ТЕМА 4.5. Графічний редактор Paint

Графічними називають редактори, призначенні для створення та редагування зображень (рисунків). Програма Paint – найпростіший графічний редактор. По своїх можливостях він не відповідає сучасним вимогам, але в силу простоти та доступності залишається необхідним компонентом операційної системи. Програма запускається командою "Пуск", "Программы", "Стандартне", "Paint".

Основні поняття. Програма Paint є редактором растрової графіки. Це важливе зауваження, оскільки крім редакторів растрової графіки існують ще редактори векторної графіки. Прийоми та методи роботи з цими двома різними класами програм істотно відрізняються. В растровій графіці найменшим елементом зображення є точка, які на екрані відповідає екранна точка (піксел). Найдрібнішим елементом векторної графіки є лінія, описана математичним виразом.

Робоче вікно програми Paint представлено на рисунку. До його елементів управління, крім рядка меню, входить панель інструментів, палітра налагодження інструментів та палітра кольорів. Кнопки панелі інструментів служать для виклику інструментів для роботи з рисунком. На палітрі налагодження можна вибрати параметри інструментів (товщину лінії, форму відбитку, метод заповнення фігури тощо). Елементи палітри кольорів служать для вибору основного кольору зображення (натисканням лівої клавіші миші) та фонового кольору (натисканням правої клавіші).

 

Задання розмірів робочої області. Перед початком роботи слід хоча б приблизно задати розмір майбутнього рисунка. Розміри задають в полях "Ширина" та "Висота" діалогового вікна "Атрибуты" ("Рисунок", "Атрибуты"). До введення розмірів слід вибрати прийняту одиницю вимірювання за допомогою одного із перемикачів:

Дюйми, Сантиметри, Точки (піксели).

В Україні не прийнято задавати розміри документів у дюймах. Розмір в сантиметрах задають у тих випадках, коли передбачається виведення рисунка на друкуючий пристрій (принтер) або вставку зображення на сторінку з текстовим документом. В тих випадках, коли рисунок призначений для відтворення на екрані, в якості одиниці вимірювання вибирають точки (піксели). Так, наприклад, якщо рисунок готується для використання в якості фону робочого столу, його розміри слід прийняти рівними величині екранної роздільності здатності монітора (640x480; 800x600; 1024x768 точок і т.д.).

Підготовка до створення «прозорих» рисунків. Можливість створення «прозорих» рисунків – одна із особливостей редактора Paint для операційної системи Windows 98. В редакторе Paint для Windows 95 такої можливості немає.

У діалоговому вікні "Атрибуты" можна назначити один колір (наприклад, білий) для використання у якості «прозорого». Прозорість кольору означає, що якщо даний рисунок буде відображатися поверх іншого рисунка (фонового), то нижній рисунок буде видно крізь верхній в тих точках, які мають колір, назначений «прозорим». Однак властивість прозорості зберігається в файлі рисунку не завжди, а тільки в тих випадках, коли при збереженні вибрано графічний формат GIF. Графічні файли інших форматів не зберігають інформацію про «прозорий» колір. Щоб створити рисунок в форматі GIF, потрібно просто зберегти файл (ще навіть і не початий) командою "Файл", "Сохранить как" і в діалоговому вікні "Сохранить как" в списку "Тип файла" вибрати формат GIF. Рисунки с прозорим фоном дуже широко використовують для створення барвистих Web-сторінок в Інтернеті та при створенні електронних документів, наприклад, в мультимедійних виданнях.

Основні інструменти для рисування. Всі інструменти, крім "Ластика", виконують рисування основним кольором (вибирається лівою клавішею миші на палітрі кольорів). "Ластик" стирає зображення, замінюючи його фоновим кольором (вибирається правою клавішею миші на палітрі кольорів).

Інструмент "Линия" призначений для креслення ліній. Товщину лінії вибирають в палітрі налагодження інструментів. Лінії креслять методом протягування миші. Щоб лінія була "строго" вертикальною, горизонтальною або нахиленою під кутом 45°, при її кресленні слід утримувати натиснутою клавішу SHIFT.

Інструмент "Карандаш" призначений для рисування довільних ліній. Товщину лінії вибирають на палітрі налагодження інструментів.

