5. Систематизація документів. Складання номенклатур справ

Документи відносяться до певної справи та систематизуються у середині її.

Формування справ повинно відповідати таким основним вимогам: оперативність обробки та пошуку документів; надійність документаційного обслуговування; зберігання документів. Формування справ повинно здійснюватися централізовано за місцем реєстрації документів. Може бути централізоване та децентралізоване формування справ.

Назва справ повинна відповідати фактичному складу та змісту документів у них.

До справи підшивають тільки виконанні документи (оригінал чи завірені копії), що оформлені згідно вимог ДСТУ.

Документи постійного зберігання групують в окремі справи (окремо оригінали та копії, річні, квартальні, місячні плани та звіти та інше). До справи групують документи одного діловодчого року. Виключення складають:

справи, що переходять на судові справи;

особова документація, що формується на протязі всього

періоду роботи цього лиця в установі;

учбова документація, що утворюється в учбових закладах;

документи постійних комісій.

Додатки великого обсягу підшивають в окремі справи; невеликі додати додаються до документів, до яких вони відносяться. Окремо групують екземпляри документів, що розмноженні масовим тиражем (обзори, сводки та інше), що отримуються для інформації із інших підприємств, деякі керівні (рахунки, наряди) документи.

У справі має бути не більш як 250 листів (30-40мм).

При великій кількості документів з них формують самостійні справи з вузьких питань чи за хронологією.

Документи у середні справ можна розмістити: з питань, з

хронологічного, алфавітного, нумераційного принципу.

Частіше всього використовують логічно-запитний спосіб, тобто документи розміщуються у справі згідно логічної послідовності рішення того чи іншого питання.

За алфавітною систематизацією використовують прізвища їх авторів, назви установ - кореспондентів, назви адміністративно-територіальних одиниць, об'єктів і тому подібне.

У нумераційному порядку групують однорідні документи, що мають порядкову нумерацію (квитанції, накладні і так далі).

Систематизація окремих категорій документів

Розпорядчі документи (накази, розпорядження, постанови та інше) формують у справи по видах документів та за хронологією, додатки, що до них відносяться. Накази за основною діяльністю та по особовому складу формують окремо.

Документи колегій формують в окремі справи: протоколи та рішення колегії та документи до засідання колегії (порядок денний, доповіді, довідки, проекти рішень та інше).

Доручення вищих організацій групують у справи за направленостями діяльності. У середині справи документи розміщують у хронологічній послідовності.

Плани, звіти, кошториси, ліміти групують окремо від їх проектів та зберігають у справах того року, до якого вони відносяться за своїм змістом.

Документи в особових справах розміщують у такій послідовності: внутрішній опис документів; заява про приймання на роботу; анкета; листок з обліку кадрів; автобіографія; документи про освіту", витяг з наказів про призначення, переміщення, звільнення.

Копії наказів про стягнення, заохочення - до особової справи не

заносяться, а записуються у доповнення до особового шістка.

Лицьові рахунки робітників та службовців групують в окремі справи у межах року та розміщують за алфавітом.

Претензії клієнтів розміщують у хронологічному чи в алфавітному порядку.

Листування формують у справи за період календарного року та систематизують у хронологічній послідовності: документ-відповідь розміщується за документом-запитом. Хронологія за ініціативними документами.

Видача справ у тимчасове користування стороннім установам - з дозволу керівника установи. На видану справу заводиться карта - замінник, у якій зазначається структурний підрозділ, номер справи, дата видачі, кому видана, дата її повернення.

Номенклатура справ буває трьох видів:

1. Типова - передбачає індексацію справ у галузі та є
нормативним документом для державних організацій.

2. Конкретна - складається на підставі типової, причому
заголовки справ можуть бути конкретизовані із врахуванням
специфіки даної організації.

3. Примірка - встановлює приблизний склад справ, що носить
рекомендаційний характер, тобто немає конкретної фіксації у
нумерації справ. Така номенклатура справ застосовується у
приватних структурах.

Для приблизної номенклатури рекомендується розміщати заголовки справ у певній послідовності.

