РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

2.1. Методика та організація обліку наявності та руху МШП до 1 року

Для правильної організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві бухгалтер керується документами з даного питання, до яких належать законодавчі та нормативні акти.

Малоцінні предмети поділяються на дві групи: малоцінні необоротні матеріальні активи, термін експлуатації яких перевищує один рік і які належать до складу інших необоротних матеріальних активів, та малоцінні і швидкозношувані предмети, які відносяться до запасів.

Для відображення цих двох груп  Планом рахунків  передбачено різні рахунки. МНМА обліковуються на субрахунку 11 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" та включають малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік та вартість яких не перевищує 1000 грн, та предмети для видачі напрокат, що мають вартість понад 1000 грн та строк експлуатації яких більше 1 року.

Облік операцій з МШП  ведеться на рахунку №22 «МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить бюджетній установі та входить до складу  запасів.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук­раїні" від 16.07,99 р. №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи треба складати під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і по­винні мати такі обов'язкові реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату і місце складання;

3) назву підприємства, від імені якого складе­но документ;

4) зміст та обсяг господарської операції, оди­ницю виміру господарської операції;

5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її офор­млення;

6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непоміт­ному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання про­тягом встановленого строку.

У бухгалтерії первинні документи підлягають перевірці з формальної точки зору (використання бланка відповідної форми, заповнення всіх реквізитів), арифметичної (рахун­кової) і за сутністю (тобто законність і доцільність здійснення операцій).

Допущені помилки у первинних документах (за винятком і банківських) виправляють коректурним способом: закрес­люється неправильний текст або цифра однією рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, зверху надписують правильний текст або цифру, обумовлюючи надписом "виправ­лено" із зазначенням дати і підписом осіб, які раніше підпису­вали документ.

В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформляється: надходження, відпуск предметів, їх списання тощо.

Документи оперативного обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.

Звичайно оперативний і бухгалтерський облік тісно пов’язані та є складовими частинами єдиної системи, але такий розподіл первинних документів на документи бухгалтерського і оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективного функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Форми первинних документів, які застосовуються для обліку  руху МШП, затверджено Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96р. № 145 (ф. МШ-1 - МШ-8) [9], Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96р. № 193 (ф. М-4, М-8, М-9, М-11, М-12) [10]. На базовому підприємстві застосовуються уніфіковані форми  первинних документів з обліку МШП.

В табл. 2.1. наведені первинні документи з обліку МШП з особливостями їх застосування [29,356].

Таблиця 2.1.

Первинні документи з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

№ форми	Назва документу	Призначення документу	Застосування  на підприємстві
1	2	3	4
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку заміни запасу інструментів на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Відомість складається при необхідності заміни постійного запасу інструментів, на підставі її даних вносяться зміни до карток складського обліку матеріалів (ф. М-12)	Не застосовується
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозно-шувальних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП	застосовується
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт	Не застосовується
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП	Не застосовується
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду.	Не застосовується
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування	застосовується
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання	Застосовується
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів, пристроїв, спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю	Застосовується
М-4	Прибутковий ордер	Призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку надходження запасів	застосовується
М-11	Накладна-вимога на відпуск матеріалів	Застосовується для обліку руху матеріалів всередині підприємства. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку руху запасів в бухгалтерії	застосовується
М-12	Картка складського обліку матеріалів	Застосовується для складського обліку матеріалів	застосовується

 

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. М-17).

Передача зі складу в експлуатацію МШП оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію. При видачі МШП в експлуатацію заповнюється форма МШ-6 (Додаток Б).

Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях.

Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об’єктивним умовам функціонування.

Створення форм документів, формування різних первинних, проміжних та підсумкових даних та показників, складання звітності пов’язані з великою кількістю операцій у здійсненні яких беруть участь декілька виконавців. Це потребує заздалегідь продуманої системи їхніх дій і  процедур руху облікової інформації як у просторі, так і у часі. Упорядкованість цього процесу тобто руху документів та виконання різних робіт, у практиці називають документооборотом (а в умовах комп'ютеризації – рухом первинних даних).

