- Рекомендації щодо застосування МСА 250 "Врахування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінансових звітів"

30. Управлінський персонал несе відповідальність за здійснення діяльності суб'єкта господарювання відповідно до законів і нормативних актів. На управлінський персонал покладено також відповідальність за запобігання і виявлення фактів невідповідності законодавству (МСА 250, параграф 9). У зв'язку з цим управлінський персонал повинен брати до уваги:

•                 закони і нормативні акти з охорони довкілля, які встановлюють зобов'язання з усунення екологічного забруднення, зумовленого минулими подіями; таке зобов'язання може не обмежуватися лише діями самого суб'єкта господарювання, а й поширюватися на теперішнього власника майна, якщо шкода була заподіяна попереднім власником (субститутивна відповідальність);

•                 закони про контроль за забрудненням довкілля й запобігання забрудненню, призначені для виявлення чи регулювання джерел забруднення, зменшення викидів забруднюючих речовин;

•                 екологічні ліцензії, які в деяких законодавчих системах визначають умови здійснення діяльності суб'єкта господарювання з екологічної точки зору, наприклад, установлюють максимальний рівень викидів;

•                 вимоги регулювальних органів у сфері екології.

31.           Зміни в законодавстві з охорони довкілля можуть мати значні наслідки для діяльності суб'єкта господарювання і можуть навіть призвести до виникнення зобов'язань, що стосуються подій у минулому, які на той момент не регулювалися законодавством. Прикладом першої категорії може бути зміна в нормативах допустимого рівня шуму, що може ускладнити майбутнє використання машин чи устаткування. Прикладом другої категорії може бути прийняття жорсткіших стандартів, згідно з якими суб'єкт господарювання, в якого виникають відходи у процесі виробництва, відповідатиме за відходи минулих років, хоча кількість таких відходів на той час не суперечила прийнятій практиці.

32.           Аудитор не повинен і не може відповідати за запобігання недотриманню законів і нормативних актів з охорони довкілля. Як зазначено у параграфі 9, виявлення можливих порушень законів і нормативних актів з охорони довкілля, як правило, виходить за межі професійної компетенції аудитора. Проте планування і проведення аудиту відповідно до МСА здійснюється з позиції професійного скептицизму і вимагає визнання того, що аудит може виявити події чи умови, що ставлять під сумнів дотримання суб'єктом господарювання законів і нормативних актів з охорони довкілля, тією мірою, якою це може призвести до суттєвого викривлення інформації у фінансових звітах.

33.           Плануючи аудит, аудитор одержує загальне уявлення про закони й нормативні акти з охорони довкілля, які (в разі їх порушення) можуть призвести до суттєвого викривлення фінансових звітів, а також про політику і процедури, використовувані суб'єктом господарювання для дотримання таких екологічних законів і нормативних актів. При цьому аудитор визнає, що недотримання деяких законів і нормативних актів з охорони довкілля може значно вплинути на діяльність суб'єкта господарювання.

34.     Для   одержання   загального  уявлення   про   відповідні   закони   й нормативні акти з охорони довкілля аудитор, як правило:

•                 використовує знання про галузь і бізнес клієнта;

•                 проводить опитування управлінського персоналу (включаючи провідних працівників з питань, пов'язаних з охороною довкілля) про політику і процедури суб'єкта господарювання щодо дотримання законів і нормативних актів з питань, пов'язаних з охороною довкілля;

•                 проводить опитування управлінського персоналу з екологічних законів і нормативних актів, що, як очікується, значно впливатимуть на діяльність суб'єкта господарювання. Недотримання цих вимог може змусити суб'єкта господарювання припинити свою діяльність або поставити під сумнів припущення про безперервність діяльності цього суб'єкта господарювання;

•                 обговорює з управлінським персоналом політику і процедури, прийняті для виявлення, оцінювання й обліку судових позовів і нарахованих штрафів.

- Процедури по суті

35.           Цей розділ Положення дає рекомендації з процедур по суті, включаючи застосування МСА 620 "Використання роботи експерта".

36.           Аудитор розглядає оцінений рівень властивого ризику і ризику системи контролю, визначаючи характер, розрахунок часу й обсягу процедур по суті, необхідних для зменшення ризику невиявлення суттєвого викривлення у фінансових звітах до прийнятного рівня, в тому числі будь-якого суттєвого викривлення, зумовленого тим. що суб'єкт господарювання не визнав, не виміряв чи відповідним чином не розкрив наслідки питань, пов'язаних з охороною довкілля.

