55. Система методів державного регулювання економіки.

Теорія державного регулювання економіки вимагає системного підходу до вибору методів впливу держави на суб”єкти економічних відносин. Системний підхід передбачае інтеграцію у систему елементів, які формують стратегію соціально економічного розвитку.Стратегія соціально-економічного розвитку формується через прогнозування, програмування і планування.Державне прогнозування являє собою систему науково обгрунтованих рекомендацій про ті чи інші напрями соціально-економічного розвитку країни. Тобто воно допомагає передбачити перспективи розвитку, інформуючи підприємства, компанії про наміри держави. Програмно-цільовий підхід забезпечує концентрацію ресурсів, досягнення кінцевих результатів, потреб.З його допомогою вирішується найважливіші проблеми єкономічного соціального і науково-технічного розвитку, які мають народно-господарське значення.цей підхід використовуєиться у випадках коли застосування інших методів не може принести потрібних результатів. Методи ДРЕ – це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку і т.д. задля створення умов їх ефективного функціонування відповідно до напрямів держ. Екон. Політики. За формами впливу МДРЕ поділяються на прямі і непрямі. Прямі методи ДРЕ базуються на силі державної влади.Такий вплив здійснюється за допомогою інструментів адміністративно-правового характеру. До основних інструментів прямого держ. впливу належать:; державна підтримка програм, замовлень, контр.; нормативні вимогидо якості і сертифікації технології та продукції; ліцензування операцій з експорту і імпорту товарів; правові й адміністративні обмеження на випуск певної продукції.Методи непрямого регулювання – це методи впливу на економічні інтереси, через створення певного економічного середовища, яке змушує господарських суб”єктів діяти у потрібному для держави напрямі.Методи держ регулювання  спираються в основному на товарно-грошові віжелі, впливаючі на економічні інтереси суб”ектів госп дія-ті. До основних методів належіть інструменти фіксальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної та інших напрямів економічної політики.