Тема 8. Проблемні позички і засоби реструктуризації безнадійних боргів

 

Лекційні питання

8.1. Сутність проблемних кредитів

8.2. Методи управління проблемними кредитами банку

 

Ключові поняття та терміни: проблемні кредити, прострочена заборгованість за кредитами, реструктуризація заборгованості за кредитом, договірне списання коштів, переуступлення права вимоги та передавання боргу, рефінансування заборгованості за кредитом, ліквідація проб­лемної заборгованості.

 

Після вивчення теми студент повинен знати:

– сутність проблемних кредитів;

– сигнали та фактори виникнення проблемної заборгованості;

– методи управління проблемними кредитами.

 

Проблемні кредити – це кредити, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ліквідність і ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, які роблять сумнівним виконання позичальником своїх зобов’язань.

У разі ненадходження платежів по кредиту (процентів чи основної суми боргу) в установлені кредитним договором терміни або у разі інших негативних змін у становищі позичальника відповідальний співробітник кредитного підрозділу інформує керівництво банку і переводить кредит у розряд “Спеціальний контроль” (до 10 днів).

Основні події, що можуть спричинити присвоєння кредиту статусу “Спеціальний контроль” такі:

– несплата процентів чи неповернення основної суми боргу або її частини;

– несприятлива зміна у вартості забезпечення кредиту;

– більш низькі, ніж передбачалося, надходження на рахунок;

– фінансові показники, що відбивають несприятливе становище.

Крім згаданих подій співробітники банку повинні також стежити за такими “сигналами”, що можуть несприятливо відбитися на становищі позичальника:

– втрата важливого ринку;

– непоновлення митної, дистриб’юторської (представницької) угоди з іншим підприємством;

– втрата ліцензії;

– тривале неповне використання виробничих потужностей;

– збої у постачаннях сировини;

– надмірні запаси, що можуть бути причиною можливих збитків;

– часті страйки;

– втручання екологічної інспекції для часткового чи повного закриття виробництва;

– застаріваюче устаткування;

– спекулятивні операції;

– залежність від іншого підприємства, що знаходиться у важкому фінансовому становищі;

– поглинання чи придбання підприємства, що знаходиться у важкому фінансовому стані;

– втрата вигідного клієнта або ринку збуту.

Банківських працівників повинні насторожити такі факти як:

– непредставлення фінансових звітів у встановлений термін;

– зміна поведінки або звичок вищого керівного складу;

– різка зміна відносин із банком, небажання співробітничати;

– заміна ключових співробітників;

– захоплення створенням нових підприємств, скупка нерухомості;

– поганий стан фінансових звітів;

– прийняття необґрунтованого ризику;

– встановлення нереалістичних цін на продукцію;

– повільна реакція на погіршення ринкових умов;

– слабкий операційний контроль;

– відсутність наступності в керівництві;

– втрата важливих клієнтів;

– створення спекулятивних запасів;

– відстрочки заміни застарілого устаткування тощо.

Для недопущення проблемних позичок кредитний інспектор здійснює банківський моніторинг. У процесі моніторингу виявляються порушення стандартних норм поведінки позичальника та розробляються заходи впливу на нього. А саме: банк контролює своєчасність виплати процентів за кредит та своєчасність погашення основного боргу. Для цього формується спеціальне кредитне досьє.

Особливу увагу необхідно приділити розгляду напрямів роботи з проблемними кредитами i заходам щодо впливу на них, зокрема таких як припинення надання нових кредитів i дострокове стягнення боргу; пролонгація позички; застосування претензiйно-позовних заходів стягнення боргу, пов’язаних з реалізацією застави, вимогами до гаранту та інших; порушення справи про банкрутство; поступка права вимоги банком іншому кредитору; переведення кредитного боргу на іншого клієнта, сек’юритизацiя кредитної заборгованості; реструктурування банківських активів.

Необхідно розглянути чинні і нетрадиційні схеми, механізми і види забезпечення повернення банківських кредитів, зокрема, таких як:

– страхування;

– банківська гарантія;

– схема погашення кредиту з використанням механізму доміцилювання векселів;

– поступка права вимоги;

– переведення боргу;

– погашення боржниками кредитів за допомогою охоронно-юридичних агентств;

– використання урядових гарантій.

