Тема 1. Засади банківського кредитування і прийняття рішень про надання позички

 

Лекційні питання

1.1. Сутність і види банківського кредиту.

1.2. Кредитна політика банку.

1.3. Форми забезпечення кредиту.

1.4. Порядок розрахунку ціни кредиту.

 

Ключові поняття та терміни: банківський кредит, функції кредиту, перерозподільна функція, функція заміщення готівкових коштів платіжними засобами, контрольно-стимулююча функція, товарна та грошова форми кредиту, принципи банківського кредитування, принцип забезпеченості, принцип зворотності, принцип строковості, принцип платності, принцип цільового використання, кредитна політика банку, стандарти кредитування, кредитна інструкція, застава, майнові права, гарантія, порука, бланкові кредити, відсоткова ставка, метод “вартість плюс”, метод “базова ставка плюс”, метод “аналізу дохідності клієнта”, метод “надбавок”.

 

Після вивчення теми студент повинен знати:

– сутність та роль кредитування у сучасній економіці;

– функції, форми та принципи банківського кредитування;

– підходи до класифікації банківських кредитів;

– основні положення кредитної політики банку;

– форми забезпечення банківських кредитів;

– методи ціноутворення за кредитами.

Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками та клієнтами має дотримання принципів банківського кредитування, таких як строковість повернення, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту.

У процесі вивчення даної теми значна увага повинна приділятися характеристиці умов, дотримання яких сприяє отриманню клієнтом позички в комерційному банку.

Необхідно приділити увагу забезпеченню повернення кредиту, що є складною цілеспрямованою діяльністю банку. Вона включає систему організаційних, економічних і правових заходів, які визначають засоби видачі кредитів, джерела, терміни і засоби їхнього погашення, а також документацію, що забезпечує повернення кредитів.

При цьому джерела повернення кредитів поділяються на первинні та вторинні (додаткові). Первинним джерелом є прибуток позичальника (для юридичних осіб – виторг у готівковій або безготівковій формі, для фізичних осіб – заробітна плата або інші надходження). Вторинним є виручка від реалізації закладеного майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією. Кредитні відносини між банком та позичальником будуються на засадах партнерства. Це, в свою чергу, означає, що всі питання, пов’язані з процесом кредитування, сторони вирішують на договірній основі, укладаючи кредитний договір.

Існує п’ять методів ціноутворення за кредитами, а саме: “вартість плюс”; “базова ставка плюс”; “максимальних процентних ставок (кеп)”; “надбавки”; “аналізу дохідності клієнта”.

Метод “Вартість плюс”. Враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку, пов’язані із наданням кредиту. Процентна ставка за кредитом охоплює:

– вартість залучення кредитних ресурсів для банку;

– операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування (заробітна плата кредитних працівників, вартість обслуговування кредиту, контролю за ним, вартість управління забезпеченням тощо);

– премію за ризик невиконання зобов’язань клієнтом;

– премію за ризик, пов’язаний зі строком кредитування;

– бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує достатні виплати акціонерам банку.

Метод “Базова ставка плюс”. Сутність полягає у визначенні кредитної ставки як суми базової ставки і кредитного спреду. За базову ставку можна взяти ставку пропозиції міжбанківського регіонального ринку; ставку першокласного позичальника; ставки міжнародних ринків (LІBOR, FІBOR і т.ін.), інші ставки, що є загальноприйнятними на конкретних ринках.

Кредитний спред включає премію за ризик невиконання зобов’язань клієнтом та премію за строк надання кредиту, що відображає ризик тривалості періоду кредитування. Розмір кредитного спреду диференційований залежно від категорії клієнта та його кредитоспро­можності. На міжнародних ринках для першокласних позичальників кредитний спред прирівнюється до нуля. При наданні кредиту позичаль­никам, які не належать до категорії першокласних, кредитний спред становить від 0,25 до 5 % і вище. Прибуток банку, а також адміністративні витрати входять до складу базової ставки. Оскільки базова ставка складається як середньоринкова, то прибуток банку залежить від рівня його власних витрат.

