РОЗДІЛ 2 ПМПА 1004 Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів

(чинне Положення)

ЗМІСТ

Параграф

Вступ                                                                                                                                  1—7

Відповідальність Ради директорів банку та управлінського                                       8—13

персоналу

Функції зовнішнього аудитора банку                                                                        14—27

Функції інспектора з банківського нагляду                                                              28—45

Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх                       46—55 аудиторів банку

Додаткові запити до зовнішнього аудитора про співпрацю у                                  56—67 процесі нагляду

Необхідність постійного діалогу між органами банківського                                 68—70 нагляду та професійними організаціями бухгалтерів

Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1004 «Взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів» слід розуміти в контексті «Передмови до міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, інших завдань з надання впевненості та супутніх послуг», де вказано застосування та статус ПМПА.

Це Положення з міжнародної практики аудиту підготовлене разом з Базельським комітетом з банківського нагляду* (Базельський комітет) та затверджене для видання Комітетом з міжнародної практики аудиту та Базельським комітетом. Положення ґрунтується на МСА, чинних на 1 жовтня

2001 р.

Банки відіграють життєво важливу роль в економіці, тому все суспільство зацікавлене в безупинному зміцненні та стабільності банківської системи. Внаслідок цього велике значення надається ролі банківських інспекторів і зовнішніх аудиторів. Дедалі більша складність банківського бізнесу вимагаєбільшого взаєморозуміння і, за потреби, більшої взаємодії між банківськими інспекторами та зовнішніми аудиторами.

Метою цього Положення є надання інформації та рекомендацій щодо зміцнення взаємовигідних відносин між банківськими аудиторами та інспекторами; в ньому враховані "Основні принципи ефективного банківського нагляду" Базельського комітету. Однак через те, що характер таких взаємовідносин у різних країнах різний, ці рекомендації можуть не бути повністю застосовними в усіх країнах. Комітет з міжнародної практики аудиту та Базельський комітет сподіваються, що рекомендації будуть корисними, оскільки це Положення дає уявлення про відповідні ролі аудиторів та інспекторів у тих країнах, де між ними встановлені тісні відносини або де ці відносини зараз вивчаються.

Базельський комітет з банківського нагляду - це комітет представників банків та органі банківського нагляду, створений керівниками центральних банків Групи десяти країн у 1975 р. До його складу входять вищі представники органів банківського нагляду з Бельгії, Іспанії, Італії, Канади, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Сполученого Королівства, США, Франції, Швеції, Швейцарії та Японії. Як правило, засідання проводять в Банку міжнародних розрахунків в Базелі, де знаходиться постійний Секретаріат.

- Вступ

1.              Банки відіграють центральну роль в економіці. Вони зберігають заощадження населення, надають засоби платежу за товари й послуги та фінансують розвиток бізнесу і торгівлі. Щоб виконувати ці функції надійно та ефективно, приватні банки повинні завоювати довіру населення й тих, з ким вони співпрацюють. Стабільність банківської системи і на національному, і на міжнародному рівнях відповідає загальним інтересам усього суспільства. Це підтверджується тим, яка увага приділяється наглядові за фінансовою діяльністю банків, що здійснюється центральними банками та іншими офіційними органами (зазвичай, він називається пруденційним наглядом), на відміну від інших комерційних компаній.

2.              Фінансові звіти банків підлягають також перевірці зовнішніми аудиторами. Зовнішній аудитор проводить аудиторську перевірку відповідно до прийнятних стандартів аудиту та етики, включаючи ті, що передбачають незалежність, об'єктивність, професійну компетентність та належну дбайливість, а також відповідне планування та нагляд. Аудиторська думка надає довіри фінансовим звітам, а це сприяє впевненості в банківській системі.