Особливу увагу слід звернути на те, що в процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію. Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту через проведення процедури банкрутства та продаж активів позичальника.

Рішення про те, який метод краще використати, приймається керівництвом банку залежно від конкретних обставин і результатів попереднього аналізу проблеми. Найприйнятнішим варіантом завжди вважається такий перегляд умов кредитної угоди, який дає і банку, і його клієнтові шанс на поновлення нормальної діяльності. При цьому відповідальність за управління проблемними кредитами і робота з повернення заборгованості здійснюється підрозділом по роботі з проблемними активам за підтримки юридичного відділу.

Діяльність підрозділу по роботі з проблемними активами доцільно розглядати за двома напрямками:

– з інтенсивного піклування за проблемними кредитами;

– з реалізації боргових зобов’язань.

При визнанні кредиту проблемним або безнадійним кредитна справа боржника передається до підрозділу по роботі з проблемними активами. Співробітник підрозділу приймає кредитну справу і спільно з юридичною службою та службою безпеки банку визначає заходи для погашення кредиту.

Практичне заняття 8.

Практичне застосування методів

управління проблемними кредитами

 

1. Сутність та причини виникнення проблемних кредитів.

2. Робота банку з недопущення проблемної заборгованості.

3. Методи управління проблемною заборгованістю банку.

 

Перед практичним заняттям студент має знати: сутність проблемних кредитів, причини виникнення проблемних позичок, фактори впливу на проблемну заборгованість, методи управління проблемними кредитами.

 

Мета практичного заняття: поглиблення теоретичних знань щодо сутності та причин виникнення проблемних кредитів і набуття практичних вмінь застосування методів управління проблемною заборгованістю за кредитами.

 

Після практичного заняття студент повинен уміти:

– застосовувати методи управління проблемними кредитами;

– здійснювати реструктуризацію безнадійних боргів.

 

Приклад розв’язування типової задачі

Задача. ТОВ “Реноме” згідно кредитного договору отримало у банку кредит у сумі 45000 грн на термін з 8 квітня по 10 липня поточ­ного року під 28 % річних. У встановлений договором термін ТОВ “Реноме” сплатило банку всього коштів на суму 45000 грн, а залишок заборгованості через відсутність достатніх грошових коштів підприємство збирається погасити 25 серпня.

Визначити суму, яку ТОВ “Реноме” повинно сплатити 25 серпня, якщо кредит був пролонгований на цей термін. За пролонгованими кредитами, як вказано в договорі, стягується процентна ставка підвищена на 5 %. Нарахувати відсотки за пролонгованим кредитом.

Розв’язування

1. Розрахуємо суму боргу ТОВ “Реноме” станом на 10 липня поточного року. Для цього попередньо визначимо кількість днів з 8 квітня по 10 липня (n = (30 – 8 + 1) + 31 + 30 + (10 – 1) = 93 дні):

 

http://library.tup.km.ua/EL_LIBRARY/vidavn/metod/mtd2009_2/213/tema8.files/image002.gif

 

2. За умовою задачі з 10 липня по 25 серпня (n = (31 – 10 + 1) + + (25 – 1) = 46 днів) кредит пролонговано за ставкою більшою на 5 %, тобто R = 28 % + 5 % = 33 %. Тоді зважаючи на той факт, що кредит був погашений в строк, а відсотки є пролонгованими, розрахуємо суму пролонгованих відсотків:

http://library.tup.km.ua/EL_LIBRARY/vidavn/metod/mtd2009_2/213/tema8.files/image004.gif

 

3. Отже, станом на дату погашення, 25 серпня поточного року, борг ТОВ “Реноме” становитиме:

 

3210,41 + 133,52 = 3343,93 грн.

 

Завдання для самостійної роботи

Задача 1. ВАТ “Верес” згідно кредитного договору отримало у банку кредит у сумі 230000 грн на термін з 24 травня по 5 листопада поточного року під 30 % річних. У встановлений договором термін ВАТ “Верес” сплатило банку всього коштів на суму 230000 грн, а залишок заборгованості через відсутність достатніх грошових коштів підприємство збирається погасити 15 грудня.