Наприклад: 1. Справи з організаційно-розпорядчою документацією

вищестоящих органів (Постанови Верховної Ради).

2. Справи з організаційно-розпорядчою документацією підприємства (Статут, Положення і так далі).

3. Розпорядча документація по підприємству (накази, розпорядження).

4. Планово-звітні документи (річні, місячні, недільні).

5. Листування.

Кожна організація незалежно від наявності типової чи примірної номенклатури повинна мати конкретну (індивідуальну).

Номенклатура справ (НС) організації оформлюється на загальному бланку організації.

НС складається на підставі вивчення складу, змісту та кількості документів, що утворюються у процесі діяльності організації, класифікаторів документів та кореспондентів, типових та відомчих переліків документів із зазначенням строків зберігання документів.

Індивідуальний НС складається з НС окремих структурних підрозділів, які розробляються посадовою особою, відповідальною за діловодство у структурному підрозділі, підписується керівником структурного підрозділу, погоджується з керівником архівного підрозділу установи.

Після виконання документів вони групуються у справи, яким надаються заголовки.

Заголовок справи складається з елементів у наступній послідовності:

- назва виду справи (листування, журнал і так далі) чи виду документів (протоколи, накази...);

- назва організації чи структурного підрозділу (автор документу); назва адресату кореспондента документа;

- короткий зміст документів справи;

- назва території, з якою пов'язаний зміст документів справи;

- дати (період) справи;

- вказівка та копійність документів.

У заголовках справ, що містять документи не пов'язані послідовністю діловодства застосовується термін "документи".

Наприклад: Документи про проведення міжгалузевих виставок (плани, характеристика експонатів...).

Документи до протоколів засідання колегії міністерства.

Листування з "Хмельницькгазом" про постачання газу.

Індексація справ

Індекс справи структурного підрозділу з індексу структурного підрозділу (за штатним розкладом або класифікатором структурних підрозділів) та порядкового номеру в межах підрозділу.

У номенклатурі справ рекомендується зберігати однакові індекси для однорідних справ у межах різних структурних підрозділів.

Розміщення справ у номенклатурі структурного підрозділу повинно відповідати ступеню важливості справ за уніфікованою формою.

Першою - група справ, що включає документи органів вищого рівня, далі група ОРД установи (накази, розпорядження, рішення), планово-звітна документація, листування (тут першими справи, що містять листування з вищими органами).

Графа 3 - (кількість справ, томів) заповнюється на кінці року.

Графа 4 - строк зберігання із вказівкою на перелік (типовий, відомчий).

Графа 5- переліки документів із строками їх зберігання, помітки про заведення справ до знищення, про передачу справ.

У кінці ділового року НС структурного підрозділу обов'язково завіряється підсумковим записом, в якому вказується кількість і категорії фактично заведених за рік справ. Підписує особа, відповідальна за діловодство.

Порядок складання та затвердження в установі НС

НС структурного підрозділу складається у 3-х примірниках на кожному заповнюється гриф погодження експертною комісією структурного підрозділу і завідуючим архівом установи.

1-й- зберігається в структурному підрозділі;

2-й- передається в канцелярію установи;

5-й- використовується для формування справ і пошуку документів.

НС структурних підрозділів зводяться канцелярією в єдину (зведену) НС установи.

Під час складання зведеної НС може використовуватися структурний або функціональний принцип її побудови.

Структурний - підзаголовки справ - назва структурного підрозділу. Перший - канцелярія, організаційний відділ, плановий відділ, відділ реалізації та збуту...

Функціональний - за напрямком діяльності. Розділи і підрозділи відображають управлінські функції і розмішуються за ступенем важливості: планування, фінансування і так далі.

До НС включають не закінчені справи, що наділити від інших установ.

Справи питань, вирішення яких триває більше одного року

(перехідні) вносять до НС кожного року протягом терміну їх. вирішення.

Справи громадських організацій розміщуються в кінці НС. До НС не включають друковані видання, брошури, довідники, бюлетені та інше.

Зведена НС погоджується з експертною комісією установи та експертно-перевірною комісією державного архіву, затверджується керівником установи.

