13. Суперечності ІВ

Розвиток інтелектуальної власності за умов становлення інформаційного суспільства є складним та суперечливим процесом. Серед суперечностей інтелектуальної власності можна виокремити:

І. Суперечність між сутністю інтелектуальної власності як суспільної (загальної) власності і формами її прояву як приватної (індивідуальної) власності (суперечність суб'єктів інтелектуальної власності).

Оскільки передумовою будь-якої інтелектуальної праці є знання і духовні надбання, які генеруються поколіннями попередників і не є результатом діяльності окремого індивіда, інтелектуальний продукт як результат творчої розумової праці повинен належати всьому людству і бути загальнодоступним.

Однак продукування нових знань — невід'ємна складова інтелекту окремого індивіда, та невідчужувана власність, яка у реальній дійсності виступає як індивідуальна, особиста або приватна. характерною рисою інтелектуальної власності є аспект суспільного блага.

Водночас загальною закономірністю сучасного етапу розвитку інформаційного суспільства є плюралізм, урізноманітнення розподілу прав власності між економічними суб'єктами, подальше розщеплення, розгалуження пучка правомочностей

 II. Суперечність між нетоварною сутністю об'єктів інтелектуальноївласності та товарною формою їх вираження (суперечність об'єктівінтелектуальної власності )на відміну від традиційних товарів, продуктам розумової творчої праці людей:

мають ідеальну природу, є нематеріальними, не уречевленими благами;

можуть бути втілені в об'єктивовану форму і представлені на матеріальних

носіях;

задовольняють потреби своєю ідеальною сутністю, а не матеріальною

формою;

не втрачають корисності у процесі споживання;

самозростають у процесі використання;

можуть використовуватись одночасно необмеженою кількістю осіб у різних місцях;

не підлягають фізичній амортизації, хоча можуть морально зношуватись;

є невідтворюваними і невідчужуваними від їх творців.

продукти індивідуальної творчої праці є необмеженими, нетоварними за своєю природою благами. Інструментом їх штучного обмеження в ринковій економіці є інститут права інтелектуальної власності. III. Суперечність між привласненням ідеального змісту об'єктів інтелектуальної власності та привласненням їх матеріальних носіїв (суперечність привласнення інтелектуальної власності ).

На відміну від привласнення традиційних товарів суб'єкти відносин інтелектуальної власності реально привласнюють лише матеріальні носії інтелектуальних продуктів та доходи від їх комерційного використання. Ідеальний зміст інтелектуального продукту не може бути повністю та

безповоротно переданий новому власнику, оскільки неможливо відчужити знання, інформацію та ідеї від їх авторів, творців. Сучасні дослідники звертають також увагу на той факт, що інформація потенційно може бути доступна величезній кількості людей, але водночас не бути реально засвоєна (привласнена) ними внаслідок відсутності необхідних знань та рівня підготовки.