37.           Процедури перевірки по суті містять у собі одержання доказів шляхом опитування управлінського персоналу, відповідального за фінансові звіти, і ключових працівників, відповідальних за питання, пов'язані з охороною довкілля. Аудитор розглядає необхідність збирання аудиторських доказів,  що  підтверджують будь-які твердження з питань, пов'язаних з охороною довкілля, одержуваних і в межах, і за межами суб'єкта господарювання. У деяких ситуаціях аудитор повинен розглянути необхідність використання роботи експертів з питань, пов'язаних з охороною довкілля.

38.           Приклади процедур по суті, що їх може виконати аудитор для виявлення суттєвого викривлення у фінансових звітах у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля, наведено в Додатку 2.

39.           Велика частина аудиторських доказів, доступних аудиторові, має радше переконливий, ніж вичерпний характер. Отже, аудитор повинен використовувати професійне судження, визначаючи адекватність процедур по суті (окремо або разом). Використання професійного судження може бути ще важливішим через певні труднощі, пов'язані з визнанням і оцінюванням наслідків для фінансових звітів питань охорони довкілля. Наприклад:

•                 часто між подією, яка тягне за собою екологічну шкоду, і виявленням цього суб'єктом господарювання чи органами регулювання проходить значний час;

•                 облікові оцінки можуть не мати сформованої історичної практики або можуть значно варіювати через кількість і характер припущень, на яких ґрунтуються;

•                 закони й інші нормативні акти з охорони довкілля вдосконалюються, а їх тлумачення може бути складним чи неоднозначним. Для оцінювання впливу законів і нормативних актів з охорони довкілля на оцінку певних активів (наприклад, активів зі вмістом азбесту) може знадобитися консультація фахівця. Обґрунтовано оцінити відомі зобов'язання на практиці може бути непросто;

•                 зобов'язання можуть з'явитися не в результаті юридичних чи договірних зобов'язань.

40.       У ході аудиту (наприклад, одержуючи знання про бізнес клієнта), оцінюючи властивий ризик і ризик системи контролю чи проводячи певні процедури перевірок по суті, аудитор може знайти докази існування ризику того, що у фінансових звітах є суттєві викривлення через питання, пов'язані з охороною довкілля. Приклади таких обставин охоплюють:

•           наявність звітів, підготовлених екологами-фахівцями, внутрішніми аудиторами чи екологічними аудиторами, які зазначають наявність суттєвих екологічних проблем;

•                 порушення законів і нормативних актів з охорони довкілля, що їх згадують у кореспонденції або у звітах, виданих регулювальними органами;

•                 включення назви суб'єкта господарювання до офіційного реєстру чи графіка з усунення забруднення ґрунту (за умови існування такого реєстру);

•                 коментарі у пресі, що стосуються суб'єкта господарювання та його ставлення до основних питань, пов'язаних з охороною довкілля;

•                 коментарі з питань, пов'язаних з охороною довкілля, у листах юристів;

•                 докази придбання товарів і послуг, що стосуються питань, пов'язаних з охороною довкілля, і є незвичайними з урахуванням характеру бізнесу суб'єкта господарювання;

•                 збільшені чи незвичайні гонорари юристам чи консультантам або виплати штрафів у результаті порушення екологічних законів і нормативних актів.

За таких обставин аудитор розглядає необхідність переоцінки властивого ризику і ризику контролю та відповідного їх впливу на ризик невиявлення. У разі потреби аудитор може проконсультуватися з експертом з охорони довкілля.

