89.     Рекомендації ПМПА 1006 аудитору стосовно вивчення системи внутрішнього контролю та виконання процедур по суті в частині позик та авансів банку.

Позики та аванси - основні джерела кредитного ризику у більшості банків, тому що, як правило, вони є найсуттєвішими активами банку та приносять найбільшу долю доходів. Особливо важливим чинником при здійсненні позик є величина кредитного ризику, пов'язаного з процесом надання позик. У разі окремих позик, кредитний ризик стосується здатності та зацікавленості позичальника платити. Ефективне управління кредитним ризиком - важлива складова частина зваженого підходу до управління ризиками та основа довгострокового успіху в будь-якій банківській організації. При управлінні кредитним ризиком банкам слід враховувати рівень ризику, властивого як окремим кредитам та операціям, так і всьому портфелеві активів. Аудитор отримує знання та розуміння щодо методу контролювання кредитного ризику банку. Це включає такі питання: процес моніторингу ризику та систему забезпечення виявлення та агрегування кредитів зв'язаним сторонам; метод банку щодо оцінки вартості заставного забезпечення ризику та виявлення потенційних та точних збитків; практику кредитування в банку та базу клієнтури. Відповідно, аудиторські процедури по суті також спрямовані на дослідженян кредитного ризику.  Аудитор розглядає рівень знань управлінського персоналу щодо власних проблем банку з кредитного ризику шляхом вибіркових перевірок файлів з кредитною інформацією. Критерії відбору містять: рахунки з непогашеним залишком, що дорівнює встановленій сумі чи перевищує її; рахунки в "переліку потенційно несприятливих кредитів" з непогашеним залишком, що перевищує встановлену суму; рахунки, за якими резерв перевищує встановлену суму; рахунки, оброблювані підрозділом, який управляє проблемними чи високоризиковими банківськими рахунками; рахунки, на яких прострочені виплати за основною сумою боргу чи відсотками перевищують встановлену суму та заборгованість триває більше встановленого періоду; рахунки, на яких непогашена сума перевищує ліміт санкціонованої кредитної лінії; рахунки з підприємствами, які здійснюють діяльність у галузях чи країнах, в яких, як свідчить власні економічні знання аудитора, вона може бути ризикованою; проблемні рахунки, визначені банківськими контрольними органами, і проблемні рахунки, відібрані у попередньому році; обсяг кредитів іншим фінансовим інститутам за міжбанківськими кредитними лініями.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164  Наверх ↑