4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Вища школа вчить студентів основам окремих галузей науки, а та­кож самостійному набуванню знань. Однією з форм самостійної роботи студентів є семінар (від лат. seminarium - розсадник знань).

Семінарське заняття - це колективна форма навчання студентів ака­демічної групи під керівництвом викладача. Рівень семінарського занят­тя, його якість залежить від якості самостійної підготовки кожного сту­дента групи. Готуючись до семінару студент вчиться обґрунтовувати і формулювати свої думки, працюючи на семінарському занятті - набу­ває навички публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знан­ня, наукову позицію та вчиться її відстоювати.

Підготовку до семінару слід розпочинати з усвідомлення завдання до нього, з'ясування логічної послідовності питань з теми. При цьому необхідно переглянути конспекти лекцій тих навчальних курсів, які ма­ють відношення до теми, винесеної на семінар (наприклад: "Теорія дер­жави та права", "Історія держави та права зарубіжних країн", "Історія держави та права України", "Конституційне право України"), тому що саме в лекціях викладаються найновіші досягнення відповідної галузі юридичної науки й законодавства, подається критичний огляд вітчиз­няної та зарубіжної літератури.

Після цього можна приступати до вивчення рекомендованої літе­ратури та законодавства.

Під час підготовки до семінарського заняття, вивчаючи різні дже­рела, слід робити необхідні виписки й нотатки в окремий зошит (бажа­но запобігати суцільного конспектування і звикати до тезових нотаток). При цьому потрібно виходити з того, що список рекомендованих науко­вих джерел є приблизним, тобто необмеженим, і студенти повинні про­являти під час підготовки до заняття більше самостійності. Оброб­ляючи знайдений матеріал, дуже важливо визначити власну точку зору стосовно проблеми, продумати план свого виступу на семінарі, скласти відповідні тези з окремих питань, підготувати необхідні схеми, таблиці тощо.

Виступати на семінарському занятті треба чітко, коротко виклада­ючи зміст питання в основних напрямках. При цьому допускається ко­ристування своїми записами для звірення окремих наукових положень, точного цитування першоджерел, але ні в якому разі це не означає пов­ного зчитування тексту свого конспекту.

Учасники семінару зобов'язані уважно слухати виступи, при потре­бі ставити запитання, відзначати помилки, спірні твердження, вносити необхідні поправки, уточнення, розвивати далі суть проблеми.

Семінар завершується висновком викладача, в якому підводяться підсумки роботи групи, робляться зауваження щодо змісту проблеми, яка виносилась на семінарське заняття, оцінюються виступи учасників семінару. У ході роботи викладач також може робити свої зауваження, ставити різні запитання, таким чином спрямовуючи аналітичну діяль­ність студентів.

Активна участь студента в семінарських заняттях, отримання най­вищих оцінок за систематичні виступи дають підстави викладачу, що приймає залік або іспит, звільняти окремих студентів від формального іспиту (заліку), з оцінкою " відмінно".

Пропущені з будь-яких причин семінарські заняття повинні бути відпрацьовані студентами індивідуально у години, призначені викла­дачем.

Реферат - важлива форма науково-дослідної роботи студентів, фор­ма самостійного пошуку, поглибленого вивчення відповідної теми з кур­су дисципліни. Вона потребує самостійного вивчення наукової літера­тури. Це допомагає студентам значно розширити і поглибити спеціальні знання з окремих проблем історії вчень про державу та право.

Тему реферату студент обирає з переліку, що міститься в цьому ви­данні, а також можна обрати будь-яке питання з плану семінарських за- нять курсу. Студент може запропонувати також свою тему контроль­ної роботи, яка має безпосереднє відношення до курсу з історії вчень про державу та право.

Обравши тему, студент починає вивчення літератури. Доцільно спо­чатку прочитати відповідний розділ підручника з історії вчень про дер­жаву та право.

Далі необхідно ознайомитися з пам'ятками державно-правової дум­ки, працями видатних мислителів, вивчити монографічні джерела.

Матеріали, необхідні для написання реферату, можна отримати з переліку рекомендованої літератури, яка додається до програми кур­су або до плану семінарських занять.

За обсягом реферат повинен бути коротким. Не можна обмежува­тись лише констатацією основних положень того чи іншого вчення, їх треба проаналізувати, тобто висвітлити причини й умови виникнення тої чи іншої концепції, процесу її розвитку.

Якщо якісь положення не однаково оцінюються в літературі, бажа­но, щоб студент висловив власний погляд на ці ознаки. Самостійний по­шук відомостей, їх систематизація, узагальнення, аналіз, висновки - не­обхідні умови написання реферату. Під час підготовки студент може звертатися до викладача за консультацією.

Робота повинна бути написана українською мовою, грамотно, чіт­ко, при необхідності можна використовувати схеми.

До роботи додається список літератури, куди вносяться фактич­но використані джерела.