Зведена НС (ЗНС) складається з 5-ти примірників:

1-й- в канцелярії;

2-й- до архіву установи;

3-й- направляється до відповідної державної архівної установи;

4-й- у поточній роботі канцелярії;

5-й- структурним підрозділам для роботи.

ЗНС як і НС структурного підрозділу щороку (листопад-грудень) переглядається, уточнюється, передруковується, затверджується керівництвом.

Повторному перегляду і затвердженню з архівними органами НС підлягають один раз на п'ять років або у разі змін у структурі, функціях установи.

 

Остання графа "Примітки" служить для приміток про знищення справ чи передачі їх в архів.

У кінці кожного розділу треба залишати резервні порядкові номери, що не передбачені раніше.

6. Зберігання документів

На кожній справі вказують її індекс за номенклатурою. Послідовність розположення справ має відповідати номенклатурі справ. Для справ, що містять особливо цінні документи (протоколи, накази) складається та систематично ведеться внутрішній опис на початку справи.

№

документа

Дата

Короткий зміст

№ сторінки в справі

Примітки

32

0.12.99

Розпорядження про проведення інвентаризації

45

Додаток: Акт №3 від 15.12.99

Документ може бути витягнутий із справи особою, що

відповідає за формування справ та їх зберігання. На його місце вкладається аркуш - замінювач, в якому вказується кому, коші та на - який строк виданий документ під розпис.

Наприклад: "Розпорядження про інвентаризацію видано заступнику директора по господарській частині Омельчуку О.П. 10 січня 1999 року. Підлягає поверненню 15 січня 1999 року.

Заступник директора Омельчук О.П. (підпис)"

У випадку видачі справи ці.. ;ом, робиться відмітка у "Реєстрі видачі справ".

Оперативне зберігання.

Документи з часу заведення (надходження) їх у діловодстві і до передачі у відомчий архів зберігаються за місцем формування у справи (у невеликих установах доцільне централізоване зберігання справ у канцелярії).

З метою підвищення оперативності пошуків документів справи розмішують відповідно до їх номенклатури. На корінцях обкладинок справ зазначаються індекси за номенклатурою.

У разі зберігання справ у структурних підрозділах збереження документів і справ забезпечують їх керівники і співробітники, відповідальні за документацію.

Справи повита знаходитись у робочих кімнатах або спеціально відведених для цій мети приміщеннях у шафах і столах, що замикаються, чим забезпечується повне збереження документів.

Магнітні стрічки з фонограмами засідань колегіального органу зберігаються у відповідального секретаря. На стрічці і коробці робиться відмітка про дату засідання і час запису, секретар колегіального органу несе відповідальність за їх зберігання.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки, зберігаються на загальних підставах.

Видача справ у тимчасове користування стороннім установам проводиться з дозволу керівника установи. На видану справу заводиться картка-замінник справи, у якій зазначають: структурний підрозділ, номер справи, дату видачі, кому видано, повернення. Передбачають графи для розписок в одержанні та прийманні справи.

Регістр видачі справ

Індекс справи

Дата, коли видано

Дата, до якої видано справу

Кому видано

Розписка в отриманні

Примітки

3.1.1.

05.01.98

06.01.98

Директору Бендеру О.І.

Підпис

Вилучення документів зі справ постійного строку зберігання забороняється. У виключних випадках вилучення документа допускається з дозволу керівника установи з обов'язковим залишенням у справі засвідченої копи документа.

Закінчені діловодством справи постійного і тривалого (понад 10 років) строків зберігання мають здаватися у відомчий архів для наступного зберігання та використання. Справи тимчасового зберігання їх (до 10 років включно) можуть передаватися у відомчий архів за погодженням з керівниками установ.

Підготовка документів до наступного зберігання і використання включає такі види робіт:

-експертиза цінності документів;

- оформлення справ;

- складання описів справ;

- передача справ до відомчого архіву і забезпечення схоронності документів.

Експертиза цінності документів полягає у визначенні їх цінності з метою встановлення строків зберігання та відбору на державне зберігання.

