3.4 Удосконалення аналізу наявності та руху малоцінних та швидкозношувальних предметів

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучить так: “До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг” [4].

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І, хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.

В П(С)БО 9 “Запаси” дається тільки загальне визначення терміну “запаси”, але їх сутність і структура не розглядається. Що стосується статті “виробничі запаси”, які визначені в П(С)БО 2 “Баланс”, то в ньому показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Але в Балансі відсутні позиції для відображення МШП. Незважаючи на те, що в П(С)БО 9 “Запаси” зазначено, що МШП входять до складу запасів, але в обліку вони виділені, як і інші види запасів окремо і їх облік ведеться на рахунку 22 “МШП”. Тому доцільним було б і в Балансі (ф.1) виділити окрему статтю для відображення в ній інформації по МШП, що логічно визначено в П(С)БО 9. Включення в Баланс (ф.1) до статті “Виробничі запаси” вартості МШП по-перше явно не узгоджується з П(С)БО 9, де МШП відокремлені від виробничих запасів, а по-друге, що більш важливо, в Балансі в статті “Виробничі запаси” разом показана інформація не тільки про виробничі запаси, але і про МШП, які за економічним змістом не можна ототожнювати з виробничими запасами. Тому включення МШП до статті “Виробничі запаси” в Балансі (ф.1) не можна вважати обґрунтованим, оскільки зміст статті “Виробничі запаси” не розкриває інформації про їх фактичний стан.

Незважаючи на те, що за роки незалежності в Україні проведено колосальну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку, досі ще не створено єдиної універсальної методології обліку операцій із МШП та напівфабрикатами, оскільки різні науковці і вчені пропонують різне її трактування, виділяють певні свої особливості, закономірності і порядок його проведення.

На сьогодні проблема достовірності, повного розкриття і прозорості фінансової звітності та даних обліку дуже актуальна. Здебільшого це зумовлено небажанням керівництва підприємств розкривати у фінансових звітах достовірну інформацію з метою уникнення податків і виплати дивідендів чи укриття факту розбазарювання капіталу інвесторів. [15, 256].

Не менш важливою проблемою аналізу МШП та напівфабрикатів є правильна організація аналітичного обліку.

Одним з найосновніших напрямків усунення даних проблем та порушень є визначення основних способів організації обліку.

Основна проблема пов’язана з відображенням у бухгалтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.

Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгалтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій.

Наявність певних розбіжностей у різних нормативних документах та наукових джерелах, зокрема, щодо класифікації МШП, їх оцінки, віднесення того чи іншого активу до МШП і т.д. вказують на наявність проблем, які не під силу вирішувати окремому працівнику або службі (бухгалтерії) підприємства. У зв’язку з цим для оперативного вирішення проблем, пов’язаних із використання та обліком запасів, на підприємстві доцільно створити спеціальну, постійно діючу комісію, яку можна назвати „експертна комісія по запасам”. До її складу необхідно включати керівників або провідних фахівців функціональних підрозділів заводу. В разі потреби до участі в роботі комісії слід запрошувати консультантів, аудиторів, експертів з інших організацій.

Основними функціями, які має виконувати експертна комісія стосовно МШП та напівфабрикатів, є:

-                             розгляд пропозицій (документів) щодо придбання або самостійного створення відповідних об’єктів МШП чи напівфабрикатів;

-                             складання проектів угод на придбання МШП;

-                             оцінка МШП під час їх придбання та реалізації;

-                             інформування керівництва підприємства про необхідність придбання певних об’єктів МШП;

-                             проведення інвентаризації МШП та напівфабрикатів та здійснення контролю за їх використанням;

-                             оформлення первинної облікової та іншої документації з питань, пов’язаних з придбанням, переміщенням, продажем, передаванням та використанням МШП та напівфабрикатів, а також інші функції.

Для покращення обліку МШП та напівфабрикатів на підприємстві треба застосувати такі заходи:

-                             затвердити графік документообігу;

-                             організувати аналітичний облік по господарському інвентарю;

-                             дотримуватися вимог щодо оформлення документів, тобто вказувати всі необхідні реквізити;

-                             якнайшвидше закінчити перехід на нову комп’ютерну програму автоматизації бухгалтерського обліку.

Для удосконалення даного обліку підприємство може також здійснити бюджетне планування. Обов’язковою складовою бюджетного плану є план надходження і використання МШП та напівфабрикатів, раціональність складання якого є запорукою успішного досягнення мети. Доцільність складання бюджетного плану полягає в тому, що ”фізичний” рух щодо надходження і використання МШП та напівфабрикатів безпосередньо впливає на забезпечення безперебійного виробничого процесу, а ”вартісний” рух, тобто грошові кошти, які задіяні в цьому русі, має значення для передбачення і розрахунку грошових потоків підприємства. Одночасно складання окремого бюджетного плану для витрат на придбання та зберігання МШП та напівфабрикатів дає змогу здійснювати постійний контроль за цими витратами, що сприяє оперативному коригуванню непередбачуваних ситуацій. Даний бюджет дає змогу наочно проаналізувати витрати по окремому виду МШП чи напівфабрикатів та по цеху, що сприяє своєчасному прийнятті ефективних управлінських рішень. Складання бюджетного плану використання МШП та напівфабрикатів, який ґрунтується на прийнятій підприємством оцінці обліку цих запасів у цінах відпуску у виробництво дасть можливість отримати реальніший бюджетний план доходів і видатків грошових коштів. Також складання зазначеного бюджетного плану сприятиме уникненню непередбачуваних, тобто незапланованих видатків грошових коштів і відповідно додаткових витрат.

Що стосується шляхів вдосконалення ведення обліку та анілзу, то особливу увагу слід приділити раціоналізації системи контролю за збереженням МШП та напівфабрикатів. Даний контроль здійснюють такими методами:

1)                          через систему матеріальної відповідальності - укладанням договорів з працівниками, які мають доступ та оформляють документи, пов’язані з рухом матеріальних цінностей;

2)                          документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);

3)                          затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списання матеріальних цінностей;

4)                          налагодження складського господарства;

5)                          проведення інвентаризацій.

Таким чином, бухгалтер має можливість уважно стежити за рухом і зберіганням матеріальних цінностей, так як основою такого контролю є первинна документація.

В умовах переходу підприємства до ринку значно зростає роль бухгалтерського обліку як найважливішого засобу одержання повної і достовірної інформації про майно підприємства і його зобов'язань та своєчасного доведення цих зведень до користувачів. У зв'язку з розширенням прав підприємств в області постановки і ведення бухгалтерського обліку перед бухгалтерськими службами виникає проблема оптимальної організації обліку різних об'єктів: основних засобів, нематеріальних активів, запасів, процесів виробництва і реалізації, розрахунків, капітальних і фінансових вкладень і ін.

Принципи формування в обліку інформації про МШП і напівфабрикати та розкриття її у фінансовій звітності встановлено ПСБО 9 ”Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246.

При відпуску МШП та напівфабрикатів у виробництво, продажі та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за такими методами: ідентифікованої собівартості одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних витрат та ціни продаж. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення повинен застосовуватися лише один з наведених методів.