Документооборот — це рух документів від момен­ту їх складання або одержання від інших підпри­ємств, організацій до використання для бухгалтерських записів і наступної передачі до архіву.

 Порядок документообороту на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером а за його відсутності — особою (юридичною або фізичною), яка веде бухгалтерський облік на договірних засадах, і є обов’язковим для виконання для всіх працівників підприємства.

Основні етапи документообороту:

1) складання й оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією (облі­ковим центром підприємства);

3) рух документів по відділах і робочих міс­цях до бухгалтерії (облікового центру), їх об­робка і використання для бухгалтерських запи­сів;

4)передача документів на засоби обчислювальної техніки (машинно-облікові станції) і повернення їх назад (при ручному веденні бух­галтерського обліку);

5)передача документів до архіву.

Порядок документообороту залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату.

Для кожного виду або роду документів (накладних, вимог, рахунків-фактур тощо) розробляється особлива схема документообігу у формі графіка руху документів. У графіку, який затверджується наказом керівника підприємства, заз­начаються строки оформлення документів або одержання таких документів від інших підприємств, організацій, час перебування документів у різних підрозділах або службах підприємства, крайні строки передачі первинних документів для обробки,  до бухгалтерської служби.

Графік документообороту може бути оформле­ний у вигляді схеми або переліку робіт зі ство­рення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприєм­ства, а також кожним виконавцем, із зазначен­ням їх взаємозв'язку і термінів виконання ро­біт. Він має забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через яких проходить конкретний первинний документ, визначити мінімальний термін його перебування у підроз­ділах, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бух­галтерського обліку,  підвищенню рівня його механізації.

Типову схему документообороту з обліку МШП розроблено в ході виконання дипломної роботи, представлено на рис. 2.1. 

Рис 2.1. Схема документообороту з обліку МШП

На підставі проведеної роботи було зроблено проектування первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів для базового підприємства (табл.2.2.). В таблиці можна детальніше розглянути операції, які відбуваються в ТОВ «Лісоводське» з малоцінними та швидкозношуваними предметами, характер  документів, які складаються при цьому та перелік осіб, відповідальних за їх складання.

Таблиця 2.2.

Проектування первинної документації з обліку МШП на ТОВ «Лісоводське»

№ п/п	Факт господарської діяльності	Документ	Характер доку- менту по місцю складання	Відповідальний за складання документу
1	2	3	4	5
1.	Надходження МШП	ТТН; податкова накладна	Зовнішній, вхідний	Постачальник
		Рахунок-фактура	Зовнішній, вхідний	Постачальник
		Доручення	Внутрішній, вихідний	Директор
2.	Оприбуткування на складі	Прибутковий ордер; Картка складського обліку матеріалів	Внутрішній	Комірник
3.	Передача МШП в експлуатацію	Накладна - вимога на відпуск матеріалів	Внутрішній, вихідний	комірник, бригадир
4.	Списання МШП з експлуатації	Акт на списання МШП	Внутрішній, вихідний	Комісія

 

Після розгляду системи первинного обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів ТОВ «Лісоводське»  можна зробити такі висновки:

В цілому документи по господарським операціям складаються правильно, форми та реквізити заповнюються відповідно законодавству. Але часто зустрічаються факти неуважності осіб, відповідальних за складання відповідних документів - непроставлений підпис, немає печатки та інше. Ці незначні факти можуть призвести до значних наслідків. Рекомендується більш уважно слідкувати за заповненням документів та налагоджувати контроль за їх виконанням.

Також просліджується слабкий інформаційний зв’язок між нижніми та вищими ланками управління. Директор повинен постійно контролювати - які документи та на якому рівні складаються на підприємстві.

Облік є складовою частиною системи управління. Усі питання, які потрібно вирішувати в управлінні, торкаються бухгалтерського обліку. Без даних бухгалтерського обліку неможливо дати об'єктивну оцінку стану і результатам господарської діяльності підприємства. Розвиток ринкової економіки в Україні потребує постійного удосконалення управління господарськими процесами на підприємстві.

