Тема 5.4. Моделі функціонування СЕП.

Модель функціонування СЕП НБУ – це спосіб взаємодії та форма обслуговування кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків і відкривається кожному учаснику СЕП НБУ в регіональному управлінні НБУ. В деяких випадках, коли банк є системним, має філії, в НБУ може відкриватись консолідований рахунок на якому відображається стан наприклад декількох або усіх філій в регіоні. Кореспондентський та консолідований рахунки є статичними тому що облік на них ведеться загальними сумами підсумкових оборотів за деякий проміжок часу. Технічний кореспондентський рахунок – це динамічний рахунок на якому облік ведеться в реальному часі і відображення операцій здійснюється по кожному документу.

При відкритті операційного дня в НБУ з ОДБ передається до РРП інформація про залишок коштів на консолідованих коррахунках комерційних банків і проводиться звірка із станом технічних коррахунків, а при необхідності здійснюється корегування ТКР. На протязі операційного дня всі документи що поступають або відправляються відображаються на технічному коррахунку. По закінченні операційного дня стан ТКР в РРП передається в ОДБ НБУ для звірки та виконання проводок по консолідованому коррахунку. При чіткій роботі залишки на ТКР та консолідованому коррахунку на початок слідуючого операційного дня мають співпадати.

Враховуючи потреби комерційних банків в СЕП НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого коррахунку. Вибір моделі завжди залишається за банківською установою в залежності від її потреб, можливостей та структури.

Нульова модель. За нульовою моделлю всі установи банківської системи є рівноправними учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. Всім як філіям так і регіональним управлінням, головному банку відкриваються самостійні коррахунки в НБУ, а в РРЦ відповідно технічні коррахунки. Міжбанківські операції кожна установа може виконувати в межах наявних коштів на своїх власних коррахунках, незалежно одна від одної. Розпоряджатися коштами своїх підлеглих установ ні головний ні регіональний банк не може. У випадку, коли філії знаходяться в одному регіоні головний банк або регіональний може лише отримувати інформацію про кошти на коррахунках своїх філій. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.

Перша модель. За цією моделлю всі установи банківської системи також є учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-3. В РРП відкривається єдиний коррахунок для головного банку та його підлеглих установ облік на якому ведеться загальними сумами без виділення вкладу кожної філії окремо. Філіалам відкривається технічний коррахунок в РРП. Головний банк має можливість управляти розміром коштів на кореспондентському рахунку шляхом виділення лімітів для роботи кожній підлеглій установі. Виділені ліміти надаються файлом типу ^L і філія може виконувати платежі в межах: “величини ліміту” +” вели-чина технічного коррахунку за операційний день.” Механізм розподілу лімітів дозволяє встановлювати заборону на роботу філій до отримання файлу лімітів, заборону на роботу філії взагалі при виділенні нульового ліміту, перерозподіл коштів між філіями на розгляд головного банку. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.

Друга модель. Друга модель є розвитком першої і також поширюється на банківський регіон. За даною моделлю учасниками СЕП НБУ є регіональні банківські установи та головний банк з власними АРМ-3. Регіональним управлінням та головному банку в РРП відкриваються єдині регіональні коррахунки та технічні коррахунки. Підлеглі філії не мають своїх коррахунків, технічних коррахунків і не є учасниками СЕП НБУ. Філії утворюють внутрішню платіжну систему для роботи якою в балансі регіональної установи відкриваються субкоррахунки для кожної філії. Філіали є самостійними банківськими установами, мають свій МФО й знаходяться в списку учасників СЕП НБУ, але свого АРМ-3 не мають.

Третя модель. За третьою моделлю учасником СЕП НБУ є лише головний банк, що має АРМ-3, єдиний коррахунок та технічний коррахунок в РРП і власну внутрішню платіжну систему. Модель поширюється на банківський регіон. Головний банк має всі засоби контролю над роботою філій і може виконувати початкові платежі від імені філіалів. Кошти зосереджені виключно на одному рахунку, що дає можливість ефективно управляти ними та проводити контроль. Модель потребує наявності власної ВПС із засобами захисту та зв’язку для забезпечення транспортного рівня. Перерахування коштів із філії своєї системи в іншу філію своєї системи, але другого регіону, проводиться засобами своєї ВПС. В межах своєї ВПС всім філіям та регіональним управлінням відкриваються субкоррахунки на яких відображається облік руху коштів.