- Експерти з охорони довкілля

41. Управлінський персонал несе відповідальність за облікові оцінки, включені до фінансових звітів. Управлінський персонал може одержувати технічні консультації від таких фахівців, як юристи, інженери чи інші експерти з охорони довкілля, для сприяння в розробці облікових оцінок і розкриття відомостей, що стосуються питань, пов'язаних з охороною довкілля. Такі експерти можуть бути залучені на різних стадіях процесу розробки облікових оцінок і розкриття відомостей, включаючи сприяння управлінському персоналові у:

•                 виявленні ситуацій, коли потрібне визнання зобов'язань і відповідних оцінок (наприклад, інженер-еколог може провести попередній огляд ділянки для визначення наявності забруднення, юрист може визначити юридичні зобов'язання суб'єкта господарювання з очищення ділянки);

•                 збиранні необхідної інформації, на якій ґрунтується оцінка, і в наданні докладної інформації, яку слід розкрити у фінансових звітах (наприклад, експерт з охорони довкілля може перевірити ділянку для сприяння у визначенні характеру і ступеня забруднення, а також альтернативних методів очищення ділянки);

•       розробці  відповідного   плану   відновлювальних  робіт  і  в оцінюванні відповідних фінансових наслідків.

42.           . Якщо аудитор має намір використовувати результати такої роботи у процесі аудиту, то він повинен оцінити відповідність роботи, виконаної експертами з охорони довкілля, цілям аудиту, а також компетентність і об'єктивність експертів згідно з МСА 620 "Використання роботи експерта". Аудитор може залучити іншого експерта для розгляду такої роботи, застосувати додаткові процедури або модифікувати аудиторський висновок.

43.           Оскільки екологія є порівняно новою наукою, професійну компетентність фахівця в цій сфері оцінити складніше, ніж компетентність інших експертів, тому що в цьому випадку може не бути сертифікації, ліцензування чи членства у відповідній професійній організації. У такій ситуації аудитор буде змушений приділити особливу увагу досвідові й репутації експерта з охорони довкілля.

44.           Своєчасне і постійне спілкування з експертом-екологом може допомогти аудиторові зрозуміти характер, масштаб, мету й обмеження звіту такого фахівця. Звіт може бути складений лише в одному аспекті діяльності суб'єкта господарювання. Наприклад, звіт експерта може бути заснований лише на кошторисах витрат, що стосуються лише одного елемента будь-якої певної проблеми (наприклад, забруднення ґрунту), а не на кошторисах витрат з усіх важливих питань (наприклад, забруднення ґрунту і підземних вод, включаючи субститутивну відповідальність, визначену законодавством). Аудитор повинен також обговорити припущення, методи, процедури і джерела інформації, що використовуються експертом.

- Екологічний аудит

45.       Екологічний аудит стає звичним явищем у певних галузях¹³. Термін " екологічний аудит" має різні значення. Екологічний аудит можуть виконувати зовнішні чи внутрішні фахівці (іноді за участю внутрішніх аудиторів)    за    рішенням    управлінського    персоналу    суб'єкта господарювання. На практиці "екологічний аудит" можуть проводити представники різних професій. Роботу часто виконує команда фахівців різного профілю. Зазвичай екологічний аудит провадиться на вимогу управлінського персоналу і для внутрішніх цілей. Такий аудит може стосуватися різних проблем, включаючи забруднення ділянки або відповідності законам і нормативним актам з охорони довкілля. Проте екологічний аудит не обов'язково еквівалентний аудитові звіту з екологічної діяльності.

46.       Аудитор фінансових звітів суб'єкта господарювання може розглянути можливість використання результатів екологічного аудиту як відповідних аудиторських доказів. У такому випадку аудитор повинен вирішити, чи відповідає екологічний аудит критерію оцінки, описаному в МС А 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудитора" або в МС А 620 "Використання роботи експерта". Важливими критеріями, що потребують розгляду, є такі:

а)         вплив результатів екологічного аудиту на фінансові звіти;

б)         компетентність і навички аудиторської бригади з екологічного аудиту та об'єктивність аудиторів, особливо якщо вони є працівниками суб'єкта господарювання;

в)         масштаб екологічного аудиту, дії управлінського персоналу у відповідь на рекомендації, отримані в результаті екологічного аудиту, і документальне підтвердження розпочатих управлінським персоналом дій;

г)         належна професійна старанність при проведенні екологічного аудиту;

д)         відповідне управління, нагляд і аналіз результатів аудиту. Внутрішній аудит

47.       Якщо суб'єкт має відділ внутрішнього аудиту, аудитор з'ясовує, чи займаються внутрішні аудитори екологічними аспектами діяльності суб'єкта господарювання в рамках внутрішнього аудиту. В такому випадку аудитор розглядає доцільність використання такої роботи для цілей аудиту, застосовуючи критерії МСА 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудитора".