Бухгалтерський облік — це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємств та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Іншими словами, бухгалтерський облік — це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне і безперервне відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової  звітності; постачання необхідною та достовірною інформацією користувачів.

Бухгалтерський облік надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів повинен забезпечити отримання  основних відомостей, необхідних для потреб бізнесу, податкових органів, зовнішніх користувачів (акціонерів, кредиторів тощо).

Тому, основними завданнями обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів є [29,354]:

·    визначення первісної вартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів;

·    контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

·    контроль за правильністю використання та списання малоцінних та швидкозношуваних предметів під час їх експлуатації.

Визначення собівартості придбаних малоцінних та швидкозношуваних предметів забезпечується організацією обліку їх заготівлі та придбання.

Контроль за зберіганням малоцінних та швидкозношуваних предметів відбувається шляхом обліку їх наявності і руху за місцями зберігання – на складах, у коморах, за матеріально відповідальними особами. Інструмент, спецодяг, спецвзуття тощо, видані на руки робітникам для тривалого користування, обліковуються за кожним робітником окремо.

Облік інвентарю, переданого в експлуатацію, забезпечується шляхом ведення опису цього інвентарю по кожній особі, що відповідає за зберігання малоцінного інвентарю.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі  у Плані рахунків передбачено рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про  наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та входять до складу запасів. Характеристика рахунку  наведена в табл. 2.3. [29,358].

Таблиця 2.3.

Характеристика рахунку з обліку  малоцінних і швидкозношуваних предметів

Найменування  рахунку та шифр	Класифікаційна характеристика	Характеристика оборотів		Характери-тика сальдо	Місце в балансі
		за дебетом	за кредитом
22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”	активний, балансовий, основний інвентарний	за дебетом – придбані (отримані) або виготовлені  малоцінні та швидкозношувані предмети	за кредитом – вартість відпуску малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів	дебетове сальдо означає наявність МШП на певну дату	ІІ розділ активу р.100

 

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів  повинен будуватися:

·    по-перше, за відповідними субрахунками;

·    по-друге, за місцем знаходження і матеріально-відповідальними особами;

·    по-третє, за окремими предметами, що належать до складу кожної групи малоцінних та швидкозношуваних предметів (за номенклатурними номерами).

На рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” облічуються тільки МШП на складі, тому рахунок, не має субрахунків. Проте, на досліджуваному підприємстві запропоновано  до цього рахунку ввести два субрахунки першого порядку на яких будуть облічуватися малоцінні швидкозношувані предмети та інвентар.

Наприклад:

 221 “Малоцінні швидкозношувані предмети”

 222 “Інвентар”.

У формі  1-м “Баланс” у розділі ІІ “Оборотні активи” підприємства відображаються тільки МШП, які знаходяться на складі. Оскільки МШП на складі включаються згідно з П(С)БО у запаси підприємства, то у формі 1 “Баланс” МШП відображаються у статті “Виробничі запаси” (код рядка 100).

Облік МШП на складах ведеться кількісний за їх номенклатурними номерами.

У бухгалтерії підприємства складають групувальні відомості надходження МШП, а також ведуть сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Списування МШП, що стали непридатними, оформлюється “Актом на списування МШП”.

Надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал 5) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.

В табл. 2.4. представлені бухгалтерські записи, які здійснюються при надходженні МШП на підприємство [62,296].

Таблиця 2.4.