Інструмент "Кривая" служить для побудови гладких кривих. Товщину попередньо вибирають на палітрі налагодження. Побудова відбувається в три прийоми. Спочатку методом протягування проводять прямую лінію, потім натисканням лівої клавіші миші і протягуванням в стороні від лінії задають перший і другий радіуси кривизни. Математично, дана крива, що має два радіуси кривизни та одну точку перегину, є частковим випадком кривої третього порядку (кривої Без’є).

Інструмент "Кисть" можна використовувати для вільного малювання довільних кривих, так само як і за допомогою інструменту "Карандаш", але частіше його використовують для рисування методом набивки. Спочатку вибирають форму пензля в палітрі налагодження інструментів, а потім натисканням лівої клавіші миші наносять відбитки на рисунок без протягування миші.

Інструмент "Распылитель" використовують як для вільного рисування, так и для рисування методом набивки. Форму плями вибирають на палітрі налагодження інструментів.

Інструмент "Прямоугольник" використовують для рисування прямокутних фігур. Рисування виконується протягуванням миші. На палітрі налагодження інструментів можна вибрати метод заповнення прямокутника. Можливі три варіанти: "Без заполнения" (рисується тільки рамка), "Заполнение фоновым цветом" та "Заполнение основным цветом".

Якщо при створенні прямокутника тримати натиснутою клавішу SHIFT, то утворюється правильна фігура. Для прямокутника правильною фігурою є квадрат.

Аналогічний інструмент "Скругленный прямоугольник" діє точно так же, але при цьому одержується прямокутник із округленими кутами.

Інструмент "Многоугольник" призначений для рисування довільних многокутників. Рисування виконують серією послідовних натискань миші з протягуванням. Оскільки кінцева точка многокутника співпадає з початковою, многокутник – фігура замкнута. Замкнуті фігури можуть автоматично заповнюватися фарбою у відповідності із варіантом заповнення, вибраним на палітрі налагодження інструментів.

Інструмент "Эллипс" служить для зображення еліпсів та кіл. Коло – це частковий випадок «правильного» еліпса. Воно одержується при рисуванні з натиснутою клавішею SHIFT.

Інструмент "Заливка" служить для заповнення замкнутих контурів основним або фоновим кольором. Заповнення основним кольором виконується натисканням лівої клавиші миші, а заповнення фоновим кольором – натисканням правої клавіші. Якщо контур не замкнутий, то інструмент працює неправильно. У цьому випадку помилкову дію потрібно відразу відмінити командою "Правка", "Отемнить" або комбінацією клавіш CTRL+Z.

Інструмент "Выбор цветов" дозволяє точно вибрати основний або додатковий колір не із палітри кольорів, а безпосередньо із рисунка. Це важливо, коли потрібно забезпечити тотожність кольорів у різних областях зображення. Після вибору інструменту наводять вказівник на ділянку рисунка з потрібним кольором і натискають лівою клавішею миші. Якщо відбулося натискання лівою клавішею, то поточний колір стає основним, а якщо правою, то – фоновим.

Інструменти виділення областей. Два інструменти призначені для роботи з виділеними областями: "Выделение" та "Выделение произвольной области". Діють вони однаково, різниця лише в тому, що інструмент "Выделение" формує не довільну, а прямокутну виділену область. З виділеною областю можна поступати так, як це прийнято у всіх програмах Windows: її можна знищити клавішею DELETE, скопіювати в буфер обміну (CTRL+C), вирізати в буфер обміну (CTRL+X) і вставити із буферу обміну (CTRL+V). Прийом копіювання та вставки виділеної області застосовують для розмноження повторюваних фрагментів.

Масштабування зображень. Для точної доводки рисунка іноді необхідно збільшити його масштаб. Максимальне збільшення – восьмикратне. Для зміни масштабу служить команда "Вид", "Масштаб". Те ж можна зробити за допомогою інструменту "Масштаб", в цьому випадку величину масштабу вибирають в палітрі налагодження інструментів.

У режимі восьмикратного збільшення на рисунок можна накласти допоміжну сітку ("Вид", "Масштаб", "Показать сетку"). Кожна клітина цієї сітки представляє собою одну збільшену точку зображення. В цьому режимі зручно редагувати зображення по окремих точках.

Трансформація зображень. Трансформаціями називають автоматичні зміни форми, розташування або розмірів графічних об’єктів. У програмі Paint не так багато інструментів для трансформації, але все-таки вони є. Їх можна знайти в меню "Рисунок".

