Тема 2. Грошові розрахунки підприємств
У системі товарно-грошових відносин одним з етапів безперервного
кругообігу і обігу основних і оборотних коштів підприємств є грошова форма
вартості: за гроші всі вони купують засоби виробництва, які поєднуючись з
робочою силою, дають можливість виготовляти нові товари. Реалізувавши
виготовлені товари і отримавши за них гроші, підприємства мають змогу знову
авансувати їх і продовжити процес виробництва. Ці обставини є основою грошового
обігу в ринковій економіці - безготівкового і готівкового.
Розрахунки підприємств і організацій між собою, а також з організаціями
фінансово-кредитної системи здійснюються переважно у безготівковій формі, тобто
шляхом переказу коштів із рахунку платника у банку на рахунок одержувача. Таким
чином, на відміну від готівкових розрахунків, при яких платник зобов'язаний
передати належну суму готівки безпосередньо одержувачу, безготівкові розрахунки
здійснюються без реальної готівки.
В основі організації безготівкових розрахунків лежать такі принципи:
обов'язковість зберігання підприємствами грошових коштів на рахунках в установах банку;
надання підприємствам права вибору установи банку для відкриття всіх видів рахунків за згодою банку;
самостійного вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах і угодах;
кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника;
відкриття поточних рахунків підприємства установами банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу;
терміновість здійснення платежів;
здійснення платежів в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту;
можливість здійснення розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності готівкою.
Безготівкові розрахунки здійснюються у різних формах, які відрізняють- ся одна від одної особливостями економічних відносин учасників розрахунків, способами платежу та організацією документообігу. Безготівкові розрахунки в Україні можуть здійснюватись за такими формами розрахункових документів:
платіжними дорученнями;
платіжними вимогами-дорученнями;
розрахунковими та грошовими чеками;
акредитивами;
векселями.
Підприємства також мають право здійснювати розрахунки, пов'язані
з внутрішньогосподарськими операціями (виплата заробітної плати, видача авансів
підзвітним особам тощо) та із взаємовідносинами з фізичними особами по
розрахунках готівкою. Основою готівкових розрахунків є касові операції, які пов'язані
з прийняттям та видачею готівки. Порядок касових операцій регламентується НБУ і
поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду
діяльності.
Дотримання порядку ведення касових операцій (касової дисципліни) підприємствами
перевіряється органами Державної податкової адміністрації, Державної
контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами та установами банків.
Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників
підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.