Бухгалтерські записи при надходженні МШП на підприємство

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків згідно методики обліку		Кореспонденція рахунків на підприємстві
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
1.	Придбання МШП за плату: на вартість без ПДВ	22	63	22	63
2.	Відображена сума ПДВ, податковий кредит	644	63	644	63
3.	Придбані МШП підзвітними особами	22	372	22	372
	Відображена сума ПДВ, податковий кредит	644	372	644	372
4.	Оприбутковані на склад МШП, що є внесками засновників (учасників) до статутного капіталу	22	46	22	46
5.	Оприбутковані МШП, які отримало підприємство безоплатно	22	718	22	718

 

При відпуску МШП зі складу, у разі передачі для подальшої експлуатації, їх вартість виключається зі складу активів, тобто списується з балансу. Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцями експлуатації і матеріально-відповідальними особами протягом усього терміну їх фактичного використання.

Бухгалтерські проводки здійснюються по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і дебету різних рахунків в залежності від напрямку використання МШП. У табл. 2.5. представлені бухгалтерські записи, які здійснюються на підприємстві при передачі МШП в експлуатацію.

Таблиця 2.5.

Господарські операції при передачі МШП в експлуатацію

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків згідно методики обліку		Кореспонденція рахунків на підприємстві
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
1.	Передані МШП зі складу для використання адміністративним апаратом	92	22	92	22
2.	Передані МШП  зі складу для забезпечення збуту (реалізації) товарів	93	22	93	22
3.	Передані МШП зі складу для використання ЖБК, будинками відпочинку, санаторіями та ін.	949	22	949	22

В табл. 2.6. представлені бухгалтерські записи, які здійснюються на підприємстві при іншому вибутті малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Таблиця 2.6.

Господарські операції з іншого вибуття МШП

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків згідно методики обліку		Кореспонденція рахунків на підприємстві
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6
1.	Списана собівартість  реалізованих МШП	943	22	943	22
2.	МШП передані безкоштовно іншим підприємствам	949	22	949	22
3.	На суму ПДВ по переданим безкоштовно МШП нараховані податкові зобов’язання	949	641	949	641
4.	Передані МШП як внесок до статутного капіталу іншого підприємства  а) на справедливу вартість МШП	14	22	14	22
	б) на суму перевищення балансової вартості МШП над їх справедливою вартістю	946	22	946	22
	в) на суму перевищення справедливої вартості над їх балансовою вартістю	14	746	14	746
	г) відображається податкове зобов’язання з ПДВ	14	641	14	641

 

Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” [12] МШП оприбутковуються і відображаються в обліку базового підприємства за первісною вартістю. До первісної вартості МШП при їх надходженні включаються всі витрати, пов’язані з придбанням і доведенням їх до стану, у якому вони придатні до продажу. Для обліку таких витрат базове підприємство використовує окремий субрахунок 229 “Транспортно-заготівельні витрати” . Наприкінці місяця бухгалтерією базового підприємства здійснюється розподіл таких витрат із метою визначення суми транспортно-заготівельних витрат, що припадає на списані МШП в експлуатацію і на залишок МШП на складі.

Конкретний приклад розподілу транспортно-заготівельних витрат наведено в табл. 2.7 [49,30].

Таблиця 2.7.

Розподіл транспортно-заготівельних витрат на ТОВ «Лісоводське»

 

За результатами розрахунку сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на списані в експлуатацію МШП, буде віднесена на збільшення витрат, відповідно, інша сума буде включена до первинної вартості залишку МШП і відображатиметься в балансі в складі запасів.

Пунктом 24 П(С)БО 9 “Запаси” передбачена необхідність відображення запасів у бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок - первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів - це сума, яку очікують одержати при реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на завершення виробництва запасів та їх реалізацію. Іншими словами, чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за мінусом витрат, які підприємство понесе в процесі підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо при реалізації. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни реалізації очікуваних витрат на передпродажну підготовку і збут.

Зіпсовані, застарілі, ушкоджені запаси, які втратили спочатку очікувану економічну вигоду від їх використання, повинні відображатися за чистою вартістю реалізації, яка буде нижчою від їх первісної вартості. Такі запаси підлягають уцінці, сума якої списується на витрати звітного періоду (табл. 2.8.). Сума недостач і втрат від псування запасів відображається на забалансових рахунках до моменту прийняття рішення про можливість відшкодування вартості цінностей з конкретних винних осіб. Після цього сума, яка підлягає відшкодуванню, зараховується до складу іншої дебіторської заборгованості і іншого операційного доходу звітного періоду.