- Пояснення управлінського персоналу

48. МСА 580 "Пояснення управлінського персоналу" вимагає від аудитора одержання письмових пояснень від управлінського персоналу з питань, суттєвих для фінансових звітів, якщо інших достатніх і доречних аудиторських доказів одержати не вдається. Велика частина доступних аудиторові доказів впливу питань, пов'язаних з охороною довкілля, на фінансові звіти матиме скоріше переконливий, ніж вичерпний характер. Отже, аудитор, можливо, захоче одержати письмові пояснення від управлінського персоналу про те, що:

а)         управлінський персонал не знає про будь-які суттєві зобов'язання чи непередбачені події, які виникли в результаті незаконних питань, пов'язаних з охороною довкілля, чи можливих незаконних дій;

б)         управлінський персонал не знає про будь-які інші питання, пов'язані з охороною довкілля, які можуть суттєво впливати на фінансові звіти;

в)         управлінський персонал знає про такі питання, і інформація про них відповідним чином розкрита у фінансових звітах.

- Висновок

49.           Складаючи думку про фінансові звіти, аудитор аналізує, чи у фінансових звітах відображено й розкрито вплив питань, пов'язаних з охороною довкілля, відповідно до встановлених основ фінансових звітів. Аудитор переглядає також будь-яку іншу інформацію, що повинна додаватися до фінансових звітів, для виявлення будь-яких суттєвих невідповідностей, наприклад, з питань, пов'язаних з охороною довкілля.

50.           Оцінка управлінським персоналом факторів невизначеності і ступінь розкриття інформації про такі фактори у фінансових звітах є ключовими питаннями при визначенні впливу на аудиторський висновок. Аудитор може надати висновок про існування значних невизначеностей або невідповідне розкриття інформації у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля. За деяких обставин у судженні аудитора припущення про безперервність діяльності суб'єкта господарювання може виявитися недоречним. МСА 700 " Аудиторський висновок про фінансову звітність" і МСА 570 "Безперервність" надають докладні рекомендації для аудиторів на випадок таких обставин.

- Особливості застосування в державному секторі

1.      Як зазначено у параграфі 3, це Положення надає практичну допомогу аудиторам у виявленні й облікові питань, пов'язаних з охороною довкілля, у контексті аудиту фінансових звітів. Звичайно ці рекомендації застосовуються також до аудиторів державного сектору при проведенні ними аудиту фінансових звітів урядових організацій та інших суб'єктів господарювання державного сектору. Проте слід зазначити, що на характер і масштаб аудиту державного сектору можуть впливати законодавство, положення, постанови і міністерські директиви, що встановлюють додаткові аудиторські і (або) звітні обов'язки у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля.

2.              Як і у приватному секторі, аудитори при проведенні аудиторських перевірок фінансових звітів урядових організацій та інших суб'єктів господарювання державного сектору можуть бути зобов'язані проаналізувати визнання, вимірювання й розкриття інформації стосовно будь-яких зобов'язань чи непередбачених зобов'язань, пов'язаних із завданням шкоди довкіллю. Зобов'язання або непередбачені зобов'язання можуть виникнути через шкоду, заподіяну суб'єктом господарювання, що подає фінансові звіти, чи одним з його агентств. Проте в державному секторі зобов'язання або непередбачені зобов'язання можуть виникати також; у випадку, коли уряд бере на себе відповідальність за очищення чи за інші витрати, пов'язані зі шкодою, заподіяною іншими особами (наприклад, коли питання про відповідальність залишається невирішеним або коли відповідальність не може бути покладена на інших осіб).

3.              Аудитори суб'єктів господарювання державного сектору можуть у деяких країнах бути зобов'язані повідомити про випадки недотримання законодавства з охорони довкілля, виявлені під час аудиту фінансових звітів, незалежно від того, чи суттєво вплинули такі випадки на фінансові звіти суб'єкта господарювання.

4.              До кола відповідальності уряду може також входити моніторинг відповідності законам і нормативним актам з питань охорони довкілля. Це завдання з моніторингу зазвичай покладається на конкретне відомство (чи відомства) у державному секторі. При проведенні аудиторської перевірки фінансових звітів такого відомства або відомств аудиторові може бути необхідно, наприклад, проаналізувати заходи контролю, що стосуються нарахування відповідних зборів і штрафів та їх стягнення. У випадку невирішених питань може бути також необхідно проаналізувати визнання, вимірювання й розкриття інформації щодо будь-яких зобов'язань чи непередбачених зобов'язань.

