Лекція №№3. Логічний аналіз понять
1. Загальна характеристика поняття. Структура поняття
2. Види понять. Логічна характеристика понять
3. Типи відношень між поняттями
4. Логічний аналіз юридичних понять
Література:
1. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. - М., 1998.
2. Ивин А.А. Логика. - М., 1999.
3. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. - М., 1998.
4. Кирилов В.И., Старченко А.А. Логика. - М., 1995.
5. Философский энциклопедический словарь. - М., 1993
1. Якщо ми знаємо, що являє собою той чи інший предмет, які властивості йому притаманні, в яких відношеннях він перебуває з іншими предметами, то ми маємо поняття про цей предмет. Поняття являє знання про предмети дійсності, але це не просто знання, а про суттєві ознаки предмета, про його сутність. У зв'язку з цим поняття можна визначити таким чином.
Поняття —це думка, яка шляхом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсаму й узагальнює в клас предмети, яким притаманна ця ознака.
У природній мові поняття виражаються за допомогою слів та словосполучень.
Зміст поняття — це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких предмети узагальнюються і виділяються в класи.
Треба зазначити, що під ознакою тут розуміють як властивості предметів, так і відношення між ними. З'ясуємо, що являють собою суттєві ознаки предметів.
Усі ознаки в логіці поділяють на:
* Відмітні;
* Невідмітні.
Відмітні ознаки — це ознаки, які притаманні тільки одному предмету й відрізняють його від усіх інших предметів.
Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює 180° градусам.
Наприклад, наявність сторін, кутів буде невідмітною ознакою для трикутника (як для геометричної фігури).
Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак.
Наприклад, зміст поняття «грабіж» складають такі суттєві ознаки: 1) відкрите; 2) викрадання; 3) чужого майна.
Суттєві ознаки можуть бути:
* Родовими;
* Видовими.
Родові суттєві ознаки — це ознаки такого класу предметів, у якому виділяється певний підклас.
Видові суттєві ознаки — це ознаки, на підставі яких виділяють пікласи в межах класу.
Наприклад, родовою суттєвою ознакою поняття «студент» буде «людина, що навчається», а видовою суттєвою ознакою — «навчатися у вищому навчальному закладі».
Зазначимо, що не всі відмітні ознаки є суттєвими, хоча кожна суттєва ознака є відмітною.
Наприклад, наявність у людини м'якої мочки вуха буде хоча і відмітною (бо жодна інша жива істота не має такої властивості)), не суттєвою ознакою людини. Навряд чи за допомогою такої ознаки можна зафіксувати сутність людини
Другою складовою частиною структури поняття є його обсяг
Обсяг поняття — це клас предметів, які виділяються і узагальнюються в понятті. Кожному з цих предметів притаманні ознаки, що складають зміст поняття.
Предмети, що входять до обсягу поняття, називаються елементами обсягу поняття.
Окрім елементів обсягу, в логіці також виділяються частини обсягу (або підкласи) поняття.
Обсягом цього поняття буде клас всіх конституцій
Елементами обсягу будуть конституції окремих держав: України, Росії, Франції Сполучених Штатів Америки тощо.
Частинами обсягу можуть бути конституції європейських країн, країн Північної Америки, Азії тощо. Ці підкласи виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття «конституція», а саме — ознаки географічного місце розташування держав. Якщо ж ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, час прийняття конституції, то отримаємо інший рад підкласів: конституції, що прийняті у XIX ст., XX ст. Тощо.
Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття»». Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. У логіці Пор-Рояля.
Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття е ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття е вужчим, ніж обсяг другого поняття.
Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.
Проілюструємо дію зазначеного закону. Зміст поняття «студент визначається ознакою «навчатись у вищому навчальному закладі». Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.
2. У логіці виділяють різні види понять.
Залежно від кількісної характеристики обсягу усі поняття поділяються на:
* загальні;
* Одиничні;
* Пусті.
Одиничне поняття — це поняття, обсяг якого складається з одного елемента.
Поняття «Аристотель», «найвища гора планети Земля», є одиничними
Тями.
Пусте поняття — це поняття, обсяг якого не містить жодного елемента.
Пустота поняття може зумовлюватися різними обставинами. По-перше, можливістю фіксації деяким поняттям логічно несу ознаки. Такі поняття можна кваліфікувати як логічно пусті.
