Тема 4.2. Основи побудови та функціональні можливості електронної пошти (ЕП)

В епоху активного розвитку мереж ЕОМ виникла необхідність пошуку нових

методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього появилось декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп’ютерних мереж. В наш час можна виділити три типи мереж передачі даних:

1. Мережі комутації каналів;

2. Мережі комутації повідомлень;

3. Мережі комутації пакетів.

Мережі комутації каналів будуються на встановленні фізичного і не розривного з’єднання на весь сеанс роботи користувачів або їх програмного забезпечення. Прикладом такої мережі може бути автоматична телефонна мережа, що використовується для підключення до BBS (dialup connection).

Мережі комутації повідомлень є подальшим розвитком мереж комутації каналів. В даному випадку з’єднання встановлюється тільки на час передачї повідомлення, яке за цей час передається в повному обсязі. За один сеанс з’єднання може бути передано і декілька повідомлень в тому випадку, коли їх маршрути співпали в одній точці мережі. Прикладом може бути система ЕП ОС UNIX, коли для передачі інформації між двома ЕОМ використовцють пакет UUCP.

На основі можливостей двох попередніх типів мереж були запропоновані мережі комутації пакетів, які відомі сьогодні під назвою X.25 (від назви протоколу роботи). В основі даного типу мереж лежить метод розділення повідомлення на невеликі частинки, що назвали пакетами, кожний з яких передається окремо і незалежно від інших. При цьому кожен пакет може передаватися за різними маршрутами. На апаратному рівні мережа комутації пакетів складається з вузлів комутації пакетів і каналів передачі даних. Вузол комутації пакетів забезпечує синхронну або асинхронну передачу даних з допомогою відповідних ЕОМ з адаптерами або мультиплексорами. На вузлах комутації пакетів згодом появились засоби PAD – збирачі-розбирачі пакетів. Роботу PAD може виконувати і процесор ЕОМ, але сама поява невеликого аналогового технічного засобу тільки спрощувало процес передачі інформації. Таким чином ЕОМ на вузлі згодом замінилась на PAD та модем (модулятор-демодулятор), засіб передачі даних по каналу зв’язку. Звичайно на великих комутаційних вузлах ЕОМ просто необхідна для управління великими потоками інформації.

Розглянемо процес передачі інформації для простоти між двома портами різних PAD. Кожний порт має свій унікальний адрес в межах даної мережі і включає декілька елементів: номер підмережі, номер ВКП, номер каналу, номер порта PAD. Адреси портів включаються в заголовок кожного пакета, що передається. Ітак на порт в точці А подається потік інформації в цифровому вигляді на передачу і звичайно з порту в точці Б має бути знятий точно такий же набір інформації. Як відомо в мережі Х.25 всі повідомлення розбиваються на пакети, що представляють собою невелику частину вхідного повідомлення з добавленою службовою інформацією, і є мінімальною неподільною частиною. Службова інформація пакета містить адресу порта отримувача, контрольну суму блоку даних, номер пакета, тощо. Перед початком сеансу зв’язку встановлюється процедура ініціалізації каналу, і коли вона виконана (PADом, комп’ютером), на вхідний канал поступае неперервний потік даних в вигляді байтів. Перша порція цього потоку пакується PADом в перший пакет, формується службова інформація і готовий пакет передається на ВКП, потім аналогічно другий пакет і всі решту, що складають повідомлення. На ВКП попадає повідомлення, що розбите на велику кількість маленьких пакетів.

На ВКП аналізується заголовок (службова інформація) кожного пакета і визначається куди його необхідно направити, щоб він попав до кінцевого адресата або місця призначення. На ВКП отримувача аналізується заголовок пакета, визначається номер лінії і на PAD поступають всі його пакети, після чого розпаковуються в повідомлення для точки Б. Таким чином на виході в точці Б появляється такий же непреривний потік даних.

Маршрут передачі даних може вибиратись, наприклад не напряму через ВКП2, а через ВКП3 на ВКП2. Мережі такого тапу мають надлишкові маршрути передачі даних для гарантованого виконання оперцій.

Мережі комутації пакетів мають слідуючі переваги:

1. Забезпечується висока швидкість передачі повідомлень;

2. Наявність альтернативних маршрутів передачі гарантує доставку пошти завжди;

3. Не потребує потужної техніки для обробки інформації;

4. Достатня система контролю та корекції помилок при передачі даних;

5. Економія каналів передачі даних;

6. Прозорість з точки зору передачі інформації;

7. Забезпечення інтерактивної взаємодії абонентів і робочих станцій;

8. Гарантованість доставки повідомлень.

Транспортний рівень мережі Х.25 вперше появився в США для забезпечення обміну інформацією між науково-дослідними інститутами. Мережа отримала назву ARPA. Фактично вона заклала основи для глобальної мережі Internet.

Сьогодні стандарт протоколу X.25використовується національною мережею України – УкрПак, Росії – РосПак, Білорусі – Пак.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45  Наверх ↑