Визначити суму, яку ТОВ “Реноме” повинно сплатити 15 грудня, якщо кредит було пролонговано на цей термін за ставкою 36 % річних. Нарахувати відсотки за пролонгованим кредитом та визначити суму заборгованості ВАТ “Верес” на дату погашення.

 

Задача 2. ВАТ “Імпульс” звернулось у банк “Кредо” з метою отримання кредиту. Заявку було задоволено. Згідно кредитного договору сума кредиту склала 750000 грн, на термін з 27 січня по 15 травня поточного року, за ставкою 27 % річних. Виходячи із зміни облікової ставки НБУ, ставка за користування кредитом була скоригована  30 квітня поточного року до 29 % річних. Фактично борг за кредитом погашено 15 грудня.

Нарахувати відсотки за користування кредитом, якщо договором передбачено підвищення ставки за простроченими кредитами на 10 %.

Дати відповідь на питання: Яким є механізм погашення кредиту? Що таке пролонгація кредиту? Як відрізняється порядок нарахування відсотків за строковими, пролонгованими та простроченими позиками?

 

Задача 3. ВАТ “Реноме” згідно кредитного договору отримало у банку кредит у сумі 670000 грн на термін з 21 жовтня по 15 грудня поточного року під 31 % річних. У встановлений договором термін підприємство сплатило банку всього коштів на суму 670000 грн, а залишок заборгованості через відсутність достатніх грошових коштів підприємство збирається погасити 25 грудня.

Визначити суму, яку підприємство повинно сплатити 25 грудня, якщо кредит був прострочений на цей термін. За простроченими кредитами, як вказано в договорі, стягується процентна ставка,підвищена на 12 %.

Дайте відповідь на питання: Яким є механізм погашення кредиту? Які штрафні санкції передбачає договір за прострочення погашення кредиту? Яка черговість погашення заборгованості за кредитом?

Нарахувати суму відсотків за простроченим кредитом.

 

Задача 4. Приватна школа “Гармонія” згідно кредитного договору отримала у банку кредит в сумі 50000 грн на термін з 23 вересня по 18 листопада поточного року під 25 % річних. Борг у сумі 48000 грн було повернено у встановлений договором термін, а залишок заборгованості через відсутність достатніх грошових коштів приватна школа збирається погасити 2 грудня.

Визначити суму, яку приватна школа повинна сплатити 2 грудня. За простроченими кредитами, як вказано в договорі, стягується про­центна ставка підвищена на 4 %.

 

Задача 5. ТОВ “Резонанс” уклало договір з банком “Імідж” на одержання кредиту в сумі 750000 грн на півроку (180 днів) під 30 % річних. Термін отримання позики визначено 25 січня. При затриманні строку повернення боргу та його пролонгації договором передбачено зростання процентної ставки на 12 %. Як складаються фінансові вза­ємовідносини сторін згідно договірних умов, якщо 25 січня банк надав фірмі кредит у сумі 750000 грн? До 25 липня за платіжним дорученням фірмою перераховано на погашення кредиту та відсотків 750000 грн, а 19 серпня – залишок боргу. Яка черговість погашення заборгованості за кредитом?

 

Задача 6. Громадянин Петренко П.П. отримав 15 червня у банку “Імідж” споживчий кредит на придбання будівельних матеріалів в сумі 50000 грн, на термін 2 роки під 25 % річних. Останнійстрок сплати процентів повинен збігатися з днем повернення кредиту.

Пояснити механізм щомісячного стягнення процентів у процесі банківського кредитування. Розрахувати загальну суму боргу, що підлягає поверненню банку, якщо кредит було погашено через 2 роки і 2 місяці за пролонгованою ставкою 30 % річних.

 

Проблемно-пошукові питання

1. Аналіз причин проблемних позичок: залежних вiд банку, вiд позичальника та тих, що є незалежними вiд банку та позичальника.

2. Аналіз чинних і нетрадиційних схем, механізмів і видів забез­печення повернення банківських кредитів.

3. Аналіз динаміки проблемної заборгованості у банківській системі України.

4. Аналіз структури кредитної заборгованості в кредитному портфелі банків України.

5. Напрями вдосконалення діяльності банку щодо зменшення заборгованості за проблемними кредитами.