Таблиця 2.8.

Приклад переоцінки МШП на ТОВ «Лісоводське»

Найменування продукції	Первісна вартість	Чиста вартість реалізації	Сума уцінки	Нова балансова вартість
				Первісна	Чиста вартість реалізації
Пилки	114	102	12		102
Свердла	128	148	—	128
Стамески	430	310	120		310
Одяг	232	245	—	232
Разом	904	—	132	772

 

У бухгалтерському обліку уцінка МШП буде відноситися в дебет субрахунку 946 "Втрати від знецінювання запасів" із кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

У тому випадку, коли чиста вартість реалізації раніше знижених у ціні запасів (які є активами на дату балансу) згодом зросла, на суму її збільшення, але не більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

• методи оцінки запасів;

• балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

• балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

• балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

• суму збільшення чистої вартості реалізації.

На досліджуваному підприємстві ТОВ «Лісоводське» придбані малоцінні і швидкозношувані предмети тільки передаються в експлуатацію, операцій з реалізації малоцінних і швидкозношуваних предметів та безоплатної передачі на підприємстві не було.

Проте, розглянемо реалізацію малоцінних і швидкозношуваних предметів на наступному прикладі (табл. 2.9.)

Таблиця 2.9.

Господарські операції з реалізації малоцінних і швидкозношуваних предметів

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків згідно методики обліку		Кореспонденція рахунків на підприємстві
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1	Відображається момент реалізації МШП	361	712	-	-
2.	Відображається перехід права власності на МШП	943	22	-	-
3.	Відображається податкове зобов’язання з ПДВ	712	641	-	-
4.	Відображається отримання оплати від покупця	311	361	-	-

 

Дещо зупинимося на обліку спеціального одягу та взуття, а також спеціального одягу, призначеного для видачі працівникам підприємства.

На підставі вимог нормативних актів щодо обов’язковості забезпечення працівників спеціальним одягом, витрати на його придбання і видачу за встановленими нормами прямо пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до вимог чинного законодавства, вартість спеціального одягу, виданого працівникам в межах встановлених норм, не входить до бази оподаткування податком на прибуток з фізичних осіб і не є об’єктом зборів на обов’язкове пенсійне та соціальне страхування.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку руху спеціального та форменого одягу залежить від терміну його використання: якщо цей термін більше року чи операційного циклу, що перевищує один рік, він обліковується на субрахунку 112, якщо ж спецодяг використовується не більше року чи упродовж нормального операційного циклу, – то на рахунку 22.

Наведемо приклад відображення в бухгалтерському обліку операцій з отримання підприємством від постачальника спецодягу (табл. 2.10). 

Таблиця 2.10.

Господарські операції з спеціальним одягом

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків згідно методики обліку		Кореспонденція рахунків на підприємстві		Сума, грн
		Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1	2	3	4	5	6	7
1	Отриманий від постачальника спец-одяг, термін, використання якого:
	– менше року	22	371	22	371	550
	– більше року	153	371	153	371
	– сума податкового кредиту з ПДВ	641	311	641	311	10
2	Сплачена постачальникові вартість спецодягу	371	311	371	311	60
1	2	3	4	5	6	7
3	Виданий працівникам спецодяг, термін використання якого:
	– менше року	91, 92, 93	22	91, 92, 93	22	50
	– більше року	112	153	112	153	50
4	Нарахована амортизація спецодягу, термін використання якого більше року1	91, 92, 93	132	91, 92, 93	132	25
5	Донарахована сума амортизації після закінчення терміну використання	91, 92, 93	132	91, 92, 93	132	25
6	Списаний спецодяг з терміном використання більше року (після закінчення цього терміну)	132	112	132	112	50

¹ Нараховується амортизація підприємством у розмірі 50 % вартості спецодягу в першому місяці використання (п. 27 П(С)БО 7).