Для організації і проведення експертизи цінності документів, а також контролю за діяльністю експертних служб підвідомчих установ, у міністерствах і відомствах створюються постійно діючі центральні експертні комісії (ЦЕК). В інших установах і структурних підрозділах міністерств і відомств створюються постійно діючі експертні комісії (ЕК).

Експертиза цінності документів проводиться на підставі номенклатури справ і переліків (типових, відомчих) документів із зазначенням строків зберігання. За результатами експертизи цінності документів складаються описи документів постійного і тимчасового строків зберігання та акти виділення документів і справ для знищення.

Відбір документів, для знищення і складання на них акта проводиться після підготовки описів справ постійного і тривалого зберігання за цей же період; акти про виділення документів для знищення розглядаються на засіданнях експертної комісії одночасно з описами справ. Для установ, що передають документи на державне зберігання, акти затверджують керівники установ після затвердження описів справ постійного зберігання експертно-перевірною комісією (ЕПК) відповідного державного архіву.

Після затвердження актів документи і справи, виділені для знищення, здаються працівниками служби документації або відомчого архіву організації господарчій службі установи або конторам з заготівлі вторинної сировини.

Документи установи формуються у справи, які підлягають оформленню при їх заведенні і після закінчення року. Справи постійного і тривалого зберігання підлягають повному оформленню, яке передбачає: підшивання в обкладинку з твердого картону; нумерацію аркушів у справі; складання підсумкового напису; складання внутрішнього опису документів; оформлення обкладинки справи.

Сформовані у справи документи тимчасового зберігання оформляються спрощено: вони не підшиваються, аркуші не нумеруються, уточнення елементів оформлення обкладинки не проводиться.

Окремі групи справ постійного зберігання, найменування яких не повністю розкривають зміст (справи з постановами, наказами, розпорядженнями), повинні мати внутрішні описи документів. Опис подається на початку справи і містить індекси документів, їх короткий зміст, дати і номери аркушів у справі.

Обкладинка справ постійного і тривалого зберігання оформляється за встановленою формою.

Після закінчення діловодного року до написів на обкладинках справ постійного і тривалого зберігання вносять необхідні уточнення, перевіряють відповідність заголовків справ на обкладинці змісту підшитих документів, у разі необхідності до заголовку справи вносяться додаткові відомості (проставляють номери наказів, протоколів, вказують види і форми звітності тощо).

Дата на обкладинці має відповідати року заведення і
закінчення справи; у справі, що містить документи років, що
передували рокові утворення справи, під датою робиться запис : є
документи за ___роки).

На обкладинках справ, що складаються з кількох томів (частіш), проставляються крайні дати документів кожного тому (частини) . Позначення дати включає число, місяць і рік. Число і рік записують арабськими цифрами, назва місяця — словом.

На обкладинці проставляється номер справи за описом, і за погодженням з відомчим архівом, номер опису і фонду. У разі зміни назви установи (її структурного підрозділу) протягом періоду, охопленого документами справи, або під час передавання справи до іншої установи (структурного підрозділу), на обкладинці дописується нова назва.

Написи на обкладинках справ постійного і тимчасового зберігання виконуються чорним світлостійким чорнилом або пастою.

За результатами експертизи цінності документів складають описи справ постійного, тривалого зберігання і з особового складу як установи в цілому (для установ з централізованим формуванням і зберіганням справ), так і кожного структурного підрозділу (для установ зі складною структурою) за встановленою формою.

Описи справ структурного підрозділу складає особа, відповідальна за стан діловодства у структурному підрозділі, за методичною допомогою архіву установи.

Складаючи опис справ структурного підрозділу, варто дотримуватися таких правил:

номер опису структурного підрозділу повинен складатися з цифрового позначення останнього за номенклатурою справ з додаванням великої початкової літери найменування категорії документів, що складають опис, та останніх двох цифр року, в якому заведені включені до нього справи. Так, описи справ постійного, тривалого зберігання і з особового складу структурного підрозділу

5, Ідо значаться за номенклатурою і заведені у 1994 р, будуть мати номери: 5 П-94, 5 Т-94, 5О/С-94.