Перевагами методу є простота, необов’язковість точного враху-вання витрат за кожним кредитом, зручність застосування в умовах установлення плаваючих ставок за кредитом, врахування впливу конкуренції.

Метод “Максимальних процентних ставок (кеп)”. Кеп – це верхня межа процентної ставки, що пропонується клієнту незалежно від зміни ринкових ставок. Наприклад, якщо ставка становить “прайм-рейт” + 2 %, а кеп – 3 %, то для базової ставки 8 % кеп складатиме 13 %. Це означає, що під час дії кредитної угоди процентна ставка не може перевищити 13 %.

Метод “Надбавки”. Полягає у визначенні кредитної ставки як суми процентних витрат залучення коштів на грошовому ринку та надбавки. Надбавка включає премію за кредитний ризик та прибуток банку. Здебільшого такий метод ціноутворення використовується для надання кредитів великим фірмам на короткі строки (до 30 днів), включаючи кредит “овернайт”.

Метод “Аналізу дохідності клієнта”. Базується на врахуванні всіх взаємостосунків із конкретним клієнтом. Оцінюючі всі скла-дові дохідності, особливу увагу приділяють розрахунку прибутковості тих видів операцій, які здійснюються клієнтом у цьому банку.

Такий метод потребує точного обліку всіх доходів та витрат, пов’язаних із кожним клієнтом, і застосовується насамперед для кредитування великих компаній, які мають постійні та різноманітні зв’язки з банком. Визначення ціни кредиту за таким методом має на меті зниження кредитної ставки нижче від загальноприйнятого рівня для зао-хочення найвигідніших клієнтів.

Нарахування відсотків за кредитом здійснюється за схемою простих та складних процентів. Схема простих процентів передбачає нарахування відсотків тільки на суму виданого кредиту. Нарощена сума кредиту, за схемою простих процентів, розраховується за формулою:

 

      (1.1)

 

де РV – початкова сума кредиту (тіло кредиту); r – ставка проценту за кредитом; n – період кредитування.

У випадку зміни ставки процентів з часом за простою фіксованою змінною ставкою:

 

     (1.2)

 

де РV – початкова сума кредиту (тіло кредиту);  – ставка проценту за кредитом для періоду k;  – тривалість періоду кредитування k; m – кількість періодів.

При погашенні тільки основної суми боргу за кредитом рівними частинами поточне значення суми боргу після кожної чергової виплати буде зменшуватися, відповідно буде зменшуватися база для нарахування відсотків і сума відсотків, що нараховуються на кожний наступний період. У даному випадку загальна сума нарахованих процентів визначається за формулою:

       (1.3)

 

де Sk – сума кредиту, R – процентна ставка, n – кількість днів користування кредитом протягом року, К – кількість днів у році.

НБУ рекомендує для нарахування простих відсотків три методи визначення кількості днів:

– метод “факт/факт”, коли n – фактична (точна) кількість днів ко­ристування кредитом, а К – фактична кількість днів у році (365 або 366);

– метод “факт/360”, коли n – фактична (точна) кількість днів користування кредитом, а К – кількість днів у році приймається за 360; 

– метод “30/360”, коли n – кількість днів у періоді береться завжди 30, а К – кількість днів у році приймається за 360.

За схемою складних процентів відсотки нараховуються на суму кредиту та суму відсотків нарахованих за попередній період. Нарощена сума кредиту, за схемою складних процентів, розраховується за формулою:

      (1.4)

 

де РV – початкова сума кредиту (тіло кредиту); r – ставка проценту за кредитом; n – період кредитування.

 

Практичне заняття 1.

Методика розрахунку ціни кредиту

 

1. Критерії прийняття рішення про видачу кредиту.

2. Форми забезпечення повернення банківських позичок.

