2. ВІДМОВИ ВІД АКЦЕПТУ
Акцепт – це згода платника на оплату грошових і товарних документів.
Ця форма застосовується при розрахунках за товари, послуги і виконанні роботи. При акцептній формі розрахунків оплата установою банків платежів документів постачальника може виконуватися лише за згодою (акцептом) платника.
Акцепт платіжних вимог може бути позитивним або негативним, попереднім або наступним, повним або частковим.
При позитивній формі акцепту покупець надає письмову заяву банкові в разі повної або часткової відмови від акцепту. Якщо такої заяви не подано покупцем до банку протягом установленого терміну, то “мовчання” розглядається як згода.
При попередньому акцепті платіжні вимоги вважаються акцептованим, якщо платник протягом трьох робочих днів за міжміськими розрахунками не додасть банкові вмотивованої відмови від акцепту. Якщо протягом зазначеного терміну до банку не надійде вмотивованої відповіді від акцепту, то платіжна вимога оплачується наступного дня.
При розрахунках з наступним акцептом платіжні вимоги оплачуються в день їх надходження без попереднього акцепту. Однак за платником зберігається право в зазначений термін відмовитися від акцепту платіжних вимог, і в разі мотивованої відмови установа банк відновлює списану суму на його рахунок. Перевага наступного акцепту полягає в тому, що він сприяє прискоренню обігу грошових коштів.
Платник має право відмовитися від акцепту повністю або частково у випадках, передбачених чинним законодавством, особливими умовами постачання або договором.
Установа банку може приймати якісні обґрунтовані відмови від акцепту. Якщо відмова від акцепту не обґрунтована або мотив суперечить нормативним актам, банк повертає такі відмови платникові.
Відмову від акцепту на оплату платіжної вимоги платник оформлює листом або телеграмою.
Лист-відмова доцільний тоді, коли покупець і постачальник знаходяться в одному населеному пункті і обслуговуються однією банківською установою, а також коли поштовий пробіг між банками покупця й постачальника не перевищує трьох днів.
Реквізити листа-відмови такі:
1) назва банку, що обслуговує покупця (платника);
2) назва банку, що обслуговує постачальника (якщо покупця і постачальника обслуговує один банк, то ці два реквізити об’єднуються);
3) назва постачальника (одноміського або міжміського);
4) текст листа;
5) підпис від імені банку, що обслуговує покупця;
6) дата відправлення листа, індекс та ін. реквізити, відображені в бланку;
7) підписи осіб, що мають право першого та другого підписів.
Телеграма (найпоширеніший варіант відмови від акцепту) має такі реквізити:
1) назва документа;
2) назва й адреса банку постачальника;
3) назва й адреса постачальника;
4) текст телеграми, де зазначається шифр телеграми за кодом банку, назва платника, номер і дата та сума платіжної вимоги, причина відмови платника від акцепту;
5) назва установи банку, що обслуговує платника (покупця);
6) розпорядження платника банкові про списання з його розрахункового рахунка видатків на відправлення телеграми;
7) підписи осіб, що мають право першого та другого підписів;
8) печатка і рахунок платника.
Телеграма складається від імені установи банку, що обслуговує платника, у 4-х примірниках, три з яких передаються до банку покупця. Другий примірник підписують особи, що мають право першого та другого підпису, що скріплюється печаткою. Четвертий примірник залишається в організації.
Якщо відмова приймається банком від покупця (платника), то останній за своїм підписом надсилає перший примірник до відділення зв’язку для відправлення до банку постачальника телеграфом.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 Наверх ↑