8. «Литва Миндоугаса»: термін та явище.

Миндовг (к. 1195^[1] — 12 сентября 1263)

1235 року руський літописець згадава «литву міндоугаса» , відповідно  до цього часу була «литва не міндовга» ,коли Міндовг всією Литвою не правив. 1219 року з Волиню договір заключили не тільки старші князі. Крим них Литву представляли 4 групи князів, що згодом покорилися Міндовгу. В 40-х рр.. 13 ст. влада великого князя Миндовга ще не була повною. Він керував тільки південною частиною Литви з наважливішим замком –Ворутою.Економічно і політично сильнішою  була Північна Литва, підконтрольна братові М.  Довспрунгасу. 1235 році Довспрунгас помирає, а його сини Товтівіл і Едівід були ще занадто молоді. Це дозволило Міндовгу обьеднати Литву. Інші старші князі були скоріше за все усунені фізично під час боротьби сімї Міндовга та Доуспрунгаса. Найбільш вірні М.  молодші князі склали його раду. Русини стали іменувати Міндовга князем, а німці-королем. М. намагався розширити свої впливи на смоленські і новгородські землі. 1242,43-напади литовців на Волинь. У кін. 40-х рр.. Міндовг користуючись послабленням князів Товтівіла, Вікінта і Едівіда у війні з руськими землями, захопив їх землі. Ті рятуючись від М. втікли до свого родича Данила Галицького. 1249 року  при підтримці Вікінта увійшов у змову з Лівонією. В цей час галицьке і волинське військо увірвалося до Литви. В кін. 1249-1250 відбувалися військові дії , що не давали переваги не одній із сторін. Товтівіл прибув до Риги, де його хрестили.Міндовг підкупив Лівонський орден ,після чого ворожа йому коаліція почала розпадатися. 1251р. Міндовг приймає хрещення. У цьому ж році за підтримкою ордену він послав делегацію до Папи римського Інокентія 4. Литва була визнана християнською країною. 6 липня 1253 року Міндовга та його дружину  було короновано.коронами  виготовленою у Ризі. 1254 кретсник Міндовга Христіан став єпископом Литви. 1254-заключено мир з волиню і Галичиною. Син М. Войшелк, що керував Чорною Русю, прийняв православ’я. 1255 р. М. отримав дозвіл від папи рим. Олександра дозвіл на коронацію своїх синів. 1258-59 похід руських і татарських сил на чолі з Бурундаєм на землі литви. Около 1261 года Миндовг отрёкся от христианской веры латинского обряда и вместе с Тренятой пытался бороться с орденами (ливонским и тевтонським)  В 1263 года Миндовг и два его малолетних сына были убиты в результате заговора князей жемайтского Тройната, полоцкого Товтивила и псковского Довмонта^[1]. Великим князем стал Тройнат, но и он был вскоре убит слугами Миндовга, вероятно, по приказу Войшелка (1264]).

ВОЙШЕЛК МІНДОВГОВИЧ (р.н. невід, п. 1268, за ін. даними -1269) - великий князь литовський з 1263. Після свого батька Міндовга, передав престол Шварну Даниловичу, що був одружений з його сестрою. Прийняв православ'я і пішов у монастир. В 1268 (за ін. даними -1269) убитий під час перебування у гостях в галицько-волинського князя Василька Романовича претендентом на литовський престол Левом Даниловичем.