3.              З розширенням та ускладненням банківської діяльності на національному і міжнародному рівнях перед банківськими інспекторами та зовнішніми аудиторами постають дедалі складніші завдання. У багатьох аспектах банківські інспектори та зовнішні аудитори стикаються з однаковими проблемами, і дедалі більше їхню роль визначають як взаємодоповнюючу. Інспектори не лише дедалі більше покладаються на результати роботи аудиторів, ай дедалі частіше звертаються до фахівців з бухгалтерського обліку, щоб визначити для себе додаткові завдання, які сприятимуть виконанню їхніх обов'язків з нагляду. Водночас аудитори, виконуючи свої функції, звертаються до інспекторів за інформацією, яка може сприяти ефективнішому виконанню таких функцій.

4.              Комітет з міжнародної практики аудиту та Базельський комітет вважають, що досягнення більшого взаєморозуміння щодо відповідних функцій і відповідальності банківських інспекторів та зовнішніх аудиторів та, якщо прийнятно, обміну інформації між ними підвищить ефективність аудиторської перевірки фінансових звітів банків та нагляду, що буде вигідно для обох сторін.

5.         Функції та відповідальність ради директорів банку¹, управлінського персоналу та зовнішніх аудиторів банку, а також Інспекторів з банківського нагляду у різних країнах визначені законодавством, традицією і, щодо зовнішніх аудиторів, професійною практикою. Метою цього Положення не є критична оцінка чи зміна цих функцій та відповідальності. Метою Положення є забезпечення кращого розуміння функцій ради директорів банку, управлінського персоналу, зовнішніх аудиторів банку та інспекторів з банківського нагляду, оскільки неправильне уявлення про такі функції призводитиме до того, що одна сторона буде невиправдано покладатися на результати роботи іншої сторони. Це Положення дає можливість уникнути неправильного розуміння і містить пропозиції, які дають змогу кожній зі сторін ефективніше використовувати результати роботи іншої сторони. Отже, це Положення:

а)          визначає   основну   відповідальність   ради   директорів   та управлінського персоналу (параграфи 8-13);

б)         розглядає основні функції зовнішніх аудиторів (параграфи 14- 27);

в)         розглядає основні функції інспекторів з банківського нагляду (параграфи 28-45);

г)          розглядає взаємовідносини інспекторів з банківського нагляду та зовнішніх аудиторів банку (параграфи 46-55);

д)         описує   додаткові   засоби,   якими   зовнішні   аудитори   та бухгалтери можуть сприяти процесу нагляду (параграфи 56-70).

6.         У вересні 1997 р. Базельський комітет опублікував "Основні принципи ефективного банківського нагляду", відомі як "Базельські основні принципі". Призначення "Базельських основних принципів" (які використовують в оцінюванні такі організації як Світовий банк та

Поняття "рада директорів" та "управлінський персонал" застосовані не для ідентифікування правових структур, а скоріше для зазначення двох структур з прийняття рішень в банку. Згідно з Глосарієм термінів МСА, до управлінського персоналу належать керівні працівники та інші особи, які виконують управлінські функції. "Базельські основні принципи" посилаються на функції ради директорів для визначення функцій найвищого управлінського персоналу банку. Принципи, викладені в цій статті, слід застосовувати відповідно до структури корпоративного управління країни розташування банку. Також слід звертатися до статті Базельського комітету "Зміцнення корпоративного управління в організаційних структурах банку", опублікованої у вересні 1999 р.

 

7. Положення складено, виходячи з розуміння того, що законодавство різних держав містить суттєві розбіжності щодо інституціональних структур та нормативних баз, а саме: у стандартах бухгалтерського обліку, методах здійснення нагляду, а також обсягу завдань, що зараз виконують зовнішні аудитори в деяких країнах на прохання інспекторів з банківського нагляду. У деяких країнах інспектори з банківського нагляду та зовнішні аудитори вже працюють у тіснішій взаємодії, ніж це зазначено в цьому Положенні. Заходи, запропоновані в Положенні, не заміняють діючі взаємовідносини. Хоча це Положення не носить характеру законодавчого чи нормативного документу, проте очікується, що викладені в ньому рекомендації будуть доречними у будь-яких ситуаціях, хоча, очевидно, що в деяких країнах їх можна застосовувати більшою мірою, ніж в інших.