3. Порядок розрахунку ціни кредиту.

 

Перед практичним заняттям студент має знати: сутність, принципи, форми та функції банківського кредитування, умови надання позички, сутність кредитної політики банку, інструменти забезпечення повернення кредитів, підходи до оцінки вартості кредиту та доцільності його надання.

Мета практичного заняття: поглиблення теоретичних знань щодо засад банківського кредитування та формування практичних навичок визначення ціни кредиту.

 

Після практичного заняття студент повинен уміти:

– визначати основні принципи та умови кредитування;

– використовувати інструменти забезпечення повернення банківських кредитів;

– оцінювати вартість банківського кредиту.

 

Приклади розв’язування типових задач

Задача 1. Банк “Кредо” 1 квітня поточного року надав кредит ВАТ “Авангард” у розмірі 150 тис. грн під 30 % річних на термін три місяці. Визначте суму заборгованості ВАТ “Авангард” перед банком на кінець строку, якщо нараховуються прості відсотки, а метод розрахунку кількості днів “факт/факт”.

Розв’язування. Згідно з формулою (1.1) та враховуючи, що строк кредиту з 1 квітня до 30 червня поточного року складає 91 день, маємо:

 

 

Отже, отримавши кредит у розмірі 150 тис. грн ВАТ “Авангард” має повернути банку суму 161,219 тис. грн. Відповідно сума відсотків складає 161,219 – 150 = 11,219 тис. грн.

 

Задача 2. Банк “Кредо” надав кредит ВАТ “Авангард” у розмірі 150 тис. грн під 30 % річних на термін три місяці. Визначте суму забор-гованості ВАТ “Авангард” перед банком на кінець строку, якщо щомісячно нараховуються складні відсотки.

Розв’язування. Згідно з формулою (1.4) для розрахунку складних відсотків маємо:

 

Отже, отримавши кредит у розмірі 150 тис. грн ВАТ “Авангард” має повернути банку суму 161,533 тис. грн. Відповідно сума відсотків складає 161,533 – 150 = 11,533 тис. грн.

 

Задача 3. Банк “Прогрес” надав кредит у розмірі 50000 грн на півроку за такими умовами:

– процентна ставка – 20 % річних;

– комісійна винагорода за розрахункове обслуговування – 1 % щомісячно від суми кредиту;

– погашення кредиту здійснюється рівними строковими платежами щомісячно.

Необхідно визначити розмір щомісячних платежів та побудувати графік погашення боргових зобов’язань клієнтом.

Розв’язування

1. Сума рівних щомісячних платежів щодо погашення тіла кре­диту становить: 60000 грн : 6 місяців = 10000 грн.

2. Визначимо суму нарахованих процентів за формулою:

 

4000 грн,

 

де Sk – сума кредиту, p – кількість виплат на протязі відповідного терміну, R – процентна ставка, n – термін видачі кредиту у роках.

Тоді сума щомісячного платежу: 4000 : 6 = 666,66 грн.

3. Сума комісійної винагороди, щомісячно становить:

 

60000 · 0,01 = 600 грн.

 

4. Складаємо графік погашення кредитної заборгованості клієнта:

 

Місяць	Кредитназаборгованість на початок періоду	Сума				Кредитназаборгованість на кінецьперыоду
		погашення кредиту	нарахованих відсотків	нарахованихкомісійних	щомісячнихвиплат
1	60000	10000	666,66	600	11266,66	50000
2	50000	10000	666,66	600	11266,66	40000
3	40000	10000	666,66	600	11266,66	30000
4	30000	10000	666,66	600	11266,66	20000
5	20000	10000	666,66	600	11266,66	10000
6	10000	10000	666,70	600	11266,70	0
Разом		60000	4000	3600	67600

Завдання для самостійної роботи

Задача 1. Банк “Кредо” 23 січня поточного року надав кредит ВАТ “Верес” у розмірі 420 тис. грн під 28 % річних на термін 6 місяців. Визначте суму заборгованості ВАТ “Верес” перед банком на кінець строку, якщо нараховуються прості відсотки, а метод розрахунку кількості днів – “факт/360”.