Поняття: «міст через Атлантичний океан», «кентавр», басаврюк» є фактично пустими. Залежно від типу елементів обсягу всі поняття поділяються на:
Поняття «талановита людина» є конкретним, бо до його Обсягу входять будь-які талановиті люди.
Поділ імен на абстрактні й конкретні інколи породжує помилку гіпостазування.
Помилку «гіпостазування», наприклад, допускає той, хто вважає, що поруч із здоровими і хворими людьми в реальному світі існують ще й такі реальні речі, як «здоров'я»» і «хвороба»». Помилка полягає в намаганні відшукати в реальному світі певну річ, яка відповідала б абстрактному поняттю.
Залежно від характеру елементів обсягу поняття поділяються на:
* Збірні;
* Незбірні.
Збірне поняття — це поняття, елементами обсягу якого є класи предметів.
Незбірне поняття — це поняття, елементами обсяг якого є окремі предмети.
Прикладом збірного поняття може бути поняття «сузір'я», бо елементами обсягу цього поняття є різноманітні множини зірок, які є сузір'ями: сузір'я Великої Ведмедиці, сузір'я Малої Ведмедиці тощо.
Прикладами незбірних понять можуть бути поняття: «університет», «планета Сонячної системи», «людина тощо.
Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на відстав! Яких узагальнюються в клас предмети, поняття поділяються на-.
» позитивні; негативні.
Позитивні поняття — це поняття, у змісті яких фіксується наявність певних ознак.
Негативні поняття — це поняття, у змісті яких фіксується відсутність певних ознак.
Наприклад, поняття «осудність» є позитивним, бо в змісті цього поняття містяться такі ознаки: здатність людини усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Поняття «неосудність» є негативним, бо зміст цього поняття заперечує наведені вище ознаки.
Відносні поняття — це поняття, у змісті яких наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями.
3. Порівнянні та непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття.
Логіці всі поняття за змістом поділяються на:
Порівнянні; непорівнянні.
Порівнянні поняття — це поняття, які мають спільні родові ознаки
Наприклад, для понять «троянда»» і «тигр»» можна встановити спільну родову ознаку: «бути живим створіннями. Ці поняття є порівнянними.
— це поняття, які не мають спільних родових ознак.
Для понять «музика»» і «потяг»» навряд чи можна знайти спільну родову
Ознаку. Ці поняття є непорівнянними.
Певні відношення можна встановити лише між порівнянними поняттями. Порівнянні поняття поділяють на:
* Сумісні;
* Несумісні.
Сумісні поняття — це поняття, які мають спільні елементи обсягу, тобто їх обсяги повністю або частково співпадають.
Несумісні поняття — це поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їх обсяги не співпадають.
Відповідно до цього поділу понять у логіці відрізняють типи відношень між сумісними поняттями і типи відношень між несумісними поняттями. Розглянемо їх докладніше.
Типи відношень між сумісними поняттями
Існує ти типи відношень між сумісними поняттями:
Відношення тотожності; відношення підпорядкування; » відношення перетину.
Відношення тотожності існує між поняттями, які хоча й мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають.
Схема відношення тотожності:
А — «вранішня зірка»»; В — «вечірня зірка»».
Поняття А і В є тотожними з огляду на те, що в їхніх обсягах узагальнюється один і той самий предмет — планета Венера, хоча узагальнення здійснюється на підставі різних ознак.
Зазначимо, що тотожні поняття не слід плутати з абсолютними синонімами, які є різними термінами, що мають однаковий смисл і тат (наприклад, «мовознавство» і «лінгвістика»; «правознавці» і «юриспруденція»). Абсолютні синоніми фіксують одне й > саме поняття, а для встановлення певних відношень необхідно рі, принаймні, два поняття (а не два різних термііи).
Підпорядкування існує між родовим поняттям і поняттями, що є одним з видів цього роду. Тобто йдеться про два поняття, обсяг одного з яких становить частину обсягу ішого поняття, включається в обсяг іншого поняття, однак не вичерпує його.
Віношення перетину існує між поняттями, обсяги яких частково- співпадають. Маються на увазі такі поняття, до обсягів яких позначаються спільні елементи, однак обсяг кожного з цих понять позначає також предмети, що не є елементами обсягу іншого поняття.
