ТЕМА 4.4. Стандартні програми, що входять у склад Windows. ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР Блокнот

Основне призначення операційних систем – забезпечення взаємодії користувача, обладнання та програм. Від операційних систем не вимагається наявності засобів, призначених для вирішення конкретних прикладних задач, – для цього є прикладне програмне забезпечення. Тим не менше, в операційну систему Windows 98 входить обмежений набір прикладних програм, за допомогою яких можна розв’язувати деякі простіші повсякденні задачі, поки на комп’ютері не встановлені більш потужні програмні засоби. Такі програми, що входять в поставку Windows, називають стандартними. В силу особливої простоти, їх прийнято також розглядати в якості навчальних. Знання прийомів роботи із стандартними програмами дозволяє прискорити освоєння спеціалізованих програмних засобів.

Створення текстових документів за допомогою програми "Блокнот"

"Блокнот" – це найпростіший текстовий редактор, який можна використовувати в якості зручного засобу перегляду текстових файлів (формат ТХТ та деякі інші). Для створення текстових документів його використовують рідко (тільки для невеликих заміток), але дану програму можна використовувати для відпрацювання навиків роботи із клавіатурою. Програма запускається командою "Пуск", "Программы", "Стандартные", "Блокнот". Приклад її робочого вікна показаний на рисунку.

 

На прикладі програми "Блокнот" ми познайомимося з деякими прийомами створення редагування та зберігання документів, типовими для більшості прикладних програм Windows.

Введення тексту за допомогою клавіатури. Текст вводять за допомогою алфавітно-цифрових клавіш. Для введення окремих великих використовують клавішу SHIFT. Якщо потрібно ввести рядок великих літер, то клавіатуру доцільно переключити в режим введення великих літер за допомогою клавіші CAPS LOCK.

При досягненні правої границі вікна, текст може автоматично переходити на новий рядок, але може продовжуватись далі, поки не буде натиснута клавіша ENTER. Щоб включити (або відключити) режим автоматичного перенесення тексту, використовують команду "Правка", "Перенос по словам".

Поняття курсору. Місце документа, у якому відбувається введення тексту, відмічається на екрані вертикальною рискою, яку називають курсором. Не слід плутати курсор з вказівником миші – це два різні поняття. Вказівник миші – це активний елемент управління, а курсор – це тільки маркер, що не виходить за межі документа.

Переключення розкладок клавіатури. При наборі тексту часто приходиться переключатися між українськими, російськими та англійськими наборами символів. Це переключення робиться однаково у всіх прикладних програмах за допомогою індикатора клавіатури, що знаходиться у правій частині панелі задач.

Для того щоб взнати, якою комбінацією клавіш на даному комп’ютері виконується переключення розкладок клавіатури, потрібно подивитися як налагоджені її властивості ("Пуск", "Настройка", "Панель управления", "Клавиатура"). Вибір переключення розкладок здійснюється на вкладиші "Язык" у групі "Переключение раскладок". У більшості випадків для цього використовують комбінацію клавіш CTRL+SHIFT. 

Вибір шрифту. Розмір та форма символів документу визначаються використо­вуваним шрифтом. Редактор "Блокнот" занадто простий для того, щоб дозволити використання різних шрифтів у документі, але вибрати один шрифт, для відображення документа, він дозволяє. Це виконується командою "Правка", "Шрифт", після якої відкривається системне діалогове вікно "Выбор шрифта", представлене на рисунку.

 

У списку "Шрифт" можна вибрати один із можливих шрифтів. Тут представлені всі шрифти, встановлені на комп’ютері. Не всі шрифтові набори можуть мати у своєму складі символи української мови, тому при виборі шрифту потрібно попередньо переконатися у тому, що даний шрифт має набір кириличних знаків.

У списку "Начертание" можна задати стиль для вибраного шрифту. Як правило, використовують чотири основних стилі шрифтів: прямий світлий (звичайний), похилий (курсив), напівжирний та напівжирний курсив. Вибір стилю, як і вибір гарнітури шрифту, відноситься до способу відображення документа (у більш потужних текстових редакторах та процесорах в одному документі можна використовувати різні шрифти і різні стилі).

У списку "Размер" вибирають розмір шрифту. Розміри шрифтів вимірюються у пункmax. Пункт – це типографська одиниця виміру, що дорівнює 1/72 дюйма (0,353 мм). Для того, щоб документ добре читався на екрані, використовують шрифт розміром 12 пунктів.