- Додаток 1

Одержання знання про бізнес клієнта з погляду екології — зразки питань

Мета цього додатка - навести приклади питань, які аудитор може розглянути, одержуючи знання про бізнес, у тому числі уявлення про середовище контролю і процедури контролю суб'єкта господарювання з погляду екології.

Такі приклади подано лише як ілюстрації; і аж ніяк не передбачається, що всі вони використовуватимуться в якомусь конкретному випадку. Питання слід коригувати з урахуванням конкретних обставин кожного завдання. У деяких випадках аудитор може вважати необов'язковим розглядати всі ці питання.

Аудиторові може бути необхідно проконсультуватися з експертом з охорони довкілля, оцінюючи отримані від посадових осіб суб'єкта господарювання відповіді на питання, пов'язані з екологією.

- Знання бізнесу клієнта

1.              Чи працює суб'єкт у галузі, схильній до виникнення значного екологічного ризику, що може негативно вплинути на фінансові звіти суб'єкта господарювання?

2.              Які екологічні проблеми в цілому існують у галузі суб'єкта господарювання?

3.              Які закони й нормативні акти з охорони довкілля можуть застосовуватися до суб'єкта господарювання?

4.              Чи використовуються будь-які речовини у процесі виготовлення продукції (у процесі виробництва) суб'єкта господарювання, від використання яких треба поступово відмовлятися відповідно до вимог законодавства або добровільного рішення, прийнятого в галузі клієнта?

5.              Чи контролюють правоохоронні органи дотримання суб'єктом господарювання вимог законів, нормативних актів і ліцензій з охорони довкілля?

6.              Чи здійснювали правоохоронні органи будь-які дії, чи випускали вони будь-які звіти, що можуть суттєво впливати на суб'єкт і його фінансові звіти?

7.              Чи заплановані будь-які заходи для запобігання, усунення чи виправлення шкоди, завданої довкіллю, чи заходи з консервації відновлюваних і невідновлюваних ресурсів?

8.              Чи мали раніше місце штрафи або судові справи, порушені проти суб'єкта господарювання та його директорів у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля? Якщо так, то що було причиною таких дій?

9.              Чи розглядаються будь-які судові справи, що стосуються дотримання законів і нормативних актів з охорони довкілля?

10.       Чи покриває страховка екологічні ризики? Середовище і процедури контролю

11.           Якими є ідеологія й оперативний стиль управлінського персоналу щодо екологічного контролю в цілому (оцінюється аудитором на основі знання суб'єкта господарювання в цілому)?

12.           Чи передбачає структура діяльності суб'єкта господарювання розподіл обов'язків з екологічного контролю між окремими особами?

13.           Чи є в суб'єкта господарювання екологічна інформаційна система, заснована на вимогах органів регулювання чи власній оцінці екологічних ризиків? Така система може надати, наприклад, інформацію про фактичну кількість викидів і небезпечних відходів, екобаланс, екологічні характеристики продуктів і послуг суб'єкта господарювання, результати інспекцій, проведених правоохоронними органами, інформацію про екологічні проблеми та їх наслідки і про кількість скарг від зацікавлених осіб.

14.           Чи є в суб'єкта господарювання Система управління навколишнім середовищем (СЗОД)? Якщо так, то чи була СЗОД сертифікована незалежним органом? Прикладами визнаних стандартів щодо СЗОД є Міжнародний стандарт ISO 14001 і Схема екомєнеджменту та аудиту (CEA) Європейської комісії.

15.           Чи опублікував (добровільно) суб'єкт господарювання звіт з екологічної діяльності? Якщо так, то чи був звіт перевірений незалежною третьою стороною?

16.           Чи діють процедури контролю для виявлення й оцінки екологічного ризику, для моніторингу дотримання законів і нормативних актів з охорони довкілля і для моніторингу можливих змін у законодавстві з охорони довкілля, що можуть вплинути на суб'єкт господарювання?