Спільні елементи обсягів понять Аі В є носіями ознак обох понять.
Типи відношень між несумісними поняттями Існує три типи відношень між несумісними поняттями:
* Відношення співпідпорядкування;
* Відношення протилежності; • відношення протиріччя.
4. Логічний аналіз структури юридичних понять
Визначення структури правових понять відіграє важливу роль у теоретичній і практичній діяльності юриста.
Юрист повинен вміти проводити логічний аналіз структури юридичних понять, який полягає у виконанні таких кроків:
1) Визначити зміст поняття (з'ясувати його основні суттєві ознаки);
2) Визначити обсяг поняття, його елементи і частини. Тільки у тому випадку, коли людина може провести зазначений аналіз, можна говорити про розуміння того чи іншого терміна
Дамо логічний аналіз структури поняття «злочин» Його змістом виступають такі суттєві ознаки: бути
1) Суспільна небезпечним діянням;
2) Винним діянням (дією або бездіяльністю). Обсягом цього поняття буде клас (множина) всіх злочинів. Елементами обсягу будуть злочини, які вчинили окремі суб'єкти злочину.
Залежно від того, яка ознака береться за основу, можна виділити
Різноманітні частини обсягу поняття «злочин».
Так, за ступенем тяжкості злочини можуть бути : злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими і особливо тяжкими злочинами
Якщо ж ми оберемо іншу ознаку, наприклад, «закінченість злочину», то отримаємо інший рад підкласів: закінчені злочини і незакінчені злочини.
Якщо візьмемо за основу «форму вини», тоді отримаємо такі частини обсягу поняття, що досліджується: умисний злочин і злочин з необережності.
Особливо треба підкреслити роль логічного аналізу структури понять у процесі кримінально-правової кваліфікації злочину.
Під кваліфікацією злочину в правознавчій літературі розуміють юридичну ознаку конкретного суспільне небезпечного діяння, яка полягає у з'ясуванні питання, чи відповідає діяння, що досліджується, складу певного злочину
Деякі науковці обґрунтовано вважають, що можна виділити праву і логічну структуру складу злочину .
Логічна структура — це структура складу злочину на У рівні його ознак. У зв'язку з цим з точки зору логіки tad злочину можна розглядати як сукупність ознак суспільна небезпечного винного діяння. Інакше кажучи, це зміст поняття, яке відображає конкретний злочин.
У логіці ці ознаки фіксуються за допомогою позитивних і негативних понять.
Перші наявні у змісті поняття певного злочину протягом усієї дії закону, другі — не є стабільними і можуть з часом змінюватися
З точки зору логіки процес кваліфікації злочину можна розглядати як вирішення питання, чи є вчинене діяння елементом обсягу поняття того чи іншого злочину. Це можна визначити, якщо проаналізувати, чи всі ознаки, що складають зміст поняття конкретного злочину, належать діянню, що досліджується. У випадку коли хоча б одна ознака, яка зафіксована у змісті поняття, не належить зазначеному діянню, його не можна вважати елементом обсягу цього поняття, а, отже, і кваліфікувати за цим складом злочину.
Логічна характеристика юридичних понять
Професійний юрист, окрім логічного аналізу структури юридичних понять,
Повинен також уміти давати логічну характеристику юридичним поняттям.
Логічна характеристика юридичних понять полягає у вирішенні питання, до якого виду належить те чи інше поняття.
Для цього необхідно з'ясувати, чи є поняття, що досліджується:
1) Одиничним, загальним, пустим;
2) Конкретним, абстрактним;
3) Збірним, незбірним;
4) Позитивним, негативним;
5) Відносним, безвідносним.
Наприклад, дамо логічну характеристику поняття «неосудність»:
1) Загальне;
2) Абстрактне;
3) Незбірне;
4) Негативне;
5) Безвідносне.
Типи відношень між юридичними поняттями
Знання відношень між поняттями має велике значення для юристів. Термінологія правової науки є досить складною. Для досконалого оволодіння нею слід проводити логічний аналіз структури юридичних понять, давати їм логічну характеристику. Але це ще не все. Кваліфіований спеціаліст повинен грамотно встановлювати відношення між цими поняттями. Для вирішення цього питання необхідно знання логіки.