 

Задача 2. Банк “Кредо” надав кредит ВАТ “Реноме” у розмірі 310 тис. грн під 25 % річних на термін 9 місяців. Визначте суму заборгованості ВАТ “Реноме” перед банком на кінець строку, якщо щомісячно нараховуються складні відсотки.

 

Задача 3. ВАТ “Авангард” отримало в банку кредит у розмірі 630 тис. грн під 27 % річних терміном на три роки. Визначте основну суму боргу на початок та кінець кожного року та суму нарахованих відсотків кожного року, якщо погашення основної суми кредиту здійснюється рівними частинами в кінці кожного року.

 

Задача 4. Банк “Кредо” видав підприємству довгостроковий кредит у сумі 1500 тис. грн, під річну процентну ставку 18 % на строк 5 років. Визначте розмір нарахованих складних відсотків та загальну суму боргу позичальника.

 

Задача 5. Банк “Імідж” надав кредит у розмірі 20000 грн на пів­року за такими умовами:

– процентна ставка – 25 % річних;

– комісійна винагорода за розрахункове обслуговування – 1,25 % щомісячно від суми кредиту;

– погашення кредиту здійснюється рівними строковими платежами щомісячно.

Необхідно визначити розмір щомісячних платежів та побудувати графік погашення боргових зобов’язань клієнтом.

 

Задача 6. Банк “Кредо” надав кредит ВАТ “Авангард” на умовах:

– величина кредиту – 100000 грн;

– розмір процентів – 20 % річних;

– період кредитування – 1 рік;

– процедура нарахування відсотків – прості проценти, нараховуються на залишок заборгованості за кредитом наприкінці кожного місяця користування кредитом;

– спосіб погашення кредитної заборгованості – кредит, наданий 2 січня поточного року, слід погашати протягом періоду кредитування рівними платежами першого числа кожного місяця;

– нараховані проценти сплачуються першого числа кожного місяця.

Скласти таблицю погашення кредитної заборгованості.

Проблемно-пошукові питання

1. Аналіз сучасного стану мікрокредитування в банківській системі України.

2. Тенденції розвитку ринку банківського кредитування в Україні.

3. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування.

4. Аналіз факторів впливу на визначення відсоткової ставки банківського кредиту.

5. Проблеми розвитку інвестиційного кредитування в банківсь-кій системі України.

6. Аналіз ефективності кредитної політики комерційного банку.

 

Теми доповідей та рефератів

1. Сутність, функції та принципи банківського кредиту.

2. Концептуальні підходи до визначення функцій кредиту.

3. Особливості споживчого кредитування в банках України.

4. Роль інвестиційного кредиту в суспільному відтворенні.

5. Місце кредитування в інноваційному розвитку економіки.

6. Сутність та механізм лізингового кредитування.

7. Факторинг як один з видів банківського кредитування.

8. Сутність та розвиток кредитування у формі овердрафт.

9. Засади формування кредитної політики комерційного банку.

10. Заставне право банку і спосіб його реалізації.

 

Питання для самоконтролю

1. Економічна сутність та функції кредиту.

2. Охарактеризуйте принципи банківського кредитування.

3. Види банківського кредиту та його класифікаційні ознаки.

4. Сутність та цілі кредитної політики комерційного банку.

5. Етапи розробки кредитної політики банку.

6. Основні положення кредитної політики та їх характеристика.

7. Які типи кредитної політики ви знаєте?

8. На які цілі банку забороняється надавати кредити?

9. Сутність та роль застави в банківському кредитуванні.

10. Класифікація форм забезпечення за кредитом.

11. Види застави, які виступають забезпеченням кредиту?

12. Фактори, що впливають на визначення процентної ставки за кредитом.

13. Методи визначення ціни банківського кредиту.