17.           Чи є в суб'єкта господарювання процедури контролю для роботи зі скаргами працівників або третіх осіб з питань, пов'язаних з охороною довкілля, включаючи проблеми зі здоров'ям?

18.           Чи є в суб'єкта господарювання процедури контролю щодо роботи з небезпечними відходами та їх захоронення відповідно до юридичних вимог?

19.           Чи застосовуються процедури контролю з виявлення й оцінки екологічних небезпек, пов'язаних з продуктами і послугами суб'єкта господарювання, і відповідна система передачі клієнтам інформації про необхідні профілактичні заходи (за потреби)?

20.           Чи знає управлінський персонал про існування і можливий вплив на фінансові звіти:

•                 будь-якого   ризику   виникнення   зобов'язання   в  результаті забруднення землі, ґрунтових вод і водоймищ;

•                 будь-якого   ризику   виникнення   зобов'язання   в   результаті забруднення повітря;

•                 незадоволених скарг працівників чи третіх осіб з питань, пов'язаних з охороною довкілля?

•                  

- Додаток 2

Процедури по суті для виявлення суттєвих викривлень, що виникають у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля

Мета цього додатка - навести приклади процедур по суті, що їх аудитор може виконати для виявлення суттєвих викривлень, які виникають у зв'язку з питаннями, пов'язаними з охороною довкілля.

Такі приклади включено лише як приблизні зразки, і аж ніяк не передбачається, що всі процедури будуть доцільні в будь-якому певному випадку. Процедури слід коригувати з урахуванням обставин кожного завдання. У деяких випадках аудитор може вважати необов'язковим проведення всіх цих процедур.

Аудитор може визнати за необхідне проконсультуватися з експертом з охорони довкілля, оцінюючи результати процедур перевірок по суті питань, пов'язаних з охороною довкілля. Рішення про залучення фахівця приймається на основі професійного судження з урахуванням обставин і таких питань, як технологічна ситуація, складність і суттєвість розглянутих статей.

- Загальні положення

- Загальний огляд документації

1.              Розглянути протоколи засідань ради директорів, аудиторських комітетів і будь-яких інших підкомітетів ради, що відповідають за питання, пов'язані з охороною довкілля.

2.              Проаналізувати опубліковану інформацію про галузь на предмет питань, пов'язаних з охороною довкілля, що виникли чи можуть виникнути в майбутньому. Розглянути також опубліковані наявні коментарі ЗМІ.

3.              Розглянути (за наявності) такі звіти:

•                 складені про суб'єкт господарювання експертами з охорони довкілля (такі, як оцінка ділянки або вивчення екологічного впливу);

•                 внутрішнього аудиту;

•                 "екологічного аудиту";

•                 про перевірку належної дбайливості;

•                 складені органами регулювання (і відповідну кореспонденцію);

•                  

•                 (опубліковані) реєстри чи плани з відновлення ґрунтів після забруднення;

•                 про екологічну діяльність, складені суб'єктом господарювання;

•                 листування з правоохоронними органами;

•                 листування з юристами суб'єкта господарювання.

- Використання роботи інших осіб

4.         Якщо залучають експерта з охорони довкілля (наприклад, експерт оцінив характер і ступінь забруднення, розглядаючи альтернативні методи відновлення екології ділянки), а результат визнають чи відображають у фінансових звітах, тоді слід:

а)          розглянути вплив результатів роботи експерта на фінансові звіти;

б)         оцінити професійну компетентність і об'єктивність експерта з охорони довкілля;

в)         одержати достатні й доречні аудиторські докази того, що обсяг роботи експерта з охорони довкілля адекватний цілям аудиту фінансових звітів;

г)          оцінити доречність використання результатів роботи експерта як аудиторські докази.

5.              Якщо внутрішній аудитор розглядав певні екологічні аспекти діяльності суб'єкта господарювання в рамках внутрішнього аудиту, слід розглянути доречність використання результатів роботи внутрішніх аудиторів для аудиторської перевірки фінансових звітів, застосовуючи критерії МСА 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудитора".

6.              Якщо було проведено "екологічний аудит" і його результати можна вважати аудиторським доказом для цілей аудиту фінансових звітів,

слід :

а)         розглянути вплив результатів "екологічного аудиту" на фінансові звіти;

б)         оцінити професійну компетентність і об'єктивність "екологічного аудитора (аудиторів)";