Четверта модель. Дана модель є територіальним розширенням першої і призначена для роботи в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є всі установи системи і мають АРМ-3. Філії територіально можуть розміщуватись в різних регіонах незалежно від територіально-адміністративного поділу держави. Єдиний коррахунок відкривається головному банку, а технічні коррахунки всім установам. Кореспондентські рахунки всіх філій об’єднуються в консолідований рахунок, що контролюється головним банком. Головний банк контролює та управляє ресурсами з допомогою механізму лімітів. В ЦРП спеціально виділений АРМ-2 виконує функції розрахункових центрів для банків, що працюють в межах віртуального банківського регіону. Модель призначена для централізованого управління на рівні обмеження лімітування і не може керувати кожною трансакцією, тому її доцільно застосовувати для невеликих банків до 30 філій.

П’ята модель. Поєднує елементи другої та четвертої моделей, орієнтована на трьохрівневу організаційну структуру банку, працює в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є головний та регіональні банки. Головному банку в РРП відкривається коррахунок і технічний рахунок, а регіональним управлінням лише ТКР. Головний банк та регіональні філії працюють за четвертою моделлю, а регіональні управління та підлеглі філії за другою, тобто створюють ВПС. Головний банк надає на початку операційного дня регіональним управлінням ліміти, а ТКР регіональних управлінь на початку дня обнуляються. ВПС зв’язує регіональні управління зі своїми філіями, яким відкриваються субкоррахунки. Регіональні управління можуть виконувати початкові платежі від імені своїх філій. На ТКР регіональних управлінь обліковуються ресурси філій загалом без виділення внеску конкретно кожного. Модель орієнтована на розгалужену мережу філій регіонального рівня з можливістю запровадження ВПС в межах лише регіону.

Шоста модель. Дана модель є розвитком четвертої, розповсюджується на віртуальний банківський регіон і рекомендується для банківських установ з трьохрівневою організаційною структурою. Всі банківські установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають АРМ-3. В РРП відкриваються технічні коррахунки для головного банку, регіональних відділень та філій. Головний банк встановлює ліміти своїм регіональним управлінням, а регіональні управління підлеглим філіям. На початок операційного дня ТКР приймається рівним нулю на рівні регіонального управління та філій. Головному та регіональним банкам в РРП відкриваються коррахунки на яких обліковуються відповідно ресурси регіональних управлінь та філій без внеску конкретно кожного. Шоста модель може використовуватись банківськими системами, що мають до 200 філій у випадку, коли головний банк не має змоги безпосередньо управляти роботою філій і не може дозволити створення власної ВПС.

Сьома модель. Сьома модель є симбіозом третьої та четвертої моделей і поширюється на віртуальний банківський регіон. Всі установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають свої АРМ-3. Всім установам банківської системи в РРП відкриваються свої ТКР, а головному банку ще й консолідований коррахунок. Головний банк може виконувати початкові платежі від імені своїх філій, як у третій моделі. Головний банк має можливість управляти ресурсами на рівні філіалів, надає самостійність філіям при проведенні масових платежів невеликими сумами і контролює платежі на великі суми. Управління філіями реалізовано з допомогою файлу типу ^M – бізнес-правил, що дозволяють:

- заборону виконання початкових платежів

- заборону відкриття та закриття особових рахунків

- обмеження сум конкретних платежів

- обмеження суми обігу за операційний день

- обмеження по заданому значенню залишку

- обмеження на відправника або отримувача платежів.

Файл бізнес-правил головним банком відправляється і має бути обов’язково сквитованим філією і тільки після цього можна посилати слідуючий набір бізнес правил.