3. Концепція Синоводівської битви  Фелікса Шабульдо

НА противагу локально-історичних наслідків цієї події Шабульдо запропонував комплексний та системний розгляд синьоводівської проблеми як явища східноєвропейського масштабу ,що привело до глибоких змін  в історії Центральної України та власне Золотої Орди. Розгром трьох ординських ханів  ,тогочасних володарів Подільської землі, військом князя Ольгерда (1345-1377) вперше згадується в  літописній Повісті про Поділля.  ця повість створювалася в період загострення відносин між Литвою та Польщею за подільські землі (1430) .  В ній СБ трактується як головна причина ліквідації ординської влади на Поділлі  та замінені її на литовську. Концепція Антоновича: анти ординський характер битви; ненасильницький в цілому спосіб утвердження литовської влади в укр.. землях; Антонович повязая СБ з приєднанням Києва і Київщини до Литви. Дашкевич критикував Антоновича ,а Грушевський підтримував. Грушевський один з перших звернув на сприятливі умови для проведеня зачистки поділля від татар: міжусобиці в Орді. На основы повыдомлень Рогозького літописця Шабульдо датує СБ  осіню 1362 р. Ольгерд та  кримський емір Мамай уклали воєнно-політичний союз спрямовані проти легітимної династії Джучидів. Орда Мамая захопила Азов (Азак), а згодом рушив в Нижнє Положжя де втрутився в боротьбу за ординську столицю. Ольгерд у цей час попрямував по відгалуженню Муравського шляху до Синіх Вод. Польський історик Кучинський в 30-х рр.. 20 ст. зробив висновок, що битва відбулася в околицях міста Синя Вода  ,яке знаходилось колись на  лівій притоці Південного Бугу-р. Синюхі. Шабульдо докладніше дослідивши питання місцезнаходження міста, зробив виснвок, що місто Сині Води ,або ж Ябу-город (ябгу-титтул намісників з числа  родичів правителів «степових» імперій)  знаходилось на місці сучасної Торговиці на Кіровоградщині і служив в першій половині 14 ст.  за резиденцію для ханського намісника у володіннях Золотої Орди на зх. від  Дніпра

Історичні джерела свідчать, що події 1362 року потягли за собою визволення населення Центральної України від обтяжливої данини та безпосереднього контролю ординської держави.

Післся включення цих земель до ВКЛ ,почала відбуватися їх переорієнтація з Сходу на Захід. Втрата для Орди цих земель по-суті було катастрофічною. Після смерті останнього повноправного хана-батуїда Бердібека (1359) почалася катастрофічна  двадцятирічна політична криза, що започаткувала тривалийперіод занепаду Ординської держави.