графи опису заповнюються згідно з відомостями, винесеними на обкладинку справи. Опис на справи тривалого зберігання мусить мати додаткову графу "Строк зберігання, стаття за переліком";

графа опису "Примітка" використовується для позначок про особливості фізичного стану справ, про передавання справ іншим підрозділам установи, про наявність копій тощо;

систематизація справ структурного підрозділу, що вноситься, має відповідати систематизації за номенклатурою справ як підрозділу, так і установи в цілому;

кожна справа вкоситься до опису лід самостійним порядковим номером. Якщо справа складається з кількох томів (частин), то кожний том (частина) вноситься до опису під самостійним номером;

у разі внесення до опису підряд справ з однаковими заголовками повністю записується тільки заголовок першої справи;

справи з особо його складу вносяться до опису за алфавітом, тематикою, хронологією.

Описи ведуться протягом кількох років з єдиною суцільною нумерацією справ. Справи кожного року становлять річний розділ опису.

В кінці опису робиться підсумковий запис, в якому вказується (цифрами і літерами) кількість справ, що значаться за ним, перший і останній номери справ, обумовлюються особливості нумерації (літерні і пропущені номери).

У річний розділ опису вносяться також справи, не завершені діловодством протягом року. В таких випадках у кінці розділів опису кожного наступного року, протягом якого справи продовжувалися, зазначається "Документи з даного питання див. також у розділі за __ рік, №".

Опис справ структурного підрозділу підписується укладачем із зазначенням його посади, погоджується з начальником канцелярії і затверджується керівником структурного підрозділу. У разі наявності в структурному підрозділі установи експертної комісії (ЕК), опис розглядається і затверджується нею.

Опис справ структурного підрозділу установи складається у двох примірниках. Якщо цей структурний підрозділ має експертну комісію, опис складається у трьох примірниках, оскільки один з них додається як підстава до протоколу ЕК.

Описи справ структурних підрозділів є підставою для складання річного розділу зведеного опису справ установи, за яким справи передаються ,І на зберігання до державних архівів України.

Зведений), і опис справ постійного зберігання установи складається у чотирьох примірниках і підлягає обов'язковому затвердженню експертно-перевірною комісією відповідного державного архіву через два роки після завершення справ у діловодстві. На затвердження державного архіву надсилають усі 4 примірники описів, один з яких після затвердження залишається у державному архіві, а решта повертається установі. Відповідно до затверджених описів установа зобов'язана передавати свої справи у державний архів в установлені строки.

Зведені описи справ тривалого зберігання складаються у двох примірниках і оформляються так само як і описи справ

постійного зберігання. Описи справ тривалого зберігання на затвердження архіву не надсилаються.

Закінчені діловодством справи постійного і тривалого зберігання разом з реєстраційними журналами, контрольне -обліковими картками на документи передаються в архів установи через два роки після завершення їх у діловодстві (наприклад, справи за 1999 р. передаються архів у 2002 р.). Справи тимчасового зберігання передаються архів за розсудом керівника установи.

Передавання справ в архів установи здійснюється за графіком, складеним архівом, погодженим з керівниками структурних підрозділів і затвердженим керівником установи. Якщо окремі справи необхідно залишити у діловодстві для поточної роботи, архів установи оформляє їх видачу у тимчасове користування.

Приймання (передавання) кожної справи здійснює завідуючий - спеціальний співробітник відомчого архіву -, в присутності працівника діловодної служби лише після проведення експертизи науково-історичної цінності, повного впорядкування та оформлення. Справи постійного і тривалого зберігання передаються в архів за описами. При цьому на всіх примірниках навпроти кожної справи робиться позначка про її наявність. У кінці кожного примірника опису завідуючий архівом або особа, відповідальна за архів установи, розписується у прийнятті справ з обов'язковим зазначенням цифрами і літерами кількості переданих до архіву справ, проставляє дату. Один примірник опису повертається структурному підрозділу, а решта залишається в архіві.

Справи тимчасового зберігання можуть передаватися в архів установи за номенклатурою.