 

Теми доповідей та рефератів

1. Проблеми забезпечення повернення банківських кредитів.

2. Розробка плану реабілітації кредиту на основі аналізу струк­тури балансу та грошових потоків позичальника.

3. Сек’юритизація кредитної заборгованості.

4. Методи управління проблемними кредитами.

 

Питання для самоконтролю

1. Які кредити можна назвати проблемними?

2. Назвати мету, сутність та об’єкти банківського моніторингу.

3. Які наслідки для банку може мати збільшення обсягів проб­лемних кредитів у його кредитному портфелі?

4. Які сигнали виникнення проблемної заборгованості за кредитом ви знаєте?

5. В якому випадку заборгованість за кредитом вважається простроченою?

6. Механізми і види забезпечення повернення банківських кредитів.

7. Охарактеризуйте фактори, що зумовлюють виникнення проб­лемного кредиту.

8. Які методи використовуються для управління проблемними кредитами банку?

9. У чому полягає сутність договірного списання простроченої заборгованості за кредитом?

10. Сутність і заходи реструктуризації простроченої заборгованості за кредитами.

11. Сутність рефінансування заборгованості за кредитом.

12. Сутність претензійно-позовної роботи банку.

13. У чому полягає сутність переуступлення права вимоги та переведення боргу за кредитом?

14. Ознаки безнадійної заборгованості за кредитом.

 

Тест поточного контролю

1. Сигналами виникнення проблемного кредиту є:

а) ігнорування запитів банку до позичальника;

б) зменшення дебіторської заборгованості;

в) погіршення фінансового стану позичальника;

г) зменшення оборотності кредиторської заборгованості.

 

2. До сигналів погіршення фінансового стану позичальника відносяться:

а) збільшення дебіторської заборгованості;

б) зменшення дебіторської заборгованості;

в) зменшення залишків на поточних рахунках позичальника;

г) зменшення оборотності кредиторської заборгованості.

 

3. До факторів, що зумовлюють виникнення проблемної заборгованості за кредитом належать:

а) низький рівень менеджменту позичальника;

б) низький рівень іміджу банку;

в) погіршення економічної кон’юнктури;

г) помилки у структуруванні позички.

 

4. До зовнішніх факторів, що зумовлюють виникнення проб­лемної заборгованості за кредитом, відносяться:

а) зміна політичної ситуації;

б) помилки клієнта у формуванні маркетингової політики;

в) відсутність кредитного моніторингу;

г) зниження конкурентоспроможності товарів і послуг клієнта.

 

5. До можливих втрат банку, у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань, належать:

а) відплив кваліфікованих працівників банку;

б) фінансові збитки від неотримання відсотків за кредитом;

в) зменшення активів банку внаслідок проблемних кредитів;

г) зменшення власного капіталу банку.

 

6. Заходи реструктуризації заборгованості за кредитом – це:

а) пролонгація кредиту;

б) прострочення кредиту;

в) перегляд умов кредитного договору та укладання нового;

г) рефінансування заборгованості за кредитом.

 

7. Заходи щодо переуступлення права вимоги та переведення боргу дають змогу:

а) поліпшити якість банківських активів в цілому;

б) поліпшити якість кредитного портфеля;

в) збільшити обсяги кредитного портфеля;

г) зменшити кредиторську заборгованість банку.

 

8. До методів управління проблемними кредитами відносяться:

а) реструктуризація заборгованості за кредитом;

б) капіталізація кредитної заборгованості;

в) структуризація проблемних кредитів;

г) рефінансування заборгованості за кредитом.

 

9. До можливих втрат банку, у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань, належать:

а) зниження довіри до банку;

б) зменшення зобов’язань банку;

в) зменшення активів банку внаслідок проблемних кредитів;

г) зменшення власного капіталу банку.

 

10. До сигналів погіршення фінансового стану позичальника відносяться:

а) збільшення кредиторської заборгованості позичальника;

б) зменшення дебіторської заборгованості позичальника;

в) збільшення операційного циклу позичальника;

г) зменшення оборотності кредиторської заборгованості.

 

Література: [1, c. 327–342; 2, c. 241–274].

 

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10  Наверх ↑