.

Коефіцієнт заповнення прального бака білизною визначається відношенням ємності бака в дм3 до номінального завантаження його сухою білизною в кг. Від значення цього коефіцієнта в тому чи іншому типі пральної машини залежать кінцеві результати прання – якість прання і зношування білизни. Оптимальна величина коефіцієнта заповнення залежить від способу прання. При пранні методом циркуляції розчину активатором потрібно значно більшу кількість води на 1 кг сухої білизни, ніж при пранні методом перелопачування (у машинах типу ПМА), а отже, більше значення коефіцієнту заповнення.

Кількість необхідного розчину на 1 кг сухої білизни залежить від способу прання. В загальному випадку цю кількість називають водяним модулем і визначають по формулі

 ,  (1)

де - кількість миючого розчину (води) у л чи дм3, що знаходиться в баці машини під час прання або полоскання;

 - номінальне завантаження бака сухою білизною в кг.

У пральних машинах типів ПМ, ПМР і ПМН з обертовим активатором значення водяного модуля знаходиться в межах від 1:20 до 1:22; а в машинах типу СМА з перфорованим барабаном — від 1:5 до 1:7. Зі зменшенням водяного модуля підвищується економічність процесу прання і стає доцільним застосування автоматики.

Якість прання білизни в побутових пральних машинах визначається по формулі (%)

  (2)

де  - коефіцієнт яскравості випраної тканини;

 - коефіцієнт яскравості забрудненої тканини.

Ступінь якості прання штучно забруднених зразків тканини, яку визначають за даною формулою, повинна бути не менш 60%. Порівняння якості ручного і машинного прання показують, що розходження між ними складає лише 2—3%. Це говорить про високу ефективність прання білизни в побутових пральних машинах.

Залишкова вологість залежить від способу віджимання білизни після прання і знаходиться в межах 60—100%. Найменшу залишкову вологість забезпечує віджимання методом центрифугування.

Зношування тканини після прання визначається втратою міцності після 50‑кратних прань еталонних зразків. Ступінь зносу характеризується відношенням втрати міцності тканини на розтягання після багаторазового прання до міцності її до прання і виражається в %. Знос тканин в побутових пральних машинах залежить від способу і режиму прання (характеру й інтенсивності механічного впливу), а також від конструктивних особливостей тієї чи іншої машини.

Література: 13, 28.