4. Принципи екологічного права.

Принципи екологічного права — це вихідні засади, які визначають основні напрямки його розвитку. З врахуванням принципів розробляються нормативно-правові акти екологічного права, регулятивні та охоронні еколого-правові норми

Для створення найбільш оптимального взаємозв'язку між суспільством і природою екологічне право повинне базуватись на об'єктивно та історично обумовлених принципах, тобто таких, що відповідають законам розвитку природи та потребам пануючого суспільного ладу.

В науці екологічного права виділяють загальноправові (загальноюридичні) та спеціальноправові (спеціальноюридичні) принципи.

Загальноправові принципи

Принцип гуманізму. Передбачає розвиток економічного права і законодавства, який забезпечив би правові, економічні і соціальні основи збереження навколишнього природного середовища в інтересах не тільки нинішнього, а й майбутніх поколінь, недопустимість будь-якого виду діяльності, що призвів би до спричинення шкоди здоров'ю людей і довкіллю

Принцип соціальної справедливості. Закріплений в Основному законі України, який утверджує рівність всіх громадян перед законом. Стосовно екологічного права цей принцип проявляється в тому, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя. Кожен має право користування природними ресурсами.

Принцип законності. Передбачає обов'язок кожного дотримуватись вимог і правил екологічного законодавства. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, що передбачає безумовність виконання вимог закону.

Принцип інтернаціоналізму. Закріплює міждержавне співробітництво у галузі екології, що обумовлено єдиним економічним простором для всього людства і спільністю екологічних проблем, які потребують вирішення в інтересах людства.

Принцип гласності і демократизму прийняття рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища. Цей принцип спрямований на формування у населення екологічного світогляду і передбачає право кожного громадянина на участь в обговоренні проектів законодавчих актів та інших матеріалів з внесенням пропозицій щодо розміщення будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища; на участь у розробці і проведенні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; на участь у проведенні громадської екологічної експертизи. Цей принцип передбачає право кожного на правдиву інформацію про стан навколишнього природного середовища.

Принцип поєднання заходів стимулювання належного природокористування і юридичної відповідальності за екологічні правопорушення передбачає, власне, позитивне і негативне стимулювання в сфері екологічних суспільних правовідносин. Позитивне стимулювання спонукає природокористувачів до належного виконання ними своїх обов'язків шляхом встановлення для них податкових та інших пільг за умови впровадження маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення інших ефективних заходів щодо охорони довкілля.

Негативне стимулювання проявляється через встановлення і застосування різних видів юридичної відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.

Спеціальноправові принципи.

Принцип верховенства загальнодержавного регулювання в галузі природокористування і охорони довкілля забезпечує перевагу і пріоритет загальнодержавних інтересів над галузевими.

Принцип цільового використання природних об'єктів передбачає використання об'єктів, що надані у користування, тільки відповідно до встановлених цілей.

Принцип комплексного раціонального та ефективного користування природними об'єктами спрямований на отримання максимальної віддачі, користь для суб'єктів екологічних правовідносин за умови науково-обгрунтованого узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів, врахування екозв'язків природних об'єктів.

Принцип пріоритету вимог екологічної безпеки в господарській діяльності з наданням переваг охоронним заходам.

Принцип безоплатності загального та платності спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності сприяє раціональному використанню та їх відтворенню.

Крім названих, екологічне право спирається на правові принципи, що визначають збереження індивідуальності окремих природних об'єктів, пріоритетність в їх використанні. До таких можна віднести принцип пріоритету земель сільськогосподарського значення, пріоритету використання підземних вод питної якості для задоволення питних та господар­сько-побутових потреб, збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі та ін.

Історична і суспільна обумовленість принципів екологічного права, про яку говорилось вище, дає змогу змінювати і доповнювати їх систему, тим самим створюючи передумови для прогресивого розвитку екологічного права та еколого-правових відносин в суспільстві.