14. Методика розрахунку суми відсотків та нарощеної вартості кредиту.

15. Особливості кредитування суб’єктів малого та середнього бізнесу в банківській системі України.

16. Характеристика основних параметрів мікрокредитування.

17. Порядок отримання мікрокредиту в банківській системі.

18. Основні вимоги до забезпечення за мікрокредитом.

19. Сутність та види іпотечного кредитування.

20. Вимоги до забезпечення кредиту у формі іпотеки.

21. Сутність та механізм споживчого кредитування.

22. Особливості лізингового та факторингового кредитування.

23. Сутність та умови надання кредитів овердрафт.

24. Які види лізингу ви знаєте, охарактеризуйте їх.

25. Сутність вексельного кредитування в банках.

 

Тест поточного контролю

1. Факторами, що зумовлюють потребу суб’єктів господарювання в додатковому фінансуванні, є:

а) заборгованість за виплатою заробітної плати;

б) сезонність виробництва;

в) коливання попиту і пропозиції на продукцію;

г) стан технічного забезпечення виробництва.

 

2. За об’єктом кредитування кредити класифікуються:

а) у поточну діяльність;   в) на довгострокові;

б) на консорціумні кредити;  г) в інвестиційну діяльність.

 

3. До незабезпечених кредитів належать:

а) довгострокові;     в) бланкові;

б) нестандартні;        г) дисконтні.

 

4. За способом сплати відсотків кредити бувають:

а) бланкові;       в) комісійні;

б) дисконтні;       г) гарантійні.

 

5. Кредитна політика комерційного банку визначає:

а) цільове використання наданих кредитів;

б) аналіз кредитного ринку;

в) специфіку діяльності банку на ринку кредитування;

г) рівень допустимого ризику, який приймає на себе банк.

 

6. До основних цілей кредитної політики банку відносять:

а) забезпечення зваженого використання кредитних ресурсів;

б) вимоги до оформлення кредитної документації;

в) вимоги до забезпечення кредитів, гарантій і поручництв;

г) виконання всіх нормативних показників, встановлених НБУ.

 

7. За помірної кредитної політики частина кредитів у загаль­ному обсязі робочих активів коливається в межах:

а) 10…20 %;  б) 20…30 %;  в) 30…50 %;  г) 50…70 %.

8. Рішення про видачу кредиту приймається за умови:

а) максимального доходу і максимального ризику;

б) максимального доходу і мінімального ризику;

в) мінімального доходу і максимального ризику;

г) мінімального доходу і мінімального ризику.

 

9. Предметом застави не може бути:

а) держмайно; б) майнові права; в) земля; г) цінні папери.

 

10. На рівень відсоткової ставки за кредитом не впливає:

а) облікова ставка НБУ;   в) ставки конкурентів;

б) рівень кредитного ризику;  г) валютний курс.

 

11. Облікова ставка НБУ встановлена у розмірі:

а) 8 %;  б) 10 %;  в) 12 %;  г) немає правильної відповіді.

 

12. Які з методів не визначають ціну кредиту?

а) надбавки; б) вартість плюс; в) лімітування; г) диверсифікації.

 

13. За рахунок коштів ЄБРР заборонено надавати мікрокредити для фінансування:

а) придбання нерухомості;     в) ігорного бізнесу;

б) виробництва спиртних виробів;     г) сфери торгівлі.

 

14. Кредит овердрафт не надається у випадку:

а) наявності простроченої заборгованості за кредитом у клієнта;

б) відсутності поточного рахунку клієнта у даному банку;

в) накладеного арешту на поточний рахунок клієнта;

г) немає правильної відповіді.

 

15. Основною метою факторингу є одержання коштів:

а) продавцем в термін визначений угодою;

б) покупцем в термін визначений угодою;

в) банком в термін визначений угодою;

г) немає правильної відповіді.

 

Література: [1, c. 24–155; 2, с. 7–60].