ТЕМА 3.6. Покоління АБС

При розробці програмного забезпечення АБС, є творчий і проблемний процес вибору технологічної

платформи для реалізації задуманого. Одна з технологій – “Файл-серверна”, за якою база даних зберігається на спеціально виділеному для цієї мети комп’ютері, що називається сервером. На сервері виконується вся обробка інформації, а комп’ютер користувача, виступає в ролі робочої станції, як джерело даних. Друга технологія “Клієнт-сервер”, за якою база даних зберігається на сервері, а всі прикладні задачі виконуються на робочих станціях користувачів. Ця технологія буває двох та трьох рівнева. Двохрівнева базується на класичній роботі сервера і робочої станції, трьохрівнева використовує ще один проміжний так званий “сервер додатків”, для логіко-математичної обробки інформації від робочих станцій. Таким чином робочі станції можуть бути малопотужними.

Аналізуючи етапи розвитку АБС, усі їх можна розбити на шість поколінь:

Перше покоління. Автоматизація банківcької системи України почалася з програми ОДБ <УНІТІ БАРС>, що була написана на FoxBase і тиражувалася на рубежі 80-90-х років. Це був програмний комплекс, що встановлювався на окремих автономних робочих станціях, ніяк не зав’язаних в одну мережу. Комплекс було побудовано за консолідованою схемою: автономні станції надавали інформацію центральному комп’ютеру установи банку, далі по електронній пошті комп’ютеру регіонального управління і відповідно головному банку. Затримка інформації була очевидною і вимірювалася одним операційним днем.

Друге покоління. Характеризується подальшим розвитком ОДБ УНІТІ БАРС та появою нових ОДБ заснованих на об”єднанні робочих станцій в мережу. Фактично використовувалася централізована схема побудови АБС на рівні однієї установи, а між установами робота велася за консолідованою схемою. Системи були реалізовані за “файл-серверною” технологією, написані в основному на мовах Clipper, FoxPro та використовували мережу Novell NetWare. Одним з суттєвих недоліків є відсутність обміну між робочими станціями та сервером з допомогою механізму транзакцій.

Третє покоління. Початок третьому поколінню відкрив АБС <RS-BANK> фірми R-Style в 1993 році. Основу даної системи складав менеджер записів Btrieve, що дозволив підтримку режиму трансакцій БД на рівні ядра банківської системи. Таким чином був досягнутий новий якісний рівень при обробці банківської інформації з допомогою СУБД, що звичайно забезпечувало надійність та безпеку в роботі. Це був відповідний прорив в технологіях АБС. Фактично це було перехідне покоління від технології “файл-сервер” до технології ”клієнт-сервер”

Четверте покоління. Випуск АБС 4-го покоління був заснований на архітектурі "Клієнт-сервер", що забезпечує використання професійних СУБД, мереж передачі даних, трансакцій тощо. Класичним варіантом був ОДБ SMART_BANK Вінницької фірми Віасофт.

П’яте покоління. Будується виключно за розподіленою схемою з приміненням професіональних СУБД типу ORACLE, INFORMIX, SYBASE тощо, з використанням SQL – запитів, мереж даних, як локальних так і глобальних, IP-простору для роботи в реальному часі за ON-LINE технологією.

Шосте покоління. Перспективне покоління, що фактично знаходиться в стадіїї розробки та впровадження. Структурно представляє систему логічно зв’язаних АРМів, що використовують в роботі СУБД і тісно зв’язані в мережі Internet. Фактично глобально розприділена схема побудови АБС, дані зберігаються на різних комп’ютерах, але оперативність доступу та знання про пошук даних забезпечує Internet.

Проблемна ситуація: Ядром автоматизації в банківській справі є автоматизована банківська система. Від вибору та можливостей даного програмного продукту залежить продуктивність роботи працівників, управлінського персоналу, банківської установи загалом. Як оперативно та достовірно проходять облікові операції в АБС, наскільки швидко проходять розрахунки та відображення всіх процесів в інформаційній базі, формування звітності та інформації для прийняття рішень управлінським персоналом, залежить велика частка успішності банків в наш час. Основам побудови АБС, її призначенню присвячена ця тема. 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке автоматизована банківська система, її призначення;

2. З яких підсистем складається АБС, загальна характеристика підсистем;

3. За якими схемами будується АБС та їх характеристика;

4. Принципи проектування АБС;

5. Програмне та технічне забезпечення АБС;

6. Життєвий цикл АБС;

7. Структура банківського рахунку за двома моделями євростандарту бухобліку;

8. Покоління АБС;

9. Поняття транзакції;

10. Суть технології “Клієнт – сервер”