РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ НАЯВНОСТЦІ І РУХУ МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

3.1. Організація  аналізу наявності та руху малоцінних та швидкозношуваних предметів

Аналіз господарської діяльності є важливою складовою системи управління підприємством. Управління будь-яким об’єктом здійснюється в три етапи.

Перший етап – прийняття управляючим органом рішення в формі плану-прогнозу (наприклад, по постачанню товарів), господарського договору, контракту, директиви або навіть усної вказівки про виконання управляючим об’єктом цілеспрямованих дій (по імпорту, транспортуванню, зберіганню, розрахунках тощо).

Другий етап – здійснення управляючим органом або окремим керівником чи працівником контролю за ходом виконання рішень.

Економічний аналіз використовується різними користувачами з метою приймання управлінських рішень щодо окремих об’єктів аналізу (виробництва і реалізації продукції, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, фінансових результатів, фінансового стану підприємства), так і підприємства в цілому.

Третій етап – оцінка результатів виконання рішення – здійснюється в основному за допомогою методів аналізу господарської діяльності. Оцінка виконаної роботи необхідна також для пошуку нового рішення.

Виділяють декілька ознак, за якими класифікують економічний аналіз. Наприклад.

За роллю в управлінні розрізняють:

-                        управлінський (внутрішній) аналіз, який є складовою управлінського обліку та забезпечує інформацією керівників підприємства;

-                        фінансовий (зовнішній) аналіз, що є складовою фінансового обліку та забезпечує інформацією про діяльність підприємства зовнішніх користувачів.

За періодичністю існує перспективний (прогнозний, попередній), оперативний та поточний (ретроспективний) аналіз.

Залежно від часу проведення аналітичної роботи розрізняють попередній, оперативний та наступний.

Аналіз господарської діяльності підприємств проводиться за допомогою різних методичних прийомів:

- логічних (деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення),

- статистичних (зведення, групування цифрового матеріалу, середні величини, індекси, ряди динаміки),

- математичних (математичне моделювання, математичний аналіз, інтегральний метод, математична статистика, теорія можливостей, економічна кібернетика),

- евристичних та інших.

Джерелами інформації для аналізу господарської діяльності є дані бухгалтерського і оперативного обліку та звітності. Матеріали, залучені до аналізу, повинні бути перевірені на точність арифметичних розрахунків, взаємну погодженість показників звітності і достовірності облікових даних. В деяких випадках цифрові дані, які використовують для аналізу, округляються для наведення в таблицях (якщо це не шкодить точності).

Фінансова звітність містить, як правило, вартісні показники. Оперативна звітність може включати як вартісні, так і натуральні показники. Показники фінансової та оперативної звітності є фактичними даними і мають абсолютний характер. Для аналізу абсолютних показників найчастіше використовується метод порівнянь, за допомогою якого вивчаються абсолютні або відносні зміни показників, тенденції та закономірності  щодо них.

Основними задачами аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів є обґрунтування бізнес-планів, побудова системи маркетингу та визначення ефективності їх використання.

Малоцінні і швидкозношувані предмети облікуються у складі оборотних активів, виходячи з цього, розглянемо методику аналізу оборотних активів. Аналіз оборотних активів є необхідною умовою ефективного управління ресурсами підприємства та джерелами їх формування з метою підвищення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності.

Досягнення мети передбачає послідовне вирішення завдань аналізу оборотних активів підприємства:

1) загальний аналіз оборотних активів;

2) аналіз забезпеченості власними оборотними коштами;

3) аналіз ефективності використання оборотних активів.

Для аналізу малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства розроблено  організаційно-інформаційну модель, що є способом формалізації економічного аналізу  і складається із наступних блоків (рис. 3.1.).

В основі управління оборотними активами лежить визначення оптимального обсягу та структури поточних оборотних активів, джерел їх покриття, а також співвідношення між ними, що забезпечує стабільну та ефективну діяльність підприємства.

Надлишок оборотних активів веде до того, що частина капіталу не використовується і не приносить прибутку. Недостача оборотного капіталу, який має місце зараз на більшості підприємств, гальмує виробничий процес.

Оборотні засоби повинні забезпечувати безперервність виробничого процесу, тому структура та розмір оборотних засобів, що необхідні підприємству, визначається потребами виробництва та обігу.

Блок 1. Суб’єкти

 

Блок 2. Об’єкти

 

Блок 3. Система показників

 

Блок 4. Джерела інформації та інформаційне забезпечення аналізу  МШП

 

Блок 5. Методи обробки економічної інформації

 

Рис. 3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу малоцінних та швидкозношуваних предметів

Потреба в оборотних засобах залежить від:

-                        обсягів виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

-                        виду бізнесу;

-                        масштабів діяльності;

-                        терміну виробничого циклу;

-                        структури капіталу підприємства;

-                        облікової політики та системи розрахунків;

-                        умов та практики кредитування господарської діяльності підприємства;

-                        рівня матеріально-технічного забезпечення підприємства;

-                        виду та структури засобів, що споживаються;

-                        рівня управління.

Розрахунок потреби у оборотних засобах ведеться з врахуванням часу перебування оборотних засобів у сфері виробництва та сфері обігу.

Час перебування оборотних засобів у сфері виробництва включає період, протягом якого оборотні засоби виробництва знаходяться у процесі у процесу безпосереднього функціонування, часу перерв у процесі виробництва, часу їх перебування у формі залишків.

Час перебування оборотних засобів у сфері обігу включає період знаходження їх у формі залишків нереалізованої продукції, грошових коштів у касі, на рахунках у банках і в розрахунках з господарюючими суб’єктами.

Загальний час обігу оборотних засобів (термін одного обороту) складається з часу їх перебування у сфері виробництва та у сфері обігу.

Щодо малоцінних та швидкозношуваних  предметів, то загальний час обігу дорівнює часу їх перебування у виробництві.