Збереження створеного документа. Створений документ зберігають на жорсткому або гнучкому магнітному диску у вигляді нового файла. При збереженні слід вказати ім’я файла. Якщо цього не робити, то він буде збережений під іменем "Безымянный.txt". Для збереження копії документа служить команда "Файл", "Сохранить как". По цій команді відкривається діалогове вікно "Сохранение", представлене на рисунку.

 

В цьому вікні вибирають папку, у якій буде збережено файл, і дають йому ім’я. Прийоми збереження файлів однакові для всіх програм Windows. Засвоївши їх один раз, далі можна користуватися ними у будь-яких програмах. В якості папки, в якій редактор "Блокнот" зберігає документи по замовчуванню, служить папка \Мои документы. Більшість програм Windows пропонують по замовчуванню використовувати для збереження документів саме цю папку. У ній можна створити декілька папок для роздільного зберігання документів, що відносяться до різних типів (категорій).

При необхідності можна створити нову папку, використовуючи кнопку "Создать новую папку", і зберегти документ у ній, натиснувши кнопку "Сохранить".

Якщо ж для збереження документа потрібно використовувати довільну папку, відмінну від папки \Мои документы, то її потрібно знайти. Пошук по файловій структурі починається із натискання мишею по кнопці справа у полі "Папка".

Прийоми редагування документів. Під редагуванням розуміють зміну вже існуючих документів. Редагування починають із завантаження (відкриття) документа. Для цього служить команда "Файл", "Открыть". По цій команді на екрані з’являється стандартне діалогове вікно "Открытие документа". Як і вікно "Сохранение", воно однакове у всіх програмах Windows. По замовчуванню вікно "Открытие документа" відкривається з настройкою на папку \Мои документы. Якщо потрібний документ знаходиться в іншій папці, то її потрібно знайти і відкрити.

Для редагування текстових документів слід навчитися керувати курсором. Його переміщають за допомогою спеціальних клавіш управління курсором. Для переміщення курсору на екранну сторінку вверх або вниз використовують клавіші PAGE UP та PAGE DOWN. Для переведення курсору на початок поточного рядка використовують клавішу НОМЕ, а в кінець рядка – клавішу END. У більшості програм Windows працюють також комбінації клавіш CTRL+HOME та CTRL+END, що переводять курсор на початок або кінець документа, відповідно. Для довільного розміщення курсору використовують вказівник миші.

Знищення помилкових символів виконують клавішами BACKSPACE або DELETE. Різниця між ними полягає у тому, що перша стирає символи, які стоять зліва від курсору, а друга – справа. Для знищення великого блоку тексту користуватися клавішами редагування незручно. У таких випадках спочатку виділяють текстовий блок, а потім натискають клавішу DELETE (один раз). При цьому знищується весь виділений блок.

Виділення великих блоків проводять методом протягування миші. У цьому випадку для знищення зручно використовувати команду "Удалить" контекстного меню. Існує також прийом виділення текстових фрагментів і за допомогою клавіатури. Він виконується клавішами управління курсором при натиснутій клавіші SHIFT.

Виділені фрагменти тексту можна не тільки знищувати, але і копіювати або переміщати. Ці прийоми дуже часто застосовуються при редагуванні. Копіювання та переміщення здійснюється через буфер обміну Windows. При цьому використовують комбінації клавіш, які слід запам’ятати: CTRL + С – копіювати в буфер; CTRL + X – вирізати в буфер; CTRL + V – вставити із буфера.

Програма "Блокнот" не дозволяє працювати більш, ніж з одним документом, але її можна запустити два та більше раз. У цьому випадку на екрані можна мати декілька вікон програми з різними документами. Поставивши такий експеримент, неважко переконатися, що перенесення текстових фрагментів через буфер обміну можливий не тільки всередині одного вікна, але і між вікнами.

Збереження відредагованого документа. Збереження документа, що пройшов редагування, відрізняється від збереження нового документа хоча б тим, що файл цього документа вже існує і не потрібно вибирати папку та давати файлу ім’я. Для його збереження достатньо дати команду "Файл", "Сохранить", і нова копія документа замістить стару. Однак бувають випадки, коли стару копію документа не потрібно не слід заміщати. У цьому випадку документ зберігають або в іншій папці, або під іншим іменем. Порядок дій при цьому той же, що і при зберіганні нового документа командою "Сохранить как".

Засоби автоматизації. Програма "Блокнот" занадто проста, щоб мати вагомі засоби автоматизації. В більш потужних текстових редакторах та процесорах ці засоби потрібно вивчати окремо, оскільки від них залежить ефективність роботи. У цій же програмі єдиний засіб автоматизації полягає в тому, що при натисканні на клавішу F5 в документ автоматично вставляється поточна дата та час. Це зручно при ведені ділових записів та щоденників.