Команда "Рисунок", "Отразить/повернуть" викликає діалогове вікно "Отражение и поворот", що містить елементи управління для симетричного відображення рисунка відносно вертикальної чи горизонтальної осі симетрії, а також для повороту на фіксований кут, кратний 90°.

Команда "Рисунок", "Растянуть/наклонить" викликає діалогове вікно "Растяжение и наклон". Його елементи управління дозволяють розтягнути рисунок по горизонталі та вертикалі або нахилити відносно горизонтальної або вертикальної осі. Параметри розтягування задають у відсотках, а параметри нахилу – в градусах.

Команда "Рисунок", "Обратить цвета" діє як перемикач. При використанні цієї команди колір кожної точки зображення змінюється на "протилежний". У даному випадку ми назвали "протилежним" той колір, який доповнює даний колір до білого.

Введення тексту. Програма Paint – графічний редактор і не призначена для роботи з текстом. Тому введення тексту в цій програмі є виключенням, а не правилом. Оскільки редактор є растровим, то він будує зображення по точках, то текст після введення стає "рисунком" і буде складатися із достатньо великих точок растру. Тому уникайте використання дрібних символів, які виглядають негарно.

Для введення тексту використовують інструмент "Надпись". Вибравши інструмент, натисніть на рисунку приблизно там, де напис повинен починатись, – на рисунку відкриється поле введення. В це поле вводиться текст з клавіатури. Про тип шрифту, його розмір та стиль турбуватися поки що не потрібно – головне набрати текст без помилок, а все інше можна змінити пізніше. Розмір поля введення змінюють шляхом перетягування маркерів області введення – невеликих прямокутних вузлів, розташованих по сторонах та кутах області введення.

Закінчивши введення, викликають панель атрибутів тексту ("Вид", "Панель атрибутов текста"). Елементами управління на панелі можна вибрати форму шрифту, його стиль та розмір.

Про те, чого немає в редакторі Paint. При роботі з обчислювальною технікою, безумовно, важливо знати можливості програмних засобів та прийоми їх використання. Але не менш важливо знати і обмеження програмних засобів. Це дозволяє рухатися вперед, освоювати нові продукти та прийоми. Як ми вже говорили, графічний редактор Paint – найпростіший, тому в ньому немає багатьох речей, які є в інших сучасних графічних редакторах.

1. Автоматичне виділення областей. Ми бачили, як у редакторе Paint виконується виділення прямокутних та довільних областей. У більш потужних редакторах є засоби для автоматичного виділення. Наприклад, вони можуть працювати по принципу подібності кольору: всі елементи зображення, що мають колір, близький до заданого, виділяються автоматично. Це дозволяє точно виділяти дуже складні контури (операція називається обтравкою контура).

2. Спеціальні методи зафарбовування. У програмі Paint працює тільки найпростіше зафарбовування одним кольором. У більш потужних програмах, як правило, є також засоби виконання градієнтного зафарбовування (градієнтним зафарбовуванням або розтяжкою називають зафарбовування з плавним переходом від одного кольору до іншого) та велику кількість варіантів текстурного зафарбовування (при текстурному зафарбовуванні замкнутий контур заповнюється узором або рисунком, що імітує фактуру матеріалу, наприклад: деревини, металу, тканини тощо).

3. Застосування фільтрів. Фільтрами називають спеціальні методи автоматичної обробки зображень або виділеного фрагменту. Наприклад, за допомогою фільтрів можна керувати яркістю або контрастністю зображення. Існують спотворюючі фільтри, наприклад, такі, що імітують перегляд рисунка через скло, змочення водою, і т.п. В редакторі Paint немає фільтрів, але в інших графічних редакторах можуть нараховуватися десятки та сотні фільтрів для створення спеціальних ефектів.

4. Використання шарів. У редакторі Paint ми працюємо тільки з одним шаром зображення. Це не дуже зручно. В тих програмах, де передбачена можливість створення шарів, можна різні об’єкти розташовувати на різних шарах, а потім об’єднувати їх. Шари можуть бути прозорими або напівпрозорими. За допомогою шарів створюють ефекти туманної димки на фотографіях або ефекти, коли об’єкт як би зависає над поверхнею фону і відкидає тінь на поверхню.

5. Трансформації. На прикладі програми Paint ми познайомились з простішими трансформаціями зображення: нахилом та розтягуванням. Існують і більш складні трансформації, наприклад скручування. Особливо багато трансформацій існує для перетворення тримірних об’єктів.