РОЗДІЛ 6. ОПЛАТА ПРАЦІ ВОДІЇВ ТА ЇЇ ОБЛІК

Вивчивши цю тему, ви повинні знати:

- основні вимоги законодавства з оплати праці та їхній вплив на організацію обліку праці та її оплату;

- види оплати праці водіїв та інших працівників АТП;

- порядок оформлення табелів обліку робочого часу;

- методику відображення нарахованої оплати праці на рахунках бухгалтерського (фінансового) обліку;

- методику відображення сум заробітної плати в формах фінансової та податкової звітності.

На основі набутих знань ви повинні вміти:

- контролювати показники табеля обліку робочого часу та інших документів з оплати праці;

- складати бухгалтерські проведення на суми нарахованої оплати праці залежно від її призначення;

- складати бухгалтерські проведення на суми утримання з оплати праці працівників АТП;

- відображати нарахування оплати праці в реєстрах обліку та формах фінансової звітності.

План

6.1. Нормативна база обліку.

6.2. Склад оплати праці водіїв.

6.3. Графіки робочого часу та первинний облік.

6.4. Фінансовий облік та звітність.

6.5. Податковий облік оплати праці.

6.1. Нормативна база обліку

Вимоги трудового законодавства містяться в Кодексі законів про працю України, на нормах якого базуються всі без винятку відносини між роботодавцями і найманими робітниками. Нормативним документом, що визначає тривалість робочого часу і часу відпочинку водіїв автотранспортних підприємств, є Положення № 18.

Цей документ можна назвати шпаргалкою для бухгалтерів та економістів транспортних підприємств. Він узагальнив у собі норми відносно тривалості робочого і вільного часу водіїв і його обліку, порядку складання графіків змінності, а також щодо організації робочого часу працівників, задіяних у міжнародних перевезеннях. Розклад і графіки руху автотранспортних засобів для всіх видів перевезень повинні розроблятися відповідно до вимог наказу Мінтранспорту України від 07.06.2010 р. № 340 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" (далі - Положення № 340).

Відповідно до Положення №18, під робочим часом варто розуміти час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, а саме:

а) керування автомобілем на маршруті (в рейсі) ;

б) стоянки (під навантаженням, розвантаженням вантажів, посадки і висаджування пасажирів, використання спеціального обладнання автомобіля наприклад автокрана);

в) зупинки (для короткочасного відпочинку, а також для огляду і технічного обслуговування автомобіля на маршруті (в рейсі) і на кінцевих пунктах);

г) простою не з вини водія;

д) виконання робіт перед виїздом на маршрут (у рейс) чи початком зміни і після повернення, закінчення зміни;

е) проведення медичних оглядів;

є) охорони автомобіля під час стоянки;

ж) проведення робіт з усунення несправностей автомобіля на маршруті (в рейсі);

з) інший, передбачений законодавством.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, що затверджуються від імені трудового колективу профспілковим комітетом чи закріплюється в трудовому договорі. Якщо водії, за умовами роботи, не можуть дотриматися щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається ведення підсумкового обліку робочого часу, як правило, за місяць. Якщо тривалість робочого часу водія перевищує 12 годин, то в рейс направляються два водії.

Нормальна тривалість на тиждень - не більше ніж 40 годин (не більше ніж 8 годин на день при 5-денному робочому тижні, 7 годин - при 6-денному).

При підсумковому обліку робочого часу водія нормальна тривалість щоденної роботи не повинна перевищувати 10 годин.

Водіям автотранспортних засобів під час роботи в експедиції чи в польових умовах у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається понаднормовою, і перероблений час не підлягає додатковій оплаті. Як компенсація за перероблений час водіям надається щорічна додаткова відпустка чи проводиться відповідна оплата за виконаний обсяг робіт.

6.2. Склад оплати праці водіїв

Оплата праці водіїв складається із зарплати, нарахованої за годинними тарифними ставками за відпрацьований час, а також надбавок, доплат і премій. На підприємствах, що нараховують більше трьох одиниць транспорту, доцільно розробити "Положення з оплати праці і преміювання водіїв", який є внутрішнім нормативним документом, що визначає розмір оплати праці водіїв. У ньому затверджуються:

1) годинні тарифні ставки - годинні тарифні ставки водіям установлюються відповідно до Галузевої угоди на відповідний рік або на договірній основі. Перелік ставок - внутрішній документ підприємства; він може бути додатком до Положення з оплати праці;.

2) розміри надбавок і доплат - Галузевою Угодою визначений перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємств, що здійснюють автотранспортні послуги.

Наприклад, установлення надбавки водіям за класність (у відсотках до тарифної ставки водія) в розмірах: водіям 2-го класу - 10%; водіям 1-го класу - 25%.

За роботу в понаднормовий час водіям автомобілів зарплата нараховується в подвійному розмірі.

Доплата за роботу в нічний час установлюється в розмірі 20% тарифної ставки. Нічним вважається час з 22.00 до 06.00 години.

3) оплати за усунення незначних неполадок у дорозі - такі роботи, як правило, входять до обов'язків водія і ніяких доплат за це немає;

4) оплата за час виконання ремонтних робіт - у випадку переведення водіїв на роботу по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів; оплата їхньої праці здійснюється як ремонтникам, відповідно до присвоєних кожному водієві розрядів слюсаря;

5) оплата за час простою - якщо простій не з вини водія, то оплата за час простою здійснюється в розмірі 2/3 установленої тарифної ставки;

6) оплата за виконання обов'язків кондуктора - нараховується доплата в розмірі 5% суми зданого виторгу за продані квитки;

7) нарахування премій - водіям міжміських перевезень нараховується премія за виконання плану здачі виторгу в розмірі 30% суми надпланового виторгу;

8) надбавка за роз'їзний характер роботи - встановлюється в розмірі "добових" норм.

Граничні розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати граничних норм витрат ("добових"), установлених КМУ для відряджень у межах України. У випадку коли робота постійно проводиться в дорозі чи має роз'їзний характер за межами України, граничні розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати 80 % граничних норм добових витрат, установлених КМУ для відряджень за кордон.

6.3. Графіки робочого часу та первинний облік

Для забезпечення безперебійної роботи підприємствами автотранспортного обслуговування розробляються графіки змінності. Середня тривалість робочого часу водіїв для складання графіків змінності визначається за формулою:

Тзм = (Нг х Кв) / 3 (год.),

де Тзм - середня тривалість робочої зміни водіїв;

Нг - нормальна кількість робочих годин одного водія в місяці (за календарем);

Кв - кількість водіїв у бригаді, за якою закріплені автотранспортні засоби;

3 - загальна кількість робочих змін, закріплених за водіями транспортних засобів у певному місяці.

Графіки роботи повинні розроблятися, виходячи з норми робочих годин за обліковий період, з дотриманням норм робочого часу, що встановлюються Положенням № 18.

Для водіїв автотранспортних засобів, що працюють у режимі шестиденного чи п'ятиденного робочого тижня із загальними вихідними днями, застосовуються графіки роботи, що встановлені для всіх працівників підприємства. Якщо автотранспортний засіб працює в дві зміни, то за ним закріплюються два водії. Час початку і закінчення зміни водія визначається із врахуванням установленого підготовчо-заключного часу, часу виїзду на маршрут (у рейс) і повернення автотранспортного засобу, часу проведення передрейсового і післярейсового медичних оглядів. Перерва для відпочинку і харчування водіям надається тривалістю не менше ніж 45 хвилин і не більше як 2 години, не пізніше ніж через 4 години після початку роботи. Ця перерва не включається в робочий час водія.

Первинний облік. Облік робочого часу водіїв здійснюється в дорожніх листах автомобіля, сумарний час за якими заноситься до табеля обліку робочого часу. У дорожньому листі є спеціальний розділ, у якому відображається час, витрачений водієм на виконану роботу з розшифровкою за її видами. Нижче наводиться фрагмент дорожнього листа, в якому фіксується робочий час водія.

Фрагмент дорожнього листа водія, який працює на рейсовому маршруті

На підставі даних табеля розраховують загальну кількість відпрацьованих годин за місяць для подальшого нарахування зарплати за тарифами. Мінімальна оплата праці не може бути нижчою від законодавчо встановленого мінімуму в розрахунку на відпрацьований час.

У випадку, коли працівникові, який виконав місячну (часову) норму праці, нараховано зарплату нижчу від законодавчого мінімуму, підприємство повинне здійснити доплату до досягнення мінімального розміру оплати праці (ст. 95 КЗпП).

У протилежному випадку підприємство порушує вимоги Закону про оплату праці і на посадових осіб може бути накладений адміністративний штраф. Якщо нарахована зарплата нижча від встановленого мінімуму, нарахування в соціальні фонди необхідно проводити від суми законодавчо встановленого мінімуму оплати праці.

6.4. Фінансовий облік та звітність

Фінансовий облік. Оформлені дорожні листи разом з табелем обліку робочого часу по закінченні місяця здаються до бухгалтерії. Можливий варіант, коли табель здається до бухгалтерії в готовому, протаксованому вигляді - із зазначеною сумою нарахованої оплати праці для кожного водія. У цьому випадку бухгалтер заносить у розрахунково-платіжну відомість готові суми оплати праці і здійснює встановлені утримання (податок з доходу, збори до соціальних фондів тощо). Якщо ж бухгалтер одержує табель без сум оплати праці, то йому доведеться виконувати роботу таксувальника (нормувальника) і визначити суму оплати кожному водієві залежно від відпрацьованого часу й умов оплати праці. Останній варіант можливий на невеликих підприємствах, де немає посади економістів, нормувальників, диспетчерів.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей визначається загальна сума нарахованої оплати праці водіїв, що відображається за кредитом рахунка 661. При цьому така сума може бути розбита на ділянки, бригади, цехи - залежно від наявності структурних підрозділів (вантажні, пасажирські перевезення, легковий транспорт). У такому випадку суми за підрозділами відносять у дебет різних рахунків (субрахунків), наприклад: 231 "Вантажоперевезення", 232 "Пасажирські перевезення", 92 "Адміністративні витрати" (легковий транспорт). Нарахована оплата праці заноситься до реєстрів аналітичного обліку (накопичувальна відомість, відомість обліку витрат) і синтетичного обліку (журнал-ордер, обігово-сальдова відомість). Утримання із заробітної плати проводиться за дебетом субрахунку 661 та кредитом розглянутих рахунків: 64 - на суму ПДФО, 65 - на суму ЄСВ тощо. По закінченні місяця визначити сальдо заборгованості по заробітній платі по кожному працівнику і в цілому по субрахунку 661. За підсумками за місяць у складі загальної суми зарплати по підприємству вона включається в головну книгу.

Приклад. Водій 1-го класу Сидоренко В.А., що працює на маршрутному автобусі, повинен протягом місяця відробити 15 змін по 8 годин (120 год.). Згідно з даними дорожнього листа, він фактично відпрацював за місяць 120,00 годин, у т.ч.: у нічний час - 20 годин; святкові дні - 18 годин; без кондуктора - 8 годин; час простою - 5 годин. Виходячи з таких даних, розрахуємо суму зарплати Сидоренка В.А. згідно з тарифними ставками за умови, що він працює на автобусі малого класу (ПАЗ-672) і оплата здійснюється за максимальними тарифами. Сума виторгу за зміну, коли водій працював без кондуктора, становила 1203 грн. Згідно з тарифікатором, ставка складає 0,877 грн за 1 год, але в той самий час вона, згідно з трудовим договором, збільшена на 25% за класність і становить 1,09625 грн за 1 год.

Проаналізувавши умови, можна дійти висновку, що оплата за повними тарифними ставками нараховується за 115 годин: 120 - 5 (за простій) і буде складати 1479,90 грн (135 х 10,9625). За час простою оплата становитиме 3,65 грн (((5 х 1,09625) х 2)/3). Сума доплат становить: за роботу в нічний час (50% від тарифної ставки) - 109,62 грн (20 х (10,9625 / 100 х 50)); за роботу у святкові дні - 197,30 грн (18 х 10,9625)); за роботу без кондуктора - 60,15 грн (1203 х 5%/100%); надбавка за 1-ий клас водію - 25% тарифної ставки - 369,94 (1479,90 х 0,25).

Згідно з проведеними розрахунками, сума оплати праці до нарахування становитиме 2253,47,50 грн (1479,90 + 36,50 + 109,62 + + 197,33 + 60,15 + 369,97).

Утримання із заробітної плати проводиться відповідно до законодавства.

Фінансова звітність. Суми нарахованої зарплати за місяць включаються до складу витрат відповідного виду - собівартості послуг, адміністративних витрат, витрат на збут і т. ін. У складі зазначених видів витрат заробітна плата потрапляє до відповідних рядків Звіту про фінансові результати (форма № 2).

Сума заборгованості із заробітної плати на кінець кварталу та року включається до складу короткострокових зобов'язань підприємства із відображенням у рядку 580 Балансу. Залишок нарахувань на заробітну плату на кінець кварталу та року у вигляді відрахувань на соціальні заходи включається в інший рядок пасиву Балансу - рядок 570.

6.5. Податковий облік оплати праці

Податок на доходи фізичних осіб і збори до соціальних фондів. Яких-небудь особливостей в АТП з утримання податку і єдиного соціального внеску із зарплати водіїв та інших працівників транспорту законодавчо не встановлено. Тому такі суми знаходять своє відображення в діючих формах податкової та соціальної звітності у загальновстановленому порядку.

Податок на прибуток. Відповідно до норми статті 142 ПКУ, суми нарахованої заробітної плати працівників АТП у разі використання робочої сили в господарській діяльності підприємства знаходять своє відображення в декларації з податку на прибуток. Зокрема, в складі собівартості перевезень або інших витрат. Джерелом податкового розрахунку сум заробітної плати є дані бухгалтерських проведень по кредиту субрахунка 661 у дебет рахунків витрат.

Одночасно на суму відрахувань на соціальні заходи (єдиного соціального податку), що розрахована від сум оплати праці та прирівняних до неї нарахувань у розмірі, встановленому законодавством, збільшують витрати підприємства. Такі витрати, на підставі статті 143 ПКУ, знаходять своє відображення в декларації з податку на прибуток - у складі собівартості перевезень або інших витрат. Джерелом податкового розрахунку є дані бухгалтерських проведень за кредитом субрахунків рахунка 65 у дебет рахунків витрат. При цьому до бази розрахунку приймається сума оплати праці, що пов'язана із веденням господарської діяльності підприємства.

Податок на додану вартість. Суми нарахувань або виплат оплати праці не є об'єктом оподаткування ПДВ.