3. Міграція пестицидів.

Пестициди – це хімічні речовини, які використовуються як засоби захисту рослин і тварин від шкідливих організмів. Їх широко використовують в сільському господарстві для зменшення втрат урожаю та підвищення якості продукції. Більшість пестицидів є синтетичними хімікатами, що мають токсичні властивості. Головна їх властивість та роль – знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними. Вони мігрують по ланцюгам живлення (рис. 3).

Формування міграції пестицидів залежить від таких факторів:

1) особливості пестициду (структура, фізико-хімічні влвстивості);

2) особливості об’єктів, що обробляються (рослини, тварини тощо);

3) умови використання пестицидів;

4) грунтово-кліматичні умови.

Фактори, що визначають забруднення рослин:

1) Особливості рослин (морфологічні, біохімічні);

2) Умови обробки рослин, що пов’язані із препаративною формою нанесення пестициду (масляні і водні концентрати, емульсії, порошки, що змочуються, гранули, аерозолі);

3) Грунтово-кліматичні і метериологічні фактори (температура, вологість, кількість опадів). Так, при достатньому зволоженні ступінь забруднення зменшується.

Фактори, що визначають забруднення тваринних продуктів:

1) Обробка сільськогосподарських тварин (поливання, втирання, оприскування, купання у ванах);

2) Обробка приміщень, де мешкають тварини;

3) Застосування забруднених кормів.

Тривалість виведення пестицидів залежить від їх концентрації у кормах, тривалісті споживання, виду корму, властивості пестицидів, породи тварин, періоду лактації.

Пестициди, що використовуютьв Україні, поділяють на три групи:

1) препарати рослинного, грибного та бактеріального походження;

2) неорганічні препарати, до складу яких входять залізо, мідь та ін.;

3)синтетичні органічні препарати, що містять хлор, сірку, фосфор.

В залежності від призначення, сфери та умов використання пестицидів шляхи можливого надходження до кінцевої ланки трофічного ланцюгу можуть бути: прямі і непрямі.

До прямих шляхів відносять:

1) безпосередньо оприскування та опилювання різних сільськогосподарськихкультур відкритого і закритого грунтів з метою винищення шкідливих комах, бур’янів, збудників захворювань;

2) обробка домашніх тварин (для захисту від паразитів);

3) знезаряження продовольчих запасів.

До непрямих шляхів забруднення сільськогосподарсюкої продукції відносять:

1) надходження пестицидів із забрудненого грунту по кореневій системі;

2) забруднення рослин аерогенним шляхом ( при взрихлюванні грунту);

3) використання води, забрудненої пестицидами.

За призначенням пестициди поділяють на групи: для боротьби з бур’янами -гербіциди _, з гризунами – зооциди, з комахами – інсектициди, з круглими червами – нематоциди, проти збудників бактеріальних хвороб – фунгіциди, для знищення кліщів – акарициди; личинок, гусені та комах – аріциди.

Пестициди мають різну хімічну природу і поділяються на:

1) хлор-, фосфор-, меркурій-, арсеноорганічні сполуки;

2) похідні сечовини;

3) похідні карбамінової, тіо- і дитіокарбамінової кислот;

4) похідні фенолу;

5) сульфурмісні та купрумвмісні.

За ступенем токсичності пестициди поділяють на класи:

_· високотоксичні (50-200 мг/кг)

_· середньотоксичні (200-1000)

_· малотоксичні (понад 1000 мг/кг)

Накопичення пестицидів визначають за коефіцієнтом кумуляції К (відношення сумарної дози, що призводить до загибелі половину піддослідних тварин при багаторазовому введені, до дози, яка спричинює таку саму загибель при одноразовому введені):

1) надакумуляція (К < 1);

2) виражена кумуляція (К = 1-3);

3) помірна кумуляція (К = 3-5);

4) слабко виражена кумуляція (К > 5).

 За стійкістю в довкіллі пестициди поділяють на:

1) дуже стійкі (не розкладаються впродовж 2 років);

2) стійкі – (0,5-1 рік);

3) помірно стійкі (1-6 місяців);

4) малостійкі (переходять у нетоксичні сполуки впродовж 1 місяця).

Розрізняють також пестициди контактні – шкідливі організми гинуть при контакті з ними, і системні – речовини проникають у тканини рослин і там спричиняють загибель шкідливих організмів.

На всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання та утилізації пестициди забруднюють навколишнє середовище. Найбільше пестициди використовуються у сільському господарстві для боротьби з різними шкідниками сільськогосподарських культур.

Рослини забруднюються пестицидами прямим шляхом під час обробки сільськогосподарських культур і лісів та споживають їх з грунту і води. Після нанесення на поверхні рослин пестициди утримуються за допомогою електростатичних та адсорбційних сил. Пестициди, що добре розчиняються у воді, проникають всередину рослин. Тварини (в т. ч. людина) поїдають рослини і п’ють воду, забруднені пестицидами.

Пестициди вимиваються і поступають у водойми, де накопичуються у рибі та інших водних організмах.

Незважаючи на пропаганду відмови від пестицидів, їх виробництво зростає. Експерти ВООЗ вважають, що, попри конценнтрування пестицидів упродовж 40 років використання хлороорганічних (ДДТ, гексахлоран) і 30 років фосфорорганічних (хлорофос, карбрфос), кількість хворих на рак не збільшилася і вплив пестицидів менший, ніж стресів, смогу, вихлопів автотранспорту, спалювання сміття.

Пестициди поліпшують якість окремих видів продуктів, наприклад знищують гриби на злакових, які зумовлюють фузаріоз зерна.

З іншого боку, факти протилежні. В Індонезії вважають, що впродовж 20 років пестициди завдали більше шкоди, ніж принесли користі, знищивши не шкідників сільськогосподарських рослин, а їхніх природних ворогів. О.Яблокрв наводить факти, коли пестициди стимулюють поширення небезпечних вірусів. На Кубані, де вносять багато пестицидів, діти до 14 років хворіють на туберкульоз у півтора раза частіше, ніж раніше.

 

Рис.3 – Схема міграції пестицидів у ланцюгах живлення.

Література для самоосвіти: 1, 2, 3, 4, 9, 10, 16, 20, 26, 27.