ТЕМА 1.6. Операції з файлами та папками

у середовищі операційної системи

· текстові та бінарні файли

· прикладні програми та документи

· операції над файлами

Основні терміни теми: документ, прикладна програма, папка, текстові, бінарні, тимчасові файли

Найбільш простими типами файлів є документи та програми. Документи – це об’єкти, що містять ту чи іншу інформацію: тексти, рисунки, звуки тощо. Розвиток мультимедійних можливостей комп’ютера приводить до того, що в деяких документах можуть міститися декілька видів інформації одночасно, наприклад, рухоме зображення та звук. Програми служать для обробки документів – це своєрідні інструменти дії на документи. Часто їх ще називають прикладними, наприклад прикладна програма MS-DOS або Windows. Між окремими програмами та документами існує стійкий зв’язок: текстовий редактор працює з текстовими документами, програма-фонограф відтворює звуки і т.д. Windows "запам’ятовує" такі зв’язки і здатна самостійно їх використовувати при перегляді та роботі з документами.

Група однотипних документів, а також програми для їх обробки можуть бути розміщені в одній спільній папці. Папка є ще одним об’єктом у Windows. На відміну від документів та програм, які є простими та "неподільними" об’єктами, папка може містити інші об’єкти у тому числі і нові папки, зокрема папка може бути порожньою.

Незалежно від операційних систем персональних комп’ютерів всі файли можна поділити на текстові та бінарні (по іншому – двійкові) файли. Текстовими називають файли, у яких в якості інформаційних використовуються символи з десятковими кодами 32–126 та 128–254. Двійкові файли представляють собою послідовність із будь-яких символів. Їх довжина визначається із заголовку файла. Цей поділ є важливим для різних операційних систем, оскільки призначення та обробка бінарних та текстових файлів в операційних системах відрізняються.

Також файли можна поділити на виконавчі (програми) та невиконавчі (файли даних та документів). Виконавчі файли можуть запускатися операційною системою на виконання, а невиконавчі файли можуть змінити свій зміст тільки в процесі виконання програм. Далі файли можна поділити на основні, присутність яких обов’язкова для роботи операційної системи та програмних продуктів; службові, у яких зберігається конфігурація та настройки основних програмних файлів; робочі, зміст яких залежить від результатів роботи основних програмних файлів і, власне, за допомогою яких і створюються всі інші файли; а також тимчасові файли, що створюються у момент роботи основних, і у яких зберігають проміжні результати.

В процесі роботи над файлами та каталогами (назвемо їх об’єктами) виконуються наступні операції:

• створення (в поточному каталозі створюється новий екземпляр об’єкта, йому дається ім’я; створений об’єкт при цьому може бути порожнім);

• копіювання (копія об’єкта створюється в іншому каталозі чи на іншому носії);

• переміщення (відбувається копіювання об’єкта в інший каталог чи на інший носій, у початковому каталозі об’єкт знищується);

• знищення (в початковому каталозі об’єкт знищується);

• переіменування (змінюється ім’я об’єкта).

В ОС DOS, Unix ці операції виконуються за допомогою спеціальних команд, що вводяться із командного рядка. В сімействі ОС Windows для цього призначена спеціальна службова програма Провідник (Explorer). Крім того, графічний інтерфейс дозволяє здійснити ці ж операції і іншими способами, наприклад, з використанням контекстного меню. Більшість користувачів всіх ОС, включаючи графічні, віддають перевагу при роботі із файлами спеціальним програмам-оболонкам. У вітчизняного користувача DOS найбільшою популярністю користувалась програма-оболонка Norton Commander, у користувачів Windows – Far, Windows Commander та ін.