ТЕМА1.2 Розвиток систем обробки економічної та фінансової інформації

Швидкий розвиток технічних засобів та обчислювальної техніки міг мати практичне значення та втілення лише за умови паралельного розвитку засобів і систем програмування, прикладного програмного забезпечення, що робили комп’ютер живим інструментом в руках користувачів та фахівців. Якщо уявити комп’ютер як музичний інструмент, то програмне забезпечення – нотний запис. Таким чином програмне забезпечення (SoftWare) і апаратне забезпечення (HardWare) - це дві невід’ємні складові частини одного цілого.

Одним з перших програмістів прикладного програмного забезпечення для персональних комп’ютерів, що мало саме практичне примінення в фінансових та інших установах, став Сеймур Рубінштейн. В 1978 році Рубінштейн разом з Джоном Барнебі випустили в світ на продаж свою першу програму – текстовий процесор (редактор), яку назвали <WordStar>. Задум Рубінштейна був вдалим і <WordStar> швидко завоював ринок і фактично став стандартом текстових процесорів для персональних комп’ютерів.

В той час, коли Рубінштейн готовив свій текстовий процесор, Деніель Бріклін, випускник МТІ вчився на курсах в Гарвардській школі бізнесу і працював інженером-програмістом в фірмі DEC. Одного разу займаючись рутинною роботою з обчислень суми податку в залежності від росту процентної ставки він зрозумів, що існує спосіб автоматизації цих обчислень. Проблема заключалась в тому, що при зміні однієї цифри приходилось розраховувати всі похідні від її величини. Свою ідею він обговорив з інженером-програмістом Робертом Френкестоном і таким чином в кінці 1978 року з’явилася перша електронна таблиця <VisiCalk> (Visable Calculator). <VisiCalk> створювала на екрані персонального комп’ютера стовпчики чисел які могли швидко автоматично перераховуватись при зміні будь-якого числа в таблиці. Фінансисти з допомогою такої програми могли швидко провести калькуляцію залежності прибутку фірми від 5% -го росту заробітної плати при одночасному 6%-му збільшенні ціни на готову продукцію. Перша програма була написана для <Apple-2>, розійшлася тиражом 100 тисяч по 200 доларів за штуку і мала велике значення в реалізації цього комп’ютера.

В 1980 році інженером із НАСА Уейном Ретліфом була створена перша СУБД для персональних комп’ютерів, яку він назвав <Вулкан> і пробував сам безуспішно продавати. Однак після того як він попався в поле зору Джорджа Тейта, що займався комп’ютерним бізнесом. Програмний продукт отримав іншу назву <dBase> і в 1981 році став новим бетселером.

В 1982 році Мітчел Кепор випустив в світ нову електронну таблицю <Lotus 1-2-3>, що мала широке визнання і об’єднувала в собі кращі можливості <VisiCalk> та графічного інтерфейсу.

Всесвітня павутина <Інтернет>, що була створена зусиллями багатьох фахівців в галузі інформаційних технологій, змінила картину світового бізнесу і сьогодні активно використовується фінансовими та банківськими установами. Основоположником і по праву батьком всесвітньої павутини є Тім Бернерс-Лі, що заклав основу, фундамент даної пошукової системи на базі поняття гіперзноски. Ідеї побудови систем пошуку інформації цікавили Тіма з дитинства, однак перша реалізація була в 1980 році, коли Бернерс-Лі працював в Європейському центрі ядерних досліджень в Женеві. Саме тоді було створено систему <Телефонний довідник CERN> та написана перша програма, що дозволяла вводити і відсліджувати різного роду зноски в документах. Програма називалась Enquire і призначалась для власних потреб пошуку та збереження даних про людей, техніку тощо, але саме вона заклала в той час фундамент майбутньої всесвітньої павутини і стала першим примітивним прообразом інформаційних порталів WEB. Це була перша спроба полегшити доступ до різнобічної інформації, яка вилилась в спробу об’єднати дані про людей, технології і суспільство в дещо єдине ціле. На початку 90-х, Бернерс-Лі і його колега Роберт Кейліау розмістили перше програмне забезпечення для обробки гіпертексту в вільний доступ, Марк Андріссен, після першого браузера ViolaWWW , створив знаменитий Mosaic, після чого кількість користувачів системи виросла з 10 до 100 тисяч чоловік. Таким чином в 1994 році було створено Консорціум всесвітньої павутини (